Рішення № 113143854, 08.06.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 16/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2023 Справа № 908/2465/22 (212/5998/22)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, за участі секретаря судового засідання Горб І.Б., розглянувши матеріали справи № 908/2465/22(212/5998/22)

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент.№ НОМЕР_1 )

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129), скорочене найменування - ПрАТ «ММК ім.Ілліча»

про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я

в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129)

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4)

У відсутність учасників

УСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу перебувала справа № 212/5998/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я. Провадження було відкрито 04.11.2022 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 19.12.2022 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі у справі № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (ПрАТ "ММК ім.Ілліча", Відповідача за позовом).

За положеннями ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У відповідності до ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства в редакції до 15.04.2023 матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 11.01.2023 матеріали справи № 212/5998/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, передані Господарському суду Запорізької області, на розгляді якого перебуває справа № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

27.03.2023 справа № 212/5998/22 надійшла до Господарського суду Запорізької області.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.03.2023 розгляд судової справи № 212/5998/22 призначено судді Ніколаєнку Р.А.

Ухвалою від 03.04.2023 справу № 212/5998/22 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» суд прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча», ухвалив розглядати позов за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Підготовче засідання суд призначив на 26.04.2023, 11.20.

Ухвалою від 10.04.2023 підготовче засідання у справі суд переніс з 26.04.2023 об 11.20 на 27.04.2023 об 11.20.

Ухвалою від 27.04.2023 суд відклав підготовче засідання з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ «ММК ім.Ілліча» справи № 908/2465/22(212/5998/22) за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ММК ім.Ілліча» про відшкодування моральної шкоди до 15.05.2023, 15.00.

Ухвалою від 15.05.2023, враховуючи встановлені строки підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрив підготовче провадження з розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ "ММК ім Ілліча" спору за позовом ОСОБА_1 до відповідача - ПрАТ "ММК ім Ілліча" про відшкодування моральної шкоди та призначив справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначив на 08.06.2023 о 15.30.

Слід зазначити, що наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.

Водночас, Господарський суд Запорізької області не зупинив та здійснює судочинство відповідно до ст. 12-2, 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», враховуючи умови воєнного стану та роз`яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, що суд не знайшов перешкодою для розгляду справи та підставою для відкладення засідання.

Сторони обізнані про розгляд справи. Ухвалою від 15.05.2023 явку у судове засідання представників Позивача, Відповідача, розпорядника майна Відповідача суд визнав необов`язковою.

Наявні у справі матеріали, заяви по суті справи дозволяють встановити позиції сторін щодо спору.

З пред`явленням позову Позивач ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Толстих О.Ю., просить стягнути з Відповідача - ПрАТ «ММК ім.Іліча» за спричинену моральну шкоду у зв`язку із ушкодженням здоров`я на виробництві грошові кошти в сумі 130000,00 грн без урахування утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб, військового збору та інших обов`язкових платежів.

Позивач пояснив, що працював в СП ГЗК «Укрмехнабор» ПрАТ «ММК ім.Іліча», яке є правонаступником ВАТ «ММК ім.Іліча» після приведення діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», - з 14.08.2009 по 10.06.2010 та з 11.10.2011 по 03.12.2013 у шкідливих умовах, внаслідок чого отримав професійне захворювання - хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1, білатеральна з вираженими статико-динамічними порушеннями хребта, м`язово-тонічним та стійким больовим синдромом, рецидивуючий перебіг, парезом лівої стопи, фаза загострення. Стан після дискектомії L5-S1 (2016 рік), та інтерламінектомії (15.02.2019). Позивач зазначив, що пов`язаність отримання профзахворювання на підприємстві Відповідача слідує з Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) від 05.05.2018 № 334/4.6-5 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.02.2021 на ТОВ «СВП Криворіждорвибухпром», Медичного висновку лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого закладу профпаталогічного закладу охорони здоров`я ДП «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 14.07.2022 № 1183. Позивач повідомив, що за Висновком МСЕК від 20.04.2021 йому первинно було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 25 % (радикулопатія), Висновком МСЕК від 02.05.2022 в розмірі 25 % (радикулопатія), а за результатами крайнього переогляду від 01.11.2022 Позивачу встановлено 50% (радикулопатія) втрати професійної працездатності. Зазначив, що з вини підприємства Відповідача, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, став інвалідом, не має змоги вести звичне життя, чим йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що Позивач відчуває постійні фізичні страждання, не в змозі приділяти належної уваги членам родини, вести активне життя, організувати звичайний побут. Розмір завданої моральної шкоди Позивач оцінив у 20 мінімальних заробітних плат (з розрахунку мінімального розміру заробітної плати у 6500,00 грн) - 130000,00 грн, які просить суд стягнути з Відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями по вимогах Позивача. Звернув увагу, що законодавець наділив правом встановлювати наявність або відсутність хронічного професійного захворювання (отруєння) та остаточний зв`язок зазначеного захворювання з умовами праці, виключно органи високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, які оформлюють зазначене рішення «Висновком лікарсько-експертної комісії», а вже потім, після отримання відповідного повідомлення виконує свої функції комісія з розслідування, тобто комісія з розслідування не встановлює наявність або відсутність професійного захворювання та зв`язок з умовами праці, зазначені обставини вже встановлені органами високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, а комісія з розслідування встановлює лише причини вже встановленого професійного захворювання. Відповідач зазначив, що Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 09.02.2021, на який послався Позивач, складений на підприємстві ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром», з чого слідує, що повідомлення щодо розслідування направлялося цьому Товариству як підприємству, на якому органи високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я встановили професійне захворювання Позивача та зазначеними органами також був встановлений зв`язок професійного захворювання Позивача саме з умовами праці на ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» і у даному випадку саме останнє і є підприємством, на якому виникло профзахворювання та яке несе відповідальність з відшкодування моральної шкоди Позивачу. Крім того, Відповідач вважає таким, що суперечить нормам податкового законодавства заявлення Позивачем стягнення моральної шкоди без врахування податку з доходу фізичних осіб, оскільки після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», суми, які сплачуються особі на відшкодування моральної шкоди є об`єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Позивач, в свою чергу, подав відповідь на відзив, де не погоджуючись із запереченнями Відповідача, підкреслив, що згідно з покладеними у підставу позовних вимог документами підставою для встановлення професійного характеру захворювання послужив також профмаршрут 08.2009-06.2010, 10.2011-12.2013 - машиніст бурової установки ВАТ «ММК ім. Ілліча», ГЗК «Укрмеханобр». Також Відповідач наполягає на стягненні моральної шкоди без урахування утримань, зазначаючи, що згідно з відповідними положеннями п.164.2 Податкового кодексу України питання сплати відповідних податків належить до сфери відповідальності Відповідача, який виступає податковим агентом.

