Постанова № 11319440, 09.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2010 року 17:38 Справа № 2а-3412/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представника позивача Берегової С.М., представників відповідача Дудник С.М., Синецької І.А., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Відкритого акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив»

до Запорізької митниці

про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 02.04.2010р. № 14 та № 15

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» (надалі позивач або ВАТ «Запоріжвогнетрив») звернулось із адміністративним позовом до Запорізької митниці (надалі відповідач) про скасування: податкового повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 02.04.2010р. № 14 в частині визначення податкового зобовязання за платежем ввізне мито (020 вид) у сумі 391 грн. 85 коп., в тому числі основного платежу 261 грн. 23 коп. та 130 грн. 62 коп. штрафні (фінансові) санкції; податкового повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 02.04.2010р. № 15 в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість (028 вид) у сумі 53522 грн. 55 коп., в тому числі основного платежу 35681 грн. 70 коп. та 17840 грн. 85 коп. штрафні (фінансові) санкції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи їх наданням Запорізькій митниці під час митного оформлення товару для підтвердження заявленої митної вартості в повному обсязі як обовязкових, так і додаткових документів. Викладені у вантажних митних деклараціях та деклараціях митної вартості відомості базувались на обєктивних даних викладених у документах, передбачених пунктами 7-9 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого 20.12.2006р. постановою Кабінету Міністрів України №1766. Зауважень щодо їх достовірності Запорізька митниця при проходженні митного контролю не висувала. Експедиторські витрати та витрати на перевезення по території України правомірно не включались до митної вартості імпортованого товару, що обґрунтовується, на думку позивача, приписами ст.ст.3,7,10 Закону України «Про податок на додану вартість», п.17 «Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого 01.02.2006р. постановою Кабінету Міністрів України №80, п.5 «Положення про вантажну митну декларацію», затвердженого 09.06.1997р. постановою Кабінету Міністрів України №574. Вартість транспортно-експедиційних послуг 208 грн. 33 коп. відповідачем свідомо не була включена до митної вартості товару (за рахунком ТОВ «Укрзовніштранс» від 20.02.2008р. №09/15, наданого до ВМД від 18.02.2008р. №112030000/8/005211 (рядок 7 додатку 3.1 до акту перевірки)). У додатку 3.1 до акту перевірки містяться арифметичні помилки, які допущені перевіряючими. Позов просить задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, пояснивши, що при здійсненні планової перевірки Запорізькою митницею встановлено порушення вимог п.5 ст.267 Митного кодексу України (надалі МК України) в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобовязання на загальну суму 57689 грн. 90 коп.

Представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що арифметичні та інші помилки, які містяться в додатку 3.1 до акту перевірки, відбулись через збої компютерної програми. Вартість транспортно-експедиційних послуг 208 грн. 33 коп. відповідачем не свідомо не була включена до митної вартості товару (за рахунком ТОВ «Укрзовніштранс» від 20.02.2008р. №09/15, наданого до ВМД від 18.02.2008р. №112030000/8/005211 (рядок 7 додатку 3.1 до акту перевірки)). Просять у позові відмовити.

Представники сторін повідомили, що надали до суду всі необхідні документи для вирішення спору по суті. Повідомили, що зауважень по розрахунках немає, спір існує лише щодо застосування норм права.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно довідки № 619 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Серії А00 №199890) відкрите акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» зареєстроване 21.03.1995р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69106, м. Запоріжжя, шосе Північне, 1, з присвоєнням ідентифікаційного коду 00191885.

Запорізькою митницею з 22.01.2010р. по 04.03.2010р. проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ВАТ «Запоріжвогнетрив» за період його діяльності з 01.01.2007р. по 30.09.2009р. За результатами перевірки Запорізькою митницею складено Акт від 04.03.2010р. №3/10/112000014/0000191885 (далі Акт перевірки від 04.03.2010р. №3/10/112000014/0000191885).

