Вирок № 113145112, 14.08.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11440/19

Провадження № 1-кп/359/79/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2023 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілої ОСОБА_9 ,

представників потерпілої ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

обвинуваченої ОСОБА_14 ,

захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною та відео фіксацією у режимі відеоконференції кримінальне провадження №12019110100001549, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2019, що надійшло до суду з обвинувальним актом за обвинуваченням:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Прилуки, Чернігівської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

08.09.2019, приблизно о 14 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_14 , керуючи технічно-справним автомобілем «CITROEN C2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалась по 32 км. у крайній правій смузі автомагістралі Київ-Харків на території Бориспільського району Київської області в напрямку м. Києва.

Під час руху по зазначеній автодорозі ОСОБА_14 , проявляючи злочинну недбалість, порушуючи п.п 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), не була уважною, не врахувала дорожню обстановку та перед перестроюванням в крайню ліву смугу руху, не переконалась, що це буде безпечно, унаслідок чого виїхала в другу смугу руху справа, де зіткнулась з автомобілем «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , який рухався в даній смузі руху в попутному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку легкого ступеня і забою м`яких тканин голови, яке, згідно з висновком експерта № 242 Е від 05.12.2019, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що потягнуло за собою тривалий розлад здоров`я на термін більше 21-го дня.

Указана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_14 , яка порушила наступні Правила дорожнього руху України, а саме: п. 2.3 «б» ПДР, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 ПДР, згідно з яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення ОСОБА_14 , п.п. 2.3 «б», 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, унаслідок якої ОСОБА_9 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_14 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_14 вину у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, не визнає. Надала показання про те, що не порушила Правила дорожнього руху України. Не визнає пред`явлені в обвинувальному акті фактичні обставини порушення ПДР, а саме те, що вона перевищила швидкість дорожнього руху. Вважає винним водія автомобіля«FORD FUSION». Заявлений потерпілою цивільний позов вона не визнає. У судових дебатах просила її виправдати.

Не зважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_14 не визнає себе винною, її вина у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 надала показання, що вона 08.09.2019, у світлий період часу, їхала на задньому сидінні як пасажир автомобіля «FORD FUSION», за кермом якого був її чоловік ОСОБА_17 . У даному автомобілі знаходилися на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_18 , на задньому сидінні - дружина ОСОБА_19 , їхня дитина та дитина потерпілої. Вони їхали по трасі із виїзду з міста Бориспіль в місто Київ та рухалися в середній крайній лівій смузі. Момент зіткнення вона не пам`ятає, оскільки від отриманих ударів прийшла до свідомості у Бориспільській лікарні під час проведення КТ. Потерпіла стаціонарно лікувалася більше двох неділь, і, на момент її допиту, продовжує лікування. Медичну документацію потерпілої було надано слідчому, на підставі якої було зроблено висновок експерта. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, зауважила, що втратила активність працездатності та зазнала сильних душевних страждань.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_17 показав, що є чоловіком потерпілої ОСОБА_9 08.09.2019, у світлий період часу, він керував автомобілем «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_2 , пасажирами якого були: на передньому пасажирському сидінні - товариш ОСОБА_18 , на задньому сидінні, із лівої сторони автомобіля, дружина ОСОБА_18 та їх восьмирічний син, із правої сторони заднього сидіння автомобіля сиділа дружина свідка та їх восьмирічна донька. Рухалися вони у другій, справа на ліво, смузі руху, із міста Бориспіль в місто Київ, по автомагістралі, яка має чотири смуги руху. Він керувався ПДР та знаками, розміщеними на дорозі. Електронне табло, яке надавало йому право керувати із швидкістю 130 км/год., було розміщено до місця ДТП. Виїхавши із міста Борисполя та побачивши, що межі міста закінчилися, він їхав зі швидкістю 90 км/год. Перед собою зверху, на електронному табло дороги, він побачив дозволену швидкість руху 130 км/год. та за декілька секунд (точного часу не пам`ятає), почав набирати швидкість руху. У момент ДТП він керував із швидкістю руху 120 км/год. Напрямок руху ОСОБА_17 не змінював, їхав лише прямо по трасі. Він побачив, як у крайній правій, першій смузі руху, точніше у тротуарній смузі, із швидкістю 5 км/год., рухався автомобіль «CITROEN C2», який через чотири полоси руху уліво здійснив виїзд на поворот до міста Бориспіль. Автомобіль «CITROEN C2» різко виїхав із правої першої крайньої смуги руху наліво, у смугу руху перед його автомобілем, на що він (водій із 10 річним стажем) не встиг ніяким чином зреагувати, окрім як різко гальмувати. Однак відстань між автомобілями була мінімальна, тому уникнути ДТП не вдалося. Удар та зіткнення автомобілів відбувся так швидко, що ніхто із пасажирів навіть не зміг зрозуміти, що сталося. ДТП відбулося на автомагістралі, перед поворотом на розворот на місто Бориспіль. Він під час руху вимоги ПДР не порушував. Технічної можливості уникнення ДТП він не мав, оскільки здійснити маневр повороту наліво він не міг, так як при русі із швидкістю 120 км/год., виїхати на ліву смугу по якій рухалися інші автомобілі, можливості не було. Маневр повороту праворуч на смугу руху із якої виїхав на нього автомобіль «CITROEN C2», не змінив б умови уникнення ДТП. Від удару автомобіль «FORD FUSION» відкинуло праворуч, а автомобіль «CITROEN C2» ліворуч. Він особисто викликав швидку допомогу, так як його донька та дружина після удару були без свідомості. Можливо після дзвінка до швидкої, ним було здійснено виклик працівників поліції. Того дня ним підписувалися документи, які надавали працівники правоохоронних органів. Слідчий експеримент за його участі проводився. Під час слідчого експерименту він не звернув увагу, чи перебувала обвинувачена під час слідчого експерименту за його участі. Дружину та дитину забрала «швидка допомога» та відвезла до Бориспільської ЦРЛ. На місці лікарні жінці та дитині була надана медична допомога, та проведено КТ (знімок голови).

