Ухвала суду № 113135140, 31.08.2023, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1123/23

Провадження № 1-в/545/510/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2023 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

засудженої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника колонії ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженої

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, з середньою освітою, до засудження не працювала, проживала за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

-08.07.2004 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнена 11.04.2006 умовно-достроково на 11 місяців 20 днів;

-26.12.2008 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186, ст.. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Звільнена 21.02.2011 за відбуттям строку покарання;

засудженої: 17.01.2019 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років

про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання,-

у с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженої ОСОБА_4 в обґрунтування подання посилаються на те, що вона сумлінною поведінкою та ставленням до праці довела своє виправлення.

Представник адміністрації, засуджена та захисник подання підтримали та прохали суд його задовольнити.

Прокурор проти задоволення подання заперечував, зазначив, що засуджена за час відбування покарання характеризується нестабільною поведінкою.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали особової справи засудженої, суд зазначає на таке.

Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2020 «про умовнодострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», суду слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчинення злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організація засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільнокорисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Відповідно до положень ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.

Згідно вимог ст. 6КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.

Як встановлено судом, що ОСОБА_4 засуджена 17.01.2019 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому положеннями постанови Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким" передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього беруться дані в їх сукупності.

За змістом цього закону умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому, прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов`язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.

Згідно ч. 1 ст. 6КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Виконання призначеного покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження скоєння нових злочинів. Дострокове звільнення завжди пов`язане з достроковим виправленням засудженого. Засуджений має усвідомлювати, що перед ним відкрита перспектива дострокового звільнення від відбування покарання і це залежить від нього самого та його бездоганної поведінки.

ОСОБА_4 засуджена 17.01.2019 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Початок строку відбування покарання 01.11.2017 року, кінець строку 01.11.2025 року.

Засуджена має три судимості.

Заохочення до засудженої почали застосовуватися з жовтня 2019 в той час, як в місцях позбавлення волі вона перебуває з листопада 2017 року.

Під час тримання в державній установі «Київський слідчий ізолятор», має 4 стягнення, стягнення погашені в установленому законом порядку, заохочень не мала, до праці не залучалась.

З 21.03.2019 відбувала покарання в державній установі «Чернігівська виправна колонія (№ 44)», характеризувалась добре, мала 3 заохочення, стягнень не мала.

З 22.12.2020 відбувала покарання в державній установі «Збаразька виправна колонія (№63)», стягнень та заохочень не мала. Під час слідування транзитом через ДУ «Харківський СІЗО» мала 1 стягнення, стягнення погашені в установленому законом порядку, заохочень не мала.

З 16.07.2021 відбуває покарання в державні установі «Надержинщинська виправна колонія (№65)», працевлаштована підсобним робітником, до роботи відноситься добре, характеризується добре, стягнення одне, має 4 заохочення. До складу злочинної ієрархії не відноситься, злочинні «традиції» не підтримує, не прагне до лідерства, жаргоном не володіє.

Суд звертає увагу, що передумовою дострокового звільнення є саме «бездоганна» поведінка засудженого на протязі всього строку відбування покарання і державні органи, які пов`язані із процесом виправлення та перевиховання засудженого та суд не мають підходити до цього питання формально.

Проте такої «бездоганної» поведінки засудженої на протязі строку відбування покарання, судом не встановлено.

З огляду на характер застосованих відносно засудженої заохочень та їх періодичність суд доходить висновку, що заохочення носять однотипний характер, що є недостатнім для доведення його ступеню виправлення впродовж усього строку відбування покарання.

Отже, ці обставини можуть свідчити лише про позитивні тенденції у поведінці засудженої, проте не дають підстав вважати, що засуджена сумлінною поведінкою і ставленням до праці довела своє виправлення.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_4 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженою призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше її виправлення можливе в умовах перебування на волі, а сам факт наявності заохочень не свідчить про її виправлення та сумлінне ставлення останньої до праці.

З огляду на викладене, подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є передчасним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 81 КК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні подання начальника Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженої ОСОБА_4 відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1