Рішення № 113119631, 29.08.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2249/23за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгметал Інвест", м. Дніпро

про стягнення 381278,02грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Білозерцев О.В., адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. № 27360/23 від 06.06.2023, а.с. 71-76) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгметал Інвест" заборгованість у розмірі 381 278,02грн, з яких:

- основний борг у розмірі 188 795,07грн;

- пеня у розмірі 149 636,91грн;

- 3 % річних у розмірі 6 180,83грн;

- інфляційні втрати у розмірі 36 665,21грн.

Також, позивач просить у відповідності до п. 10 статті 238 Господарського процесуального Кодексу України нарахувати інфляційні витрати та три відсотки річних до моменту виконання рішення, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №479 компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві від 01 липня 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 справу №904/2249/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 09.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.06.2023.

Ухвалою суду від 06.06.2023 продовжено строк підготовчого провадження по справі на тридцять днів; відкладено підготовче засідання у справі на 01.08.2023.

У судовому засіданні 01.08.2023 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 29.08.2023.

Відповідач у підготовчі та судове засідання не з`явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Направлена судом на адресу відповідача ухвала суду від 06.06.2023 та від 01.08.2023 повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 87-89).

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про наявність провадження з розгляду даної справи у суді.

Господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідача за його адресою реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачем відбулося саме з його вини. Відповідач, у разі незнаходження за його адресою реєстрації, повинен був докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачем у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

У судовому засіданні 29.08.2023 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.07.2021 Державним підприємством "Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгметал Інвест" (орендар) укладено договір № 479 компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві.

Відповідно до п.1.1. договору балансоутримувач надає орендарю комунальні та експлуатаційні послуги, а орендар, згідно з п.5.11 договору оренди № 469 від 17.05.2021, зобов`язаний компенсувати балансоутримувачу комунальні та експлуатаційні послуги у разі їх використання, а саме:

п.1.1.1.- комунальні послуги, згідно затверджених виробниками тарифів:

питна вода (код за ДК 016-2010-36.00), (код за ДК 021:2015 65110000-7) "Розподіл води";

господарсько-побутові стоки (код за ДК 016-2010-37.00), (код за ДК 021:2015 65110000-7) "Розподіл води";

електрична енергія (код за ДК 016-2010-35.12; код за ДК 021:2015-09310000-5- (Електрична енергія);

розподіл електричної енергії (код за ДК 016-2010-35.13), (ДК 021:2015 код 653100009- "Розподіл електричної енергії").

п.1.1.2 експлуатаційні послуги за цінами балансоутримувача:

утримання мереж пожежно-питного водопостачання (код за ДК 016-2010-36.00), (код за ДК 021: 2015 65130000-3 "Експлуатування систем водопостачання");

утримання мереж господарсько-побутової каналізації (код за ДК 016-2010-37.00), (код за ДК 021: 2015 65130000-3 "Експлуатування систем водопостачання");

технічне обслуговування електромереж і електрообладнання (код за ДК 016-2010-35.12), (код за ДК 021: 2015 65120000-2 "Експлуатування електричних установок").

Усі разом комунальні та експлуатаційні послуги надалі йменуються "послуги".

Згідно п.3.6. договору орендар зобов`язаний в останній (передостанній) день місяця оформити з балансоутримувачем акт приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць.

Розрахунки та порядок оплати за цим договором установлено розділом 5 договору.

Так, відповідно до п.5.1. договору орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу вартість усіх видів комунальних послуг згідно затверджених тарифів виробника та вартість усіх видів експлуатаційних послуг за цінами, які затверджені по підприємству балансоутримувача.

Орієнтовна сума договору на момент підписання, згідно обсягів та тарифів, зазначених у специфікаціях заявках, складає 32492,89грн, у тому числі ПДВ 5415,48грн (п.5.2. договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.5.4. договору).

Орендар за 10 діб до початку розрахункового місяця здійснює 100% передплату заявлених на розрахунковий період кількості послуг (п.5.5. договору).

Орендар зобов`язаний самостійно не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, отримати у балансоутримувача два примірники акту приймання-передачі наданих послуг (п.5.7. договору).

Протягом 10 (десяти) днів з дати отримання акту приймання-передачі наданих послуг за розрахунковий місяць, оренда повертає балансоутримувачу один з двох примірників акту приймання-передачі наданих послуг, підписаний уповноваженою особою та скріплений печаткою орендаря (п.5.8. договору).