За результатами перевірки ВАТ «Запоріжвогнетрив» встановлено, зокрема, порушення вимог п.5 ст.267 МК України в частині визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», що проявилося в заниженні митної вартості імпортованих товарів через подання недостовірних відомостей до митного оформлення про витрати на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобовязання на загальну суму 57689 грн. 90 коп. з якої: ввізне мито (вид 020) 807 грн. 33 коп.; податок на додану вартість (вид 028) 56882 грн. 57 коп.

На підставі Акту перевірки від 04.03.2010р. №3/10/112000014/0000191885 Запорізькою митницею були винесені:

-податкове повідомлення форми «Р» від 02.04.2010р. №14 яким визначено податкове зобовязання за платежем ввізного мита (020 вид) у сумі 1279 грн. 86 коп., у тому числі за основним платежем 853 грн. 24 коп., штраф 426 грн. 62 коп.

-податкове повідомлення форми «Р» від 02.04.2010р. №15 яким визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 98462 грн. 07 коп., у тому числі за основним платежем 65641 грн. 38 коп., штраф 32820 грн. 69 коп.

Згідно з п.п.2.1.1 п.2.1 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до контролюючих органів віднесені митні органи стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Відповідно до п.п.2.2.1 п.2.2 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Згідно з п.п.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 №1730 затверджено «Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» (далі «Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України»).

Цей Порядок відповідно до статей 41, 60 і 69 Митного кодексу України визначає механізм проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як у процесі митного оформлення товарів і транспортних засобів, так і після його закінчення, в частині дотримання ними вимог законодавства з питань митної справи (п.1 «Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України»).

Відповідно до п.2 «Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» перевірки проводяться у плановому та позаплановому порядку.

Таким чином, Запорізька митниця мала право провести вказану перевірку позивача після закінчення митного оформлення товарів та мала право самостійно визначити суму податкового зобовязання позивачу.

За результатом розгляду скарги позивача від 16.04.2010р. №23-786 Рішенням Запорізької митниці від 28.04.2010р. №07-02-10-24/2205 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення форми «Р» від 02.04.2010р. №14 та №15 без змін.

За результатом розгляду повторної скарги позивача від 14.05.2010р. №19-947 Рішенням Запорізької митниці від 02.06.2010р. №11/2-10.15/5255 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення форми «Р» від 02.04.2010р. №14 та №15 без змін.

Під час перевірки Запорізькою митницею та у судовому засіданні судом зясовано, що позивачем укладено:

- 15.02.2007р. договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу №18-235 з ТОВ «Укрзовніштранс»;

- 30.01.2008р. договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу №18-146 з ТОВ «Укрзовніштранс»;

- 02.04.2009р. договір-доручення на перевезення вантажів автомобільним транспортом №18-296 з ТОВ «Сайрус»;

- 21.08.2006р. договір на транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів №18-560 з ТОВ «Дельта Експрес»;

- 02.04.2009р. договір транспортного експедирування №204 з ТОВ «Одемара-Інтер».

ТОВ «Укрзовніштранс», ТОВ «Сайрус», ТОВ «Дельта Експрес» і ТОВ «Одемара-Інтер» надавались відомості про витрати на транспортування імпортованих товарів (довідки), що використовувались позивачем при митному оформленні імпортованих товарів.

Згідно Акту перевірки від 04.03.2010р. №3/10/112000014/0000191885 Запорізькою митницею під час перевірки були звірені дані, зазначені у рахунках на сплату послуг експедиторів (перевізників), актах виконаних робіт за надані послуги по доставці імпортованих товарів, податкових накладних експедиторів (перевізників) та платіжних доручень, які свідчать про сплату за надані послуги (перевезення товарів) перевізникам (експедиторам), із вартістю транспортно-експедиційних (транспортних) витрат, заявлених у вантажних митних деклараціях, було виявлено розбіжності.