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_18 показав, що обвинувачену бачив на місці ДТП. Із потерпілою перебуває у товариських відносинах. 08.09.2019, близько 14.30 год., він став свідком ДТП, яке сталося за участі автомобіля «FORD FUSION», під керуванням його знайомого ОСОБА_17 , пасажиром якого він був та за участі автомобіля «CITROEN C2», яким керувала обвинувачена. Рухаючись у автомобілі «FORD FUSION», він сидів на передньому пасажирському сидінні. На задньому сидінні даного автомобіля була його дружина із сином та дружина водія із їхньою донькою. Загалом в автомобілі їх було шестеро. Під час руху жінки розмовляли між собою на задньому сидінні, із водієм не розмовляли, його не відволікали від дороги. Рухалися вони в другій, справа на ліво, полосі руху із міста Бориспіль по трасі Київ-Харків у напрямку міста Києва. Вони виїхали на автомагістраль та продовжили рухатися прямо із швидкістю 120 км/год., не змінюючи напрямок руху. У їхній смузі руху перед ними автомобілів не було. У крайній правій смузі руху із меншою швидкістю рухався автомобіль «CITROEN C2» та без увімкнення світлового показника фар, почав повертати вліво, виїхавши на їхню смугу руху. ОСОБА_17 почав гальмувати, однак уникнення удару не відбулося. Момент удару був швидкий, оскільки він навіть не встиг крикнути «Обережно!». Технічно можливості уникнути ДТП у водія ОСОБА_17 не було. Удар прийшовся у праву частину автомобіля «FORD FUSION», у якому знаходився він та в ліву частину автомобіля в «CITROEN C2». Пасажири автомобіля «FORD FUSION» почали швидко виходити із автомобіля. Він на руках заніс доньку водія, яка була непритомна, до салону автомобіля «Нісан», що розташований на правому боці автодороги 32 км. дороги Київ-Харків. Лише через 20 хвилин вони підійшли до автомобіля «CITROEN C2», водій якого повідомила, що їй нічого не потрібно, усе добре. Він для себе зрозумів, що водій «CITROEN C2» мала намір здійснити поворот який веде до Аеропорту «Бориспіль». Слідчий експеримент за його участі проводився. Під час слідчого експерименту він не звернув увагу, чи перебувала обвинувачена під час слідчого експерименту за його участі.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_20 показала, що обвинувачену вона не знає, однак розуміє, що через неї сталося ДТП. Потерпіла є її подруга. 08.09.2019 вона разом із своїм чоловіком ОСОБА_18 та їхнім сином, потерпілою, водієм автомобіля «FORD FUSION» та їхньою донькою, їхали з міста Борисполя до міста Києва. У місті Борисполі вони були по власних справах. Виїхавши на автомагістраль біля салонів автомобілів, що на правому боці траси, вона відчула сильний удар. У ОСОБА_20 був шок, оскільки вона та її дитина були у крові. Вона почала кричати, що потрібно виходити, бо вони «горять». Залишивши салон автомобіля «FORD FUSION», вони зрозуміли, що ОСОБА_9 та її донька залишилися в автомобілі, оскільки були без свідомості. Автомобіль «CITROEN C2», що їх вдарив, вона не бачила, оскільки допомагала доньці ОСОБА_9 . Її чоловік відніс дівчину в автомобільний салон, де працівники салону викликали «швидку допомогу». Хто викликав працівників поліції, їй не відомо. Вона під час ДТП відчула сильний удар. Чи гальмував водій автомобіля, у якому вона рухалася, вона відповісти не може.

У судовомузасіданні експерт ОСОБА_21 показав,що єекспертом зправом проведенняінженерно-транспортнихекспертиз заспеціальністю «Дослідженняобставин імеханізму дорожньо-транспортнихпригод;транспортно-трасологічнідослідження».Ним булопроведено експертизу,за наслідкамиякого зробленовисновок експерта№ 042-11(Е)/20від 06.11.2020.Результати експертизивін підтримуєу повномуобсязі.Адвокатом експертубуло наданофотознімки автомобілів«CITROENC2»та «FORDFUSION»,якість іоб`єм якихдозволив йомуприйняти такийвисновок.Відповідно допроведеного дослідженняне встановлено,що транспортнізасоби рухалисяв попутномунапрямку,тому кутзіткнення становивблизько 0°.У висновкуексперта описано,чому вінприйшов самедо такихвисновків.На фотознімкахпри вивченіматеріалів вінкута 10°не побачив.Ознаки показали,що кутаблизько 10°не було.Безпосередньо транспортнізасоби вінне оглядавдля встановлення кута зіткнення 0°. Усі переміщення здійснено моментально у процесі зіткнення. Первинний момент контактування автомобілів відбувався вздовж дороги. Якщо лінія удару проходить через центр маси автомобіля «CITROEN C2», то він при куті зіткнення буде просто відкидати вперед. У процесі кут може зменшитися, але для цього потрібен довший контакт між транспортними засобами. Зважаючи на різницю габаритів і маси транспортних засобів при куті 10° автомобіль «CITROEN C2» буде відкидатися вперед. Для зменшення куту потрібно, щоб кут проходив лівіше від центру маси «CITROEN C2», і тоді він може зменшуватися, але це ж таки знову, висновок попутного удару. Повідомив, що до місця знаходження автомобілів він не виїжджав, а експертизу проводив по наданим матеріалам кримінального провадження.