Фіксування судового засідання 08.06.2023 технічним засобом згідно з ч.3 ст.222 ГПК України не здійснювалась, за наслідками засідання суд ухвалив рішення.

Вивченням матеріалів справи, наданням оцінки правовідносинам сторін, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

Відомостями трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - Позивача підтверджується, що з 14.08.2009 по 10.06.2010 та потім з 11.10.2011 по 03.12.2013 від працював у структурному підрозділі Відкритого акціонерного товариства, після зміни організаційно-правової форми - Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Гірничо-збагачувальний комплекс «Укрмеханобр» на посаді машиніста бурової установки.

Суду представлена Інформаційна довідка Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) від 05.05.2018 № 334/4.6-5 (далі - Інформаційна довідка), складена по професійних маршрутах ОСОБА_1 , в тому числі: з 14.08.2009 по 10.06.2010 - машиніст бурової установки ВАТ «ММК ім. Ілліча» ГЗК «Укрмеханобр»; з 11.10.2011 по 03.12.2013 - машиніст бурової установки ВАТ «ММК їм. Ілліча» ГЗК «Укрмеханобр»; з 05.12.2013 по 25.05.2017 - машиніст бурової установки ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром».

Згідно з висновками Інформаційної довідки про умови праці працівника ОСОБА_1 по профмаршруту роботи на підприємстві Відповідача, виходячи з Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, загальна оцінка умов праці віднесена до 3 класу 3 ступені «Шкідливі».

09.02.2021 комісією ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 (далі - Акт розслідування) за результатами розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання - хронічна попереково-крижова радикулопатія L5,S1 ліворуч в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язево-тонічним та стійким больовим синдромами, рецидивуючий перебіг, яке встановлено Позивачу.

В п. 17 Акту розслідування зазначено, що працюючи машиністом бурової установки на буровій дільниці № 2 ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром» в умовах Першотравневого кар`єру ПрАТ «Північний ГЗК», ОСОБА_1 виконував роботи з керування буровим станком СБШ-250МНА під час буріння свердловин. При цьому внаслідок недосконалості технології відкритого видобутку руди та робочого місця умови праці характеризувались важкістю праці, показники якої перевищували нормативні значення. Підставою для встановлення професійного характеру захворювання працівника ОСОБА_1 послужив профмаршрут: 06.2004-02.2007 помічник машиніста бурової установки, машиніст бурової установки Петрівського кар`єру ВАТ «ЦГЗК»; 08.2009-06.2010, 10.2011-12.2013 - машиніст бурової установки ВАТ «ММК ім. Ілліча» ГЗК «Укрмеханобр».

Причиною виникнення професійного захворювання визначено важкість праці: робоча поза (незручна) становить: 30,6 % при нормативному значенні до 25 %; нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну: 148 при нормативному значенні до 100; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, кг: 38 при нормативному значенні до 30 згідно з ДСН та П «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248» (п. 18 Акту розслідування).