При вивченні у судовому засіданні названих документів розбіжності, виявлені Запорізькою митницею під час вказаної перевірки, підтвердились. Наявні розбіжності позивачем не спростовуються.

Отже, при формуванні митної вартості на момент митного оформлення, суми вартості міжнародних транспортно-експедиційних (транспортних) послуг по доставці імпортованих товарів в повному обсязі враховані не були. Дані, які містяться в документах, поданих ВАТ «Запоріжвогнетрив» під час митного оформлення не відповідають фактичним даним, встановленим у ході перевірки Запорізької митниці та під час судового засідання.

Крім того, Запорізькою митницею за результатами перевірки повноти включення до митної вартості витрат, повязаних із експедируванням товарів у міжнародному сполученні, наявних на підприємстві даних, які містяться в первинних документах бухгалтерського обліку, співставлень цих даних із інформацією щодо вартості додаткових витрат, які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та які були надані ВАТ «Запоріжвогнетрив» до митного оформлення встановлені факти не включення витрат, повязаних із експедируванням товарів, до митної вартості.

Судом зясовано, що вартість транспортно-експедиційних послуг не знайшла свого відображення у митній вартості товарів, що імпортувались позивачем до України. Згідно актів виконаних робіт (послуг), рахунків на сплату коштів за надані послуги, податкових накладних, платіжних доручень, які свідчать про сплату за надані послуги, вбачається, що вартість транспортно-експедиційних послуг за межами України і по території України не розмежована.

Розрахунок суми податків та зборів (обовязкових платежів) не сплачених ВАТ «Запоріжвогнетрив» до Державного бюджету України, наведений у Додатках 3.1, 3.2, 3.3 до Акту перевірки від 04.03.2010р. №3/10/112000014/0000191885 (додатки 3.1, 3.2, 3.3 долучені до матеріалів справи).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.267 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У ч.4 ст.306 Господарського кодексу України зазначено, що допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Згідно з п.3 «Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, собівартість перевезень (робіт, послуг) це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Пунктом 4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Крім того, відповідно до п.«б» ч.3 ст.267 МК України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Враховуючи вимоги ст.88 та ст.264 МК України декларант несе у повному обсязі відповідальність за подані ним відомості, які повинні базуватись на достовірних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню.

Доводи позивача не приймаються судом до уваги враховуючи вище викладене. Арифметичні та інші помилки, які містяться в додатку 3.1 до акту перевірки не погіршують положення позивача.

Таким чином, ВАТ «Запоріжвогнетрив» занизило розмір транспортних витрат по доставці імпортованих вантажів, чим порушило п.5 ч.2 ст.267 МК України при митному оформлені вантажів за вантажними митними деклараціями, які наведені у додатках 3.1, 3.2, 3.3 до Акту перевірки від 04.03.2010р. №3/10/112000014/0000191885, а тому Запорізькою митницею обґрунтовано на підставі п.п.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» збільшено суму податкового зобовязання позивачу, яка становить 57689 грн. 90 коп.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «Запоріжвогнетрив» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України; ст.ст. 88, 264, 267 Митного кодексу України; ст.306 Господарського кодексу України; ст.1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»; ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»; ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.3 «Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 №65, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству «Запоріжвогнетрив» до Запорізької митниці про скасування податкового повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 02.04.2010р. № 14 в частині визначення податкового зобовязання за платежем ввізне мито (020 вид) у сумі 391 грн. 85 коп., в тому числі основного платежу 261 грн. 23 коп. та 130 грн. 62 коп. штрафних (фінансових) санкцій та скасування податкового повідомлення форми «Р» Запорізької митниці від 02.04.2010р. № 15 в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість (028 вид) у сумі 53522 грн. 55 коп., в тому числі основного платежу 35681 грн. 70 коп. та 17840 грн. 85 коп. штрафних (фінансових) санкцій - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.О. Прасов

Постанову виготовлено у повному обсязі 16.08.2010р.