У судовомузасіданні експерт ОСОБА_22 показав,що єекспертом КиївськогоНауково-дослідногоінституту судовихекспертиз (КНДІСЕ).Ним булозроблено висновок експертів № 6880/21-52/6891/6892/22-52 від 06.04.2022, за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 12019110100001549. Результати висновку експертизи він підтримує в повному обсязі. Термін погрішності чи похибка точність означає відхилення від істинного значення у наявності про істинне значення кута подовженим осям автомобілів «CITROEN C2» та «FORD FUSION», можливо було вести мову про точність або погрішність визначення даного кута. Визначення кута між подовженими кутами в момент первинного контакту, є предметом експертного дослідження даної експертизи. Визначений кут є максимально точним, який можна встановити шляхом безпосереднього огляду транспортних засобів та інформування деталей частин автомобілів. Значення кута було встановлено шляхом огляду автомобілів. Похибки +/- немає, складає близько декілька градусів. Альфа близько кут 10° максимально точно. Термін «точно» означає відхилення від істинного значення кута. Кут був предметом визначення експертизи. Тому висновок експерта є максимально правильним в межах 10°. Подряпина, що зазначена у протоколі огляду кута, залишена ймовірно лівим заднім колесом автомобіля «CITROEN C2» щодо встановлення визначення кута не в першій фазі зіткнення, а уже у фазі занурення, взаємного контактування частин зменшення кута між поздовжньої осі з 10° до 0° і утворилася подряпина вздовж. Подряпина виникла не в первинній фазі. Навіть і при куті 10°, при такій швидкості руху подряпина буде вздовж напрямку відносно дорожньої розмітки, яка поділяє праву і ліву смуги чи третю, другу смуги руху, із урахуванням перекриття габаритів, які встановлені експертом під час безпосереднього огляду транспортних засобів. Кут 10°, у процесі занурення взаємно контактуючих деталей і частин кузовів автомобілів «CITROEN C2» та «FORD FUSION», зменшувався. Що стосується відстані переміщення від місця зіткнення, то експерту не відомо характер і режим переміщення автомобілів, чи натиснув водій «FORD FUSION» на газ чи не натиснув, на якій швидкості був автомобіль. Тому відповісти на питання, чому від місця зіткнення на такій відстані автомобіль «CITROEN C2» знаходився на іншій смузі, експертним розрахунковим шляхом не надається за можливе, бо не вдається встановити дійсну швидкість автомобілів у момент первинного контакту. Тому в дослідженні експертом використовувалися швидкості, які були встановленні на досудовому розслідуванні і задані у постанові слідчого. Кут автомобіля «CITROEN C2» зменшувався в ході його обертання відносно поверхні напрямком руху стрілки годинника.

Крім показань потерпілої, свідків, експертів вина обвинуваченої ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується наступними доказами:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2019 (т.1 а.с.172-174), відповідно до якого встановлено, що огляд проводився в світлий час доби без опадів. Місце дорожньо-транспортної пригоди - зіткнення автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , з автомобілем «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , знаходиться на 32 км. магістралі автодороги Київ-Харків;

-схемою дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2019 та фотоілюстрації до неї (т.1 а.с.175-178), на якій зображена ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: напрямок - дорога 32 км. автодороги Київ-Харків. Автомагістраль. Напрямок руху в м. Київ. На проїзній частині дороги нанесені лінії дорожньої розмітки для розділення чотирьох потоків транспорту. Рух на ділянці ДТП регулюється, згідно з ПДР України. Зображений осип уламків автомобілів;

-актом судово-токсикологічного дослідження № 687 від 08.09.2019 (т.1 а.с.181), відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні крові гр. ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , метиловий, етиловий спирт, а також пропілів, бутиловий, аліловий спирт та їх ізомери не виявлені;

-актом судово-токсикологічного дослідження № 686 від 08.09.2019 (т.1 а.с.182), відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні крові гр. ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метиловий, етиловий спирт, а також пропілів, бутиловий, аліловий спирт та їх ізомери не виявлені;