Згідно з довідкою МСЕК №059685 від 20.04.2021 ОСОБА_1 первинно було встановлено 25 % втрати професійної працездатності за радикулопатією з 05.04.2021 до 01.05.2022.

За результатом наступного переогляду Позивачу повторно було встановлено 25% втрати професійної працездатності за радикулопатією з 01.05.2022 до 01.05.2025, про що свідчить довідка МСЕК №060322 від 02.05.2022.

Надалі, при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено 50 % втрати професійної працездатності за радикулопатією з 24.10.2022 до 01.11.2024 з наступним переоглядом 01.10.2024, та встановлено третю групу інвалідності, що підтверджено довідкою МСЕК №122318 від 01.11.2022.

Крім того, Позивач представив Медичний висновок лікарсько-експертної комісії високоспеціалізованого профпаталогічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 14.07.2022 № 1183 (далі - Медичний висновок), з якого слідує, що підставою професійного захворювання на профмаршрутах Позивача явилося: всього стажу у шкідливих умовах - 9 років 1 міс. - на посаді помічника машиніста бурової установки, машиніста бурової установки Петровського кар`єру ВАТ «ЦГЗК», машиніста бурової установки ПрАТ «ММК ім.Ілліча», ТОВ «СВП «Криворіждорвибухпром».

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У ст. 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до статті 153 КЗпП України у редакції на час спірних відносин забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган (у чинній редакції - на роботодавця).

Згідно ч.1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно зі ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Отже, є закріпленим законом право потерпілого на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Виходячи з положень ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч.5 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У частині другій ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, в тому числі, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Отже, суд відзначає, що відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Закон не перешкоджає стягненню з власника (роботодавця) моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Також слід відзначити, що добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Наведені вище докази у сукупності (Акт розслідування, Інформаційна довідка, Медичний висновок, довідки МСЕК ) підтверджують той факт, що Відповідач являється підприємством, з роботою на якому за шкідливих умов праці пов`язано отримане Позивачем професійне захворювання, факт чого та причини чого встановлені у визначеному законом порядку, що призвело до часткової втрати працездатності (25% та потім - 50%) та інвалідності, а отже слід визнати підставними аргументи Позивача про те, що йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає у постійних фізичних страждання, неможливості приділяти належної уваги членам родини (згідно з наданими Позивачем свідоцтвами про народження він має двох неповнолітніх дітей - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ), вести активне життя, організувати звичайний побут, тобто є необхідними додаткові зусилля для організації життя.

Суд дійшов висновку, що ПрАТ «ММК ім.Іліча» має нести відповідальність у вигляді відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, спричиненою професійним захворюванням (радикулопатією), яке отримано у зв`язку з роботою у шкідливих умовах праці, в тому числі на підприємстві Відповідача.

Доводи Відповідача про відсутність підстав для того не знаходять свого підтвердження.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Надавши оцінку визначеному Позивачем розміру відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що цей розмір є завищеним.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування Позивачу моральної шкоди, суд врахував глибину фізичних та моральних страждань Позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, той факт, що Позивач працював на інших підприємствах в несприятливих та шкідливих умовах праці, як до, так і після роботи на підприємстві Відповідача, чим також, наряду з роботою на підприємстві Відповідача, спричинено професійне захворювання, та виходячи із засад виваженості та справедливості, дотримання розумного балансу інтересів сторін дійшов висновку, що Відповідачем Позивачу підлягає відшкодуванню 100000,00 грн моральної шкоди у вигляді одноразового відшкодування.

Відносно заявлення Позивача про стягнення з Відповідача моральної шкоди без врахування податку з доходу фізичних осіб суд зазначає, що тлумачення Позивачем відповідних норм Податкового кодексу України є помилковим.

Відповідно до п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема податковий агент.

За положеннями п.п. 14.1.180 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

За приписом п.п. 164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (в редакції Закону України № 466-ХІ від 16.01.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

В даному випадку розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, а тому виключення, передбачені у п.п. «а» п.п. 164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України не застосовуються.

Якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи моральну шкоду, розмір якої перевищує розмір, визначений у у п.п. «а» п.п. 164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України, ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, має утримати і перерахувати податок із суми такого доходу від імені та за рахунок фізичної особи.

За таких обставин, позов задоволено частково, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути 100000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ч.2 ст.129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В даному випадку Позивач звільнений від сплати судового збору, тому з Відповідача в дохід державного бюджету слід стягнути 2064,53 грн судового сбору.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 195, 232, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 , ідент.№ НОМЕР_1 ) 100000 /сто тисяч/ грн 00 коп. відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) в дохід державного бюджету України 2064 /дві тисячі шістдесят чотири/ грн 53 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ «МКК ім.Ілліча» (за наявності у справі відомостей - на повідомлені електронні адреси з КЕП судді, в кабінети Електронного суду).

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 31.08.2023.

Суддя Р.А.Ніколаєнко