Ухвала суду № 1131681, 13.09.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Матолича С.В.

Харченка В.В.

при секретарі: Деревенському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 19 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Харківтрансбуд» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2006 року закритеакціонернетовариство«Харківтрансбуд» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановоюгосподарського суду Харківської області від 19 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 рокупозовні вимоги закритого акціонерного товариства «Харківтрансбуд» задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова в касаційній скарзі просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість позивача, про що був складений акт про її результати № 65/15-309/01380430 від 01.03.2006 року.

На підставі цього акту перевірки начальником ДПІ у Червонозаводському районі було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000751502/0 від 15.03.2006 року

Згідно оскарженого податкового повідомлення-рішення позивачу на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 3, 46, 337 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання на загальну суму 356090,90 грн. по податку на додану вартість податку нарахований штраф у розмірі 10, 20, 50 відсотків в сумі 175601,94 грн.

Відповідно до п.п.17.1.7 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, штрафи, передбачені даною нормою застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків , визначених Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Строки погашення податкового зобов'язання визначені п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно п. п. 5.3.1 цієї статті платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. З ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Згідно з порядком проведення та оформлення матеріалів перевірки, факти проведення перевірки особа органу державної податкової служби оформлює актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих та нормативних актів та вказується їх конкретні пункти та статті. Зміст порушення викладається об'єктивно, зі всіма обставинами, які спричинили порушення, а факт порушення - аргументовано, доказово, обґрунтовано - для виключення можливості іншого тлумачення.

Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 року встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства; - суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності; - виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності; - суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки; - у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту; Камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, вказаних в податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Перевірка, яка була здійснена відповідачем по даній справі, не відноситься до жодних з вищенаведених видів перевірок, що спричинило до прийняття відповідачем акта, який згідно п. З ст. 70 КАС України являється доказом, одержаним судом з порушенням закону. Крім того, наданий до матеріалів справи акт не підписаний представниками позивача та отриманий позивачем по пошті. Відповідач необґрунтовано посилається на те, що позивач був належним чином повідомлений про проведення такої перевірки, так як доказів до матеріалів справи не надав. Оскільки перевірка була проведена з порушенням чинного законодавства, вона не може являться доказом нарахування штрафних санкцій в сумі 175601,94 грн. Згідно до додатку № 1 до акту перевірки відповідача вказані терміни оплати, з урахуванням яких відповідачем були нараховані штрафні санкції. Відповідно до пп. 15.2.1. п. 15.2. ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", строк погашення та стягнення заборгованості у випадках передбачених законом - не пізніше 1095 дня з моменту узгодження податкового зобов'язання. Тобто, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну оплату ПДВ за період з 01.04.2001 року по 30.01.2003 року виходить за строки позовної давності.

Крім того, відповідно до пп. 18.1.2. п. 18.1. статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг, який виник у період з 01.01.2000 року по 01.01.2001 року і не сплачений на день набрання чинності цієї статті, може бути за бажанням платника податку розстрочений.

Згідно з рішенням № 34 від 07.09.2001 року начальника ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова ЗАТ "Харківтрансбуд" на підставі договору про розстрочення № 34 від 07.09.2001 року був розстрочений податковий борг, у тому числі по ПДВ в розмірі 188946,55 грн. на період з 20.10.2001 року по 31.12.2004 року.

Відповідно до умов договору про розстрочення № 34 від 07.09.2001 року відповідач надав позивачу розстрочку сплати податкового боргу під проценти, виходячи з облікової ставки НБУ, діючої на момент чергової сплати розстроченого платежу на загальну суму ПДВ - 188946,55 грн.

Відповідно до рішення № 3 від 16.04.2002 року, рішення № 34 від 07.09.2001 року про розстрочення податного боргу було скасовано.

Згідно умов договору про розстрочення № 34 від 07.09.2001 року тільки після дострокового розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились несплаченими, нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, відповідачем не враховано, що відносно розстроченого податкового боргу діє особливий (договірний) порядок сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та відповідно штрафних санкцій у разі несплати, а застосування штрафу на загальних підставах законодавчо необґрунтоване.

ЗАТ "Харківтрансбуд" не має заборгованості за узгодженими податковими зобов'язаннями, в тому числі по ПДВ, що підтверджується листом відповідача № 1829/10/24-052 від 22.02.2006 року.

Обов'язковою передумовою застосування санкцій по пп. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є правильне рахування оплат проведених платником податків, оскільки саме від цього залежить правильність визначення податкового боргу, граничного терміну сплати цього боргу, факту сплати цього боргу, а відповідно кількості днів прострочення і розмір санкції.

Однак, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій при дослідженні наданих позивачем платіжних доручень на сплату сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість, в тому числі тих, якими перераховувався податковий борг, ДПІ зараховувало кошти не в відповідності до призначення платежу вказаного у платіжних дорученнях на свій розсуд.

Нарахування та оплата ПДВ по даним ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відрізняється від даних ЗАТ "Харківтрансбуд":

Так, по даним відповідача:

у 2001 році ЗАТ "Харківтрансбуд" оплачено 12 939,00 грн., а фактично ця оплата становить 43903,82 грн.

у 2002 році ЗАТ "Харківтрансбуд" оплачено 123720,92 грн., а фактично ця оплата становить 150745,12 грн.

Сплата за перший квартал 2003 року здійснена грошовими коштами згідно платіжних доручень та здачі готівки. На платіжних дорученнях та у видаткових касових ордерах у призначенні платежу вказаний період, за який здійснюється сплата.

Відповідач самостійно та законодавчо необґрунтовано вартість проданих 25.04.2003 року активів на загальну суму 174981,97 грн. зарахував в рахунок платежів з квітня 2002 року по березень 2003 року тільки 145943,00 грн.

Також, в акті перевірки відповідач неналежним чином відображав суми проданих позивачем активів, при цьому з порушенням строків реалізації, а саме наприклад: 03.03.04 року реалізовано майна на суму 5000,00 грн., а в акті відображена сума 3354,90 грн., але не в березні, а у липні 2003 року.

Незважаючи на періоди оплати ПДВ, вказані позивачем у платіжних дорученнях, відповідач на свій розсуд відображав сплату ПДВ в обліковій картці, не відобразивши перераховану суму в повному обсязі, а також не відображав здачу готівки в оплату поточних платежів по ПДВ, так як відповідачем був зроблений неправомірний розрахунок сум штрафних санкцій за несвоєчасну сплату сум ПДВ.

Таким чином, відповідачем приведений розрахунок сум штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податку на додану вартість, який не відповідає дійсності та спростовується наданими первинними документами.

Таким чином, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам матеріального та процесуального права, то вони не можуть бути скасовані чи змінені з підстав, наведених в касаційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ух в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харковазалишити без задоволення, а постанову господарського суду Харківської області від 19 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з для проголошення і оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Судді(підписи)

Суддя Вищого адміністративного суду

України В.В. Харченко