-протоколом проведенняслідчого експериментувід 30.09.2019,проведеного заучастю свідка ОСОБА_17 ,(т.1а.с.190-192).У ходіданої слідчоїдії встановленонаступне.Усі учасникислідчого експериментузібралися наавтодорозі Київ-Харків,32км Бориспільськогорайону,з метоюпроведення слідчогоексперименту шляхомвідтворення обстановкиі обставинДТП,яке маломісце 08.09.2019.Перед початкомпроведення слідчогоексперименту всімучасникам іприсутнім булироз`яснені правата обов`язки.Після цьогосвідку ОСОБА_17 слідчим заданопитання,чи відповідаютьпогодні умови,стан дорожньогопокриття таосвітлення,на моментпроведення слідчогоексперименту,тим умовам,які булина моментДТП,на щовін повідомив,що всіумови,при приведенніслідчого експерименту,аналогічні тим,які булина моментДТП.Свідок ОСОБА_17 повідомив,що 08.09.2019,близько 14години 30хвилин,він,керуючи автомобілем«FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 ,рухався по32км.автомагістралі Київ-Харків,на територіїБориспільського районуКиївської області,у напрямкум.Київ. ОСОБА_17 рухався вдругій,справа наліво,смузі свогонапрямку руху.Швидкість рухуавтомобіля «FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 ,складала близько120км/год.У салоніавтомобіля знаходилисяпасажири:на передньомупасажирському сидінні-його знайомий ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;на задньомупасажирському сидіння:знайома - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;її син- ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,його дружина- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,та йогодонька - ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .На моментДТП буласвітла порадоби,без опадів,проїзна частинасуха,асфальтобетонне покриття.Під часруху ОСОБА_17 побачив,як автомобіль«CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 ,який рухавсяпопереду ньогоу попутномунапрямку,у крайнійправій смузіруху,у напрямкум.Києв,аіз набагатоменшою,ніж його,швидкістю руху,без увімкненнясвітлового покажчикалівого повороту,різко перестроївсяліворуч уйого смугуруху. ОСОБА_17 застосував терміновегальмування,але з-занезначної відстаніуникнути зіткненняне вдалося.Від ударуавтомобіль ОСОБА_17 відкинуло праворуч,а автомобіль«CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 ,-ліворуч.Контакт відбувсяміж передньою часиною автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , та задньою частиною автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , у межах другої справа наліво смуги руху, у напрямку м. Київ. Перед ДТП ОСОБА_17 жодних маневрів не виконував. Після цього ОСОБА_17 розмістив вказані автомобілі. Слідчим зроблено заміри автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_3 , який імітує автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , на проїзній частині до ДТП та знаходиться на проїзній частині автодороги Київ-Харків, у другій смузі руху, у напрямку м. Київ, на відстані 0,90 м. від правого краю дорожньої розмітки, що поділяє на смуги руху до попереднього та правого заднього коліс. Також, слідчим зроблено заміри автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_3 , який імітує автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , на проїзній частині до ДТП та знаходиться на проїзній частині автодороги Київ-Харків, у крайній правій смузі руху, у напрямку м. Київ на відстані 0,90 м., від правого краю дорожньої розмітки до переднього та правого заднього коліс. Установлено, що відстань, яку подолав автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , з моменту виїзду на другу смугу руху до моменту зіткнення з автомобілем «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 20,8 м. Після цього, у темпі, який вказував ОСОБА_17 , статист за кермом автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_3 , який імітує автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , як на момент ДТП, тричі проїхав відстань 20,8 м. за час: t1=1,77 с.; t2=1,79 с.; t3=1,71 с.;

-протоколом проведенняслідчого експериментувід 30.09.2019,проведеного заучастю свідка ОСОБА_18 ,(т.1а.с.193-195).У ходіданої слідчоїдії встановленонаступне.Усі учасникислідчого експериментузібралися наавтодорозі Київ-Харків,32км Бориспільськогорайону,з метоюпроведення слідчогоексперименту шляхомвідтворення обстановкиі обставинДТП,яке маломісце 08.09.2019.Перед початкомпроведення слідчогоексперименту всімучасникам іприсутнім булироз`яснені правата обов`язки.Після цьогосвідку ОСОБА_18 слідчим заданопитання,чи відповідаютьпогодні умови,стан дорожньогопокриття таосвітлення,на моментпроведення слідчогоексперименту,тим умовам,які булина моментДТП,на щовін повідомив,що всіумови,при приведенніслідчого експерименту,аналогічні тим,які булина моментДТП.Свідок ОСОБА_18 повідомив,що 08.09.2019,близько 14години 30хвилин,він рухавсяв автомобілі«FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 ,на 32км.автомагістралі Київ-Харків,на територіїБориспільського районуКиївської області,у напрямкум.Київ.За кермомданого автомобілязнаходився ОСОБА_17 .Він сидівна передньомупасажирському сидінні.Рухалися вонив другійсправа наліво,смузі свогонапрямку руху,зі швидкістюблизько 120км/год.У салоніавтомобіля перебувалипасажири:на задньомупасажирському сидінні: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .На моментДТП буласвітла порадоби,без опадів,проїзна частинасуха,асфальтобетонне покриття.Під часруху ОСОБА_18 побачив,як автомобіль«CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 ,який рухавсяпопереду ньогов попутномунапрямку,у крайнійправій смузіруху,у напрямкум.Київ ізнабагато меншою,ніж їхня,швидкістю руху,без увімкненнясвітлового покажчикалівого повороту,різко перестроївсяліворуч уїхню смугуруху. ОСОБА_17 ,побачивши це,застосував терміновегальмування,але,із-занезначної відстані,уникнути зіткненняне вдалося.Від ударуавтомобіль ОСОБА_17 відкинуло праворуч,а автомобіль«CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 ,-ліворуч.Контакт відбувсяміж передньою часиною автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , та задньою частиною автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , у межах другої, справа наліво, смуги руху в напрямку м. Київ. Перед ДТП ОСОБА_17 жодних маневрів не виконував. Після цього ОСОБА_18 , розмістив вказані автомобілі. Слідчим зроблено заміри автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_3 , який імітує автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , на проїзній частині до ДТП, та знаходиться на проїзній частині автодороги Київ-Харків, у другій смузі руху, у напрямку м. Київ, на відстані 0,90 м. від правого краю дорожньої розмітки, яка поділяє на смуги руху до попереднього та правого заднього коліс. Заміри автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_3 , який імітує автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , на проїзній частині до ДТП, та знаходиться на проїзній частині автодороги Київ-Харків, у крайній правій смузі руху, у напрямку м. Київ, на відстані 0,90 м., від правого краю дорожньої розмітки до переднього та правого заднього коліс. Установлено, що відстань, яку подолав автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , з моменту виїзду на другу смугу руху до моменту зіткнення з автомобілем «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , складає 20,8 м. Після цього, у темпі, який вказав ОСОБА_18 , статист за кермом автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_3 , який імітує автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , як на момент ДТП, тричі проїхав відстань 20,8 м. за час: t1=1,83 с.; t2=1,77 с.; t3=1,79 с.;

