Рішення № 113161294, 26.05.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1310/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

Заявник звернулася в суд із заявою та просить встановити факт належності їй трудової книжки.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.10.1977р. її трудова книжка заповнена на російській мові та її особу вказано як « ОСОБА_2 » (дошлюбне прізвище).

В 1979 році вона одружилася та змінила прізвище на « ОСОБА_3 » та на титульні сторінці трудової книжки вчинено напис «Прізвище ОСОБА_4 змінено на прізвище ОСОБА_3 ».

Органами пенсійного фонду відмовлено їй в призначення пенсії за віком, оскільки на титульній сторінці трудової книжки вчинено запис про зміну прізвища з « ОСОБА_4 », а її попереднє прізвище було вказано в цій трудовій книжці « ОСОБА_5 ».

Усунути вказані помилки неможливо, оскільки організація, яка вчиняла даний запис, на даний час не існує.

Заявник подала заяву, в якій вимоги підтримала.

Представник заінтересованої особи подав відзив, у якому на заперечення вимог зазначила, що встановлення факту належності документів заявниці необхідно для повторно звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії, а тому, на її думку, наявний спір про право.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу, паспорта громадянина України, дошлюбне прізвище заявниці ОСОБА_1 « ОСОБА_4 ».

В трудовій книжці первинний запис про прізвище заявниці вказано російською мовою « ОСОБА_2 ». На титульній сторінці вказаної трудової книжки вчинено запис «Прізвище ОСОБА_4 замінено на прізвище ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_1 від 11 серпня 1979р.», що засвідчено підписом та печаткою.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській обалсті від 20.03.2023р. заявниці відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що в трудовій книжці її прізвище вказано з помилкою та не відповідає свідоцтву про шлюб «( ОСОБА_6 )».

Відповідно до ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р., суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, зокрема, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Таким чином, суд переконується в тому, що запис прізвища заявниці в трудовій книжці вчинено з помилкою, яка допущена державними органами та які створюють їй перешкоди в реалізації своїх прав та слугували підставою судового процесу, що безпідставно поклало на останню обтяження щодо усунення недоліків у документах, які допущені не з її вини.

Покликання представника відповідача на наявність в даному випадку спору про право є нікчемними, оскільки встановлення такого факту засвідчує ту обставину, що трудова книжка дійсно належить заявниці, що в свою чергу дає їй лише право звернутися до органів Пенсійного Фонду України з проханням визначити їй трудовий стаж та не є безумовним зарахуванням часу її трудових відносин до трудового стажу.

Окрім цього, чинне законодавство не передбачає обмеження заявниці в праві повторного звернення до органів Пенсійного фонду України з метою призначення пенсії (навіть без рішення суду про встановлення факту належності їй трудової книжки), або оскарження такого її звернення.

Тому, такі мотиви відзиву є надуманими і не спростовують можливості розгляду даної справи в порядку, визначеному Главою 6 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на зазначене, суд переконується в тому, що заява є підставною та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме, що трудова книжка без номера, заповнена 20.10.1977р. Белзькою філією Львівського заводу РЕМА на російській мові на ім`я « ОСОБА_2 » з внесенням на титульній сторінці записом «Прізвище ОСОБА_4 замінено на прізвище ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_1 від 11 серпня 1979р.», належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відомості зазначені в цій трудовій книжці стосуються останньої і належать їй.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, ЄДРПОУ:13814885, місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея,10, м.Львів.

Головуючий: М. Я. Адамович