-висновком експерта № 12-1/2281 від 05.11.2019 (т.1а.с.204-207), згідно з яким система робочого гальма автомобіля, марки «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля марки «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Підвіска автомобіля, марки «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в технічно-несправному стані через руйнацію амортизатора заднього лівого колеса автомобіля та зміщення задньої лівої пружини елементів підвіски заднього лівого колеса автомобіля з місця її конструктивного кріплення. Дані пошкодження виникли в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено;

-висновком експерта № 12-1/2287 від 04.11.2019 (т.1а.с.214-219), згідно з яким у момент первинного контакту автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , контактував своєю передньою правою частиною із задньою лівою частиною автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 . Зіткнення автомобіля «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля «FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 , відбулося на другій смузі для руху в напрямку до м. Київ, перед початком зображених на схемі до протоколу ОМП подряпин на асфальті (позначка 5 схеми огляду місця дорожньої транспортної пригоди);

-висновком експерта № 12-1/2275 від 21.10.2019 (т.1а.с.230-234), згідно з яким в заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України. За даних дорожніх обставин, технічна можливість попередження зіткнення з автомобілем «FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 , водієм автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , полягала у виконанні ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України. Тобто, при виконанні вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , на що у нього не було перешкод технічного характеру. У заданій дорожньо-транспортній ситуації, у діях водія автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортною пригодою. У заданій дорожній ситуації, з технічної точки зору, водій автомобіля «FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. За даних дорожніх обставин, при заданому комплексі вихідних даних, водій автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. Розрахунки щодо наявності у водія автомобіля «FORDFUSION»,д.н.з. НОМЕР_2 , технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом безпечного об`їзду, не проводилися, з причини, указаній у дослідницькій частині. У заданій дорожньо-транспортній ситуації, з технічної точки зору, у діях водія автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається;

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.10.2019 (т.1 а.с.241-241);

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 28.10.2019 (т.1 а.с.247-248);

-висновком експерта № 242Е від 29.11.2019, (т.1 а.с.250-251), відповідно до якого, з наданої експерту медичної документації та заключення консультантів (рентгенолога та нейрохірурга) КОБ СМЕ, вбачається, що в гр. ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 , мали місце ушкодження у вигляді: забою головного мозку легкого ступеня і забою м`яких тканин голови. Описане ушкодження утворилось від дії тупого предмету, по давності може відповідати строку та обставинам, указаним у постанові, і відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, що потягнуло за собою тривалий розлад здоров`я термін більше 21-го дня;

-висновком експерта № 140д від 31.10.2019, (т.1 а.с.252-253), відповідно до якого, згідно з представленою медичною документацією, у гр. ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , малось тілесне ушкодження у вигляді садна лобно-скроневої ділянки голови справа. Указане тілесне ушкодження виникло від дії тупого (тупих) предмети (предметів), індивідуальні і характерні властивості якого (яких) не відобразилось, і могло утворитись в строк та за обставин, на які вказано в описовій частині постанови, у тому числі, «унаслідок ДТП як у пасажира автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 ». Об`єктивних судово-медичних даних, що підтверджують діагноз «ЗЧМТ». Забій головного мозку, у представленій медичній документації не мається, тому даний діагноз експертній оцінці не підлягає. Указане тілесне ушкодження, за критерієм розладу здоров`я відноситься до легких тілесних ушкоджень, відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;

-висновком експерта№ 141двід 31.10.2019,(т.1а.с.254-255), відповідно до якого, згідно представленою медичною документацією, у гр. ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ,

малися тілесні ушкодження у вигляді травматичного зламу коронкової частини 2 зуба верхньої щелепи, праворуч крововиливу верхньої губи. Указані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні і характерні властивості якого (яких) не відобразились, і могли утворитись в строк та за обставин, на які вказано в описовій частини постанови, у тому числі, «унаслідок ДТП як у пасажира автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 ». Указане тілесне ушкодження, за критерієм розладу здоров`я, відноситься до легких тілесних ушкоджень, згідно з «Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;

-висновком експерта № 6880/21-52/6891/6892/22-52 від 06.04.2022 (т.2 а.с.192-202), відповідно до якого в момент первинного контакту автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , контактував своєю передньою правою частиною із задньою лівою частиною автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому в момент зіткнення поздовжні геометричні осі цих транспортних засобів знаходилися під гострим кутом, який кількісно можна оцінити величиною близькою 10°, розкритим справа наліво, відносно осі автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 . Місце зіткнення автомобілів «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , і «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на другій смузі руху проїзної частини автодороги в напрямку м. Києва перед початком подряпини дорожнього покриття. При цьому, на момент зіткнення, ці транспортні засоби повинні були перебувати (рухатися) у цій - другій смузі руху проїзної частини автодороги: автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , розташовувався вздовж осьової лінії дороги, а автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , під незначним кутом вліво до осьової лінії дороги. Установити експертним шляхом величину швидкості руху автомобілів «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , і «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , у момент їх зіткнення, з урахуванням характеру фактичного пересування, після контактування при даному ДТП, а також отриманих ними пошкоджень не видається за можливе, у зв`язку з недостатністю об`єктивних даних. Система робочого гальма автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Передня підвіска знаходиться в працездатному стані, а щодо задньої підвіски автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , то, на момент огляду, вона знаходиться в технічно-несправному стані через руйнацію амортизатора заднього лівого колеса автомобіля та зміщення задньої лівої пружини елементів підвіски заднього лівого колеса автомобіля з місця її конструктивного кріплення. Дані пошкодження виникли в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. В момент первинного контакту автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , контактував своєю передньою правою частиною із задньою лівою частиною автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 . Місце зіткнення автомобілів «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , і «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться на другій смузі руху проїзної частини автодороги в напрямку м. Києва, перед початком подряпини дорожнього покриття. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 , з технічної точки зору, мала послідовно виконувати обсяг вимог п. 10.1, ч. 1 п. 10.3 ПДР. У даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 мала технічну можливість попередити дане зіткнення шляхом послідовного виконання вимог п. 10.1, ч. 1 п. 10.3. У даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП знаходитися дії водія автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 , які не відповідають вимогам п. 10.1, ч. 1 п. 10.3 ПДР.У даній дорожній обстановці причиною виникнення і здійснення даного ДТП, також, є дії водія автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 , які не відповідають вимогам п.10.1, ч. 1 п. 10.3 ПДР. У даній дорожній обстановці водій автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_17 , з технічної точки зору, при виникненні небезпеки для його руху, мав діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_17 , з моменту виникнення у нього небезпеки для руху, не мав технічної можливості застосувати екстрене гальмування керованого ним автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 та уникнути зіткнення з автомобілем «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 . У даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, причинний зв`язок між діями водія автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_17 і виникненням даної ДТП відсутній.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування були відкриті сторонам кримінального провадження, відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчать відповідні протоколи, та не заперечувалось ними в судовому засіданні.

Також у судовому засіданні судом були досліджені докази, що посвідчують та характеризують особу обвинуваченої, процесуальні витрати у справі, речові докази та письмові докази, надані стороною захисту.

Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

Долучені прокурором як докази супровідні листи та запити ГУ НП в Київській області, у силу положеньст. 86 КПК України, суд не приймає в якості належних доказів обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні. Суд вважає, що дані документи мають для працівників правоохоронних органів лише внутрішній інформативний характер щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень. Окрім того, проведення будь-якої слідчої або негласної (розшукової) дії фіксуються протоколом, а не супровідними.

Поряд з цим, відповідно до ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

У ході судового розгляду, за клопотанням сторони захисту, яке було задоволено судом, до матеріалів кримінального провадження було долучено та досліджено судом висновок експерта № 042-11(Е)/20 від 06.11.2020, складений на замовлення адвоката ОСОБА_15 за результатами проведення комплексної транспортно-трасологічної та авто-технічної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди в кримінальній справі № 359/11440/19 за обвинуваченням ОСОБА_14 за ч. 1 ст. 286 КК України (т.2 а.с.58-85). Відповідно до нього, зі слідової інформації, зафіксованої на схемі до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, місце зіткнення транспортних засобів знаходиться в другій справа смузі руху, у бік м. Києва перед початком утворення ділянки осипу скла та уламків (поз. «3» у схемі до протоколу ОМП) і слідів юзу (поз. «6» у схемі до протоколу ОМП) та подряпини на асфальті (поз. «5» у схемі до протоколу ОМП). При цьому, виходячи з механічних пошкоджень транспортних засобів, у момент первинного контакту автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , був розташований в другій справа смузі руху в бік м. Києва, на відстані близько 0,7 м. від правого краю вказаної смуги, а автомобіль «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , був розташований позаду таким чином, що його права передня частина на ділянці, шириною близько 0,8 м., перебувала в контакті з лівою задньою частиною кузова автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , а лівий борт автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , знаходився на відстані близько 1,6 м. від правого краю другої смуги руху в бік м. Києва. Поздовжні вісі автомобілів «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , та «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , у момент первинного контакту розташовувались між собою під кутом, близьким до 0°, що вказує на попутне зіткнення зазначених транспортних засобів. Наявні на теперішній час експертні методики визначення швидкостей транспортних засобів на момент зіткнення можуть бути коректно використані лише для випадків перехресного зіткнення, тому в обставинах досліджуваної пригоди, виходячи з попутного зіткнення автомобілів та об`єму отриманих автомобілями пошкоджень, можливо визначити лише величину різниці швидкостей, якій відповідала сумарна величина витрат кінетичної енергії на утворення деформацій деталей правої передньої частини кузова автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , і задньої лівої частини кузова автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , які вступали у взаємний контакт ударного характеру. При проведенні розрахунків встановлено, що швидкість руху автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент зіткнення, перевищувала швидкість руху автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , на величину біля 35 км/год. і, за умови, що швидкість руху автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , становила 120 км/год., як свідчить його водій ОСОБА_25 та пасажир ОСОБА_18 , швидкість руху автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , могла становитиблизько 85км/год. Виходячи з даних схеми до протоколу огляду місця ДТП та враховуючи свідчення водія ОСОБА_17 і свідка - пасажира ОСОБА_18 , рух автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , в умовахмісця пригодизі швидкістюблизько 120км/год.з технічноїточки зоруне виключається. Вирішити поставленіпитання,щодо технічноїможливості збоку водіїв ОСОБА_17 та ОСОБА_14 уникнути зіткненнятранспортних засобів,виходячи ізобставин взаємногозближення транспортнихзасобів,за свідченнями ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18 , наданими на слідчому експерименті, експертним шляхом не є можливим, через технічну неспроможність просторово - часових параметрів зближення автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , до зіткнення, за показаннями ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , наданих на слідчому експерименті, у сукупністю з даними щодо швидкості руху автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , 120км/год. Виходячи з технічно спроможної версії розвитку подій, при якій, до моменту зіткнення транспортних засобів, автомобіль «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_14 , рухався в другій смузі справа та не маневрував, водій автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_17 мав технічну можливість своїми одноосібними діями уникнути пригоди шляхом виконання вимог п. 13.1. ПДР України, для чого у нього, за наданими на дослідження матеріалами, за викладених у вхідних даних обставин розвитку подій, щодо руху автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , перед зіткненнямв другійсмузі руху,без здійсненняманеврів небуло перешкодтехнічного характеру. У свою чергу, за таких обставин розвитку подій, діями водія автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 технічна можливістьуникнути зіткненнятранспортних засобівне визначаласяі,відповідно,вона немала технічноїможливості своїмиодноосібними діямиуникнути пригоди. Вирішити поставлене питання, щодо причинного зв`язку дій учасників пригоди ОСОБА_17 та ОСОБА_14 із зіткненням транспортних засобів, за версії розвитку подій, викладеної ОСОБА_17 та свідком ОСОБА_18 на слідчому експерименті, експертним шляхом не є можливим, через технічну неспроможність викладених в їх показаннях на слідчому експерименті просторово - часових параметрів зближення автомобіля «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 , дозіткнення,у сукупністю з даними щодо швидкості руху автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 120 км/год. Виходячи з технічно спроможної версії розвитку подій, при якій до моменту зіткнення транспортних засобів автомобіль «CITROENC2»,д.н.з. НОМЕР_1 ,під керуванням ОСОБА_14 рухався в другій смузі справа та не маневрував, у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди перебувають одноосібні дії водія автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_17 , пов`язані з невиконанням вимог п. 13.1. ПДР України, у той час, як, за викладених у вихідних даних обставин розвитку подій щодо руху автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , перед зіткненняму другійсмузі рухубез здійсненняманеврів,діями водія ОСОБА_14 технічна можливістьуникнути зіткненняне визначаласяі,відповідно,її діїв причинному зв`язку з виникненням пригоди не перебували.

Суд не приймає вказаний висновок експерта у якості доказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 102 КПК України у висновку експерта обов`язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 242 КПК України не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Зі змісту даних висновку експерта вбачається, що експерт ОСОБА_21 встановив відсутність причинно-наслідкового зв`язку в діях ОСОБА_14 з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, тобто, фактично провів експертизу для з`ясування питань права.

Разом з цим, у вказаному висновку № 042-11(Е)/20 від 06.11.2020 не зазначено, що експерта попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Отже, з огляду на вимоги ст. 89 КПК України, суд визнає вказаний доказ недопустимим.

Доводи обвинуваченої та її захисника про почерговість контактів між транспортними засобами, а саме: попутне зіткнення транспортних засобів «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 та «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , є безпідставні та повністю спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Таким чином, доводи сторони захисту про необхідність встановлення швидкості руху автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , яка, на момент зіткнення, перевищувала швидкість руху автомобіля «CITROEN C2», д.н.з. НОМЕР_1 , на величину біля 35 км/год., за умови, що швидкість руху автомобіля «FORD FUSION», д.н.з. НОМЕР_2 , становила 120 км/год., є безпідставними.

У зв`язку з викладеним, твердження захисника про порушення під час досудового розслідування процесуальних вимог щодо доказування, передбачених ст. 91-94 КПК України, є необґрунтованими.

Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом», який був запозичений із правової системи загального права та активно використовується Європейським судом з прав людини, зокрема у справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12), ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Отже, застосовуючи указаний стандарт доказування в цій справі, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку у своїй сукупності, приходить до висновку, що усі докази утворюють цілісну картину того, що відбулося насправді. За таких обставин, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину, за яким йому пред`явлено обвинувачення, є доведеною «поза розумним сумнівом».

Аналізуючи наведені вище та безпосередньо досліджені судом докази, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, а тому приходить до висновку, що безсумнівним є факт, що водій ОСОБА_14 , керуючи технічно-справним автомобілем, марки «CITROEN C2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 32 км. у крайній правій смузі автомагістралі Київ-Харків на території Бориспільського району Київської області в напрямку м. Києва, не була уважною, не врахувала дорожню обстановку та перед перестроюванням у крайню ліву смугу руху, не переконалася, що це буде безпечно, внаслідок чого виїхала в другу смугу руху справа, де зіткнулась з автомобілем «FORD FUSION», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , який рухався в даній смузі руху в попутному напрямку, чим порушила вимоги п. 2.3 «б», п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Невиконання водієм ОСОБА_14 указаних вимог Правил дорожнього руху України знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Також, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_14 перед перестроюванням у крайню ліву смугу руху, з технічної точки зору, не могла уникнути дорожньо-транспортної пригоди, так як вони повністю спростовуються доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 08.09.2019, схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та фотоілюстрацією місця події; висновком експерта № 6880/21-52/6891/6892/22-52 від 06.04.2022.

Положенням п. 1.3, п. 1.4 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники руху виконають ці правила.

Отже,перед перестроюванням ОСОБА_14 у крайню ліву смугу руху, керуючись власними знаннями та вміннями, керуючись правилами дорожнього руху, самостійно повинна була переконатися, що це буде безпечно та не створить небезпечної ситуації на дорозі. Ці правила, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», установлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Оцінюючи, згідно з вимогами ст. 94 КПК України,усі доказив їхсукупності,з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення,розглянувши кримінальнепровадження посуті,провівши уповному обсязісудовий розгляд,допитавши свідківта експертів,дослідивши запропонованідокази,висновки експертиз,перевіривши доводиучасників процесу,з`ясувавшиу них,чи всідокази,на підтвердженнясвоїх доводів,були ниминадані,суд прийшовдо переконанняпро наявністьу діях ОСОБА_14 ознак складу, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Дії обвинуваченої ОСОБА_14 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_14 суд вважає правильною.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягаєу порушенніправил безпекидорожнього рухуабо експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити, відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, за необхідністю, тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережною виною.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належним та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.

З цього приводу суд враховує, що обвинувачена під час керування автомобілем, не діяла таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, допустила бездіяльність, яка полягає в тому, що вона проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та, відповідно, не реагувала на її зміну, не обрала, в установлених межах, безпечну швидкість руху транспортного засобу та місце його розташування на проїзній частині автодороги, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, та, здійснюючи маневр перестроювання в крайню ліву смугу руху справа, без увімкнення світлового показнику лівого повороту, не була уважна, не враховувала обстановку, не переконалася у безпечності маневру, виїхала в другу смугу руху справа. Така бездіяльність заборонена ПДР України. Її допущення потягло за собою втрату змоги постійно контролювати автомобіль та безпечно керувати ним, унаслідок чого ОСОБА_14 допустила зіткнення з автомобілем «FORD FUSION», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_17 , за результатами дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «FORD FUSION», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 , отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Тому між бездіяльністю обвинуваченої та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої існує безпосередній причино-наслідковий зв`язок. Обвинувачена не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинна була й могла їх передбачити. Це свідчить про наявність у її діяннях злочинної недбалості. Учинений злочин є закінченим.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_14 повинна бути засуджена, за ч. 1 ст. 286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У зв`язку з цим, суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання у виді штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, ОСОБА_14 вчинений з необережності.

Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачена ОСОБА_14 вчиняє активні дії для відшкодування збитків потерпілій.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, відповідно до ст. ст. 66-67 КК України, судом не встановлено.

Аналіз даних про особу обвинуваченої ОСОБА_14 указує на те, що вона раніше не судима, злочин з необережності вчинила вперше, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває. Має на утриманні неповнолітню доньку. Обвинувачена до адміністративної відповідальності за порушення Правил безпеки дорожнього руху України не притягувалася.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченій, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останньої до скоєного нею.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання за вчинений нею кримінальний проступок, у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Разом з тим, суд враховує положенняст. 49 КК України,згідно зякими особазвільняється відкримінальної відповідальності,якщо здня вчиненнянею злочинуі додня набраннявироком законноїсили минулитакі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно доаналізусудової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давностіВерховного Суду, строк давності - це передбаченийст. 49 Кримінального кодексупевний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49та ст. 106 ККстроків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4ст.49КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (ст. ст. 284-288 КПК України).

Відповідно до частини 5статті 74 ККУкраїни особу може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49 цього Кодексу.

У постанові від 12.11.2019 Верховним Судом колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального у справі № 566/554/16-к, провадження № 51-2110км19, зазначено, що якщо обвинувачений щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і, на підставі частини 5 статті74, статті49КК України,можезвільнити віднього засудженого. Звільнення від покарання на наведеній підставі (ч. 5 ст. 74 КК України) застосовується у випадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності відповідно достатті 49 КК. Зокрема у випадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд, за наявності підстав, визнає особу винною у вчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та частини 5статті 74вказаного Кодексу.

З огляду на вищевикладені норми законодавства, враховуючи, що в ході судового засідання вина обвинуваченої ОСОБА_14 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, знайшла своє підтвердження, хоча обвинувачена ОСОБА_14 не визнала своєї вини у вчиненні злочину, на день постановлення вироку закінчилися строки давності притягнення обвинуваченої ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності, так як обвинувачена вчинила кримінальний проступок 08.09.2019, тому суд вважає за необхідне звільнити її від призначеного судом покарання, на підставі положень ч. 5ст. 74 КК України.

У ході розгляду кримінального провадження представником потерпілої, адвокатом ОСОБА_13 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 пред`явлено до ОСОБА_14 цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, проте, у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності обвинуваченої, цивільний позов необхідно залишити без розгляду.

Запобіжні захід не обирався, підстави для його обрання судом не встановлені.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Також ч. 1 ст. 123 КПК України передбачає, що витрати пов`язані із зберіганням і пересиланням речей і документів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.

При цьому у п. 32 вищезгаданого Порядку зберігання речових доказів зазначається, що фінансування витрат, пов`язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

В ході судового розгляду автомобіль марки «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був повернутий потерпілій.

Співробітникам закритого спеціального майданчика тимчасового утримання транспортних засобів безоплатно повернути автомобіль «CITROEN C2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , власнику.

Керуючись ст.ст. 84, 86-87, 89, 94, 100, 102, 122, 124, 126, 127-129, 240-245, 318, 322, 342-351, 358,363-371, 373-374 КПК України, ст.ст. 12, 49, 50, 65-66, ч. 1 ст. 286 КК України, ч. 3 ст. 23, ст. ст. 1166-1167, 1187-1188 ЦК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винноюу вчинені кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень 00 копійок, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік.

На підставі ч. 5ст. 74 КК Українизвільнити ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання, у зв`язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.

Судові витрати за проведення експертиз покласти на державу Україна.

Цивільний позов представника потерпілої адвоката ОСОБА_13 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 , залишити без розгляду.

Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки «CITROEN C2», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на майданчику ТОВ «УКРСЕЦПАРК» (код ЄДРПОУ 39893605, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Проліски, вул.Броварська,4, повернути безоплатно у володіння власника.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1