Неповернення акту приймання-передачі наданих послуг або заперечень до них в строк та в порядку згідно п.5.8. договору підтверджує визнання орендарем обсягу наданих йому послуг, розміру плати за них та прийняття їх в повному обсязі (п.5.9. договору).

Обов`язок орендаря компенсувати балансоутримувачу надані послуги у розмірі та строки, передбачені п.3.7. договору.

Відповідно до п.6.1. договору, за несвоєчасний розрахунок за фактично надані види послуг орендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір укладений на строк до 31.12.2021 та набирає чинності з моменту його підписання (п.9.8. договору).

На виконання умов договору № 479 від 01.07.2021 між позивачем та відповідачем складені Акти приймання-передачі послуг на загальну суму 188 795,07грн:

№ 01/479 від 31.07.2021 на суму 3081,02грн,

№ 02/479 від 31.08.2021 на суму 3973,6грн,

№ 03/479 від 30.09.2021 на суму 4291,34грн,

№ 04/479 від 31.10.2021 на суму 4842,19грн,

№ 05/479 від 30.11.2021 на суму 5684,05 грн,

№ 10/479-к від 30.11.2021 на суму 138,55грн

№ 06/479 від 31.12.2021 на суму 17250,4 грн,

№ 01/479 від 31.01.2022 на суму 24683,81грн,

№ 02/479 від 28.02.2022 на суму 37589,46грн,

№ 03/479 від 31.03.2022 на суму 21942,77грн,

№ 04/479 від 30.04.2022 на суму 21473,98грн,

№ 05/479 від 31.05.2022 на суму 4862,63грн,

№ 06/479 від 30.06.2022 на суму 4873,43грн,

№ 07/479 від 31.07.2022 на суму 5288,21грн,

№ 08/479 від 31.08.2022 на суму 5722,49грн,

№ 09/479 від 30.09.2022 на суму 6247,28грн,

№ 12/479 від 31.12.2022 на суму 8629,24грн,

№ 01/479 від 31.01.2023 на суму 2146,65грн,

№ 02/479 від 28.02.2023 на суму 2020,22грн,

№ 03/479 від 31.03.2023 на суму 2041,90грн,

№ 04/479 від 30.04.2023 на суму 2012,05грн.

Відповідач свої зобов`язання зі сплати наданих послуг не виконав, заборгованість за період з липня 2021 року по квітень 2023 року складає 188795,07грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 188795,07грн, пеню у розмірі 149 636,91грн за загальний період з 16.04.2022 по 23.05.2023; 3 % річних у розмірі 6 180,83грн за період з 16.08.2021 по 23.05.2023; інфляційні втрати у розмірі 36 665,21грн, нараховані за період з серпня 2021 року по травень 2023 року.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору з компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві, строк його дії, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодекс України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Орендар за 10 діб до початку розрахункового місяця здійснює 100% передплату заявлених на розрахунковий період кількості послуг (п.5.5. договору).

Згідно з п. 5.6. договору остаточний розрахунок орендар здійснює до 15 числа місяцяя, наступного за звітним на підставі акту приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на зазначені положення договору, строк сплати вартості наданих послуг є таким, що настав.

Згідно зі статтями 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

В установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

За наведеного, вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 188795,07грн є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 149 636,91грн за загальний період з 16.04.2022 по 23.05.2023; 3 % річних у розмірі 6 180,83грн за період з 16.08.2021 по 23.05.2023; інфляційні втрати у розмірі 36 665,21грн, нараховані за період з серпня 2021 року по травень 2023 року.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1. договору, за несвоєчасний розрахунок за фактично надані види послуг орендар сплачує пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Однак, визначення в договорі розміру пені, що не відповідає імперативним приписам частини другої статті 343 Господарського кодексу України та статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо його обмеження подвійною обліковою ставкою Національного банку України, є таким, що виходить за межі свободи договору, задекларованої у статті 627 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). При цьому за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Перевіркою розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховані вищенаведені положення законодавства щодо необхідності обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, неправильно визначено кількість днів прострочки та початкові дати нарахування (не враховані положення ч.5 ст. 254 ЦК України).

За результатом здійсненого судом перерахунку, пеня за загальний період з 16.04.2022 по 23.05.2023 фактично становить 33911,08 грн, з яких:

за актом № 03/479 від 31.03.2022 на суму 21942,77грн за період з 16.04.2022 по 23.05.2023 пеня складає 11247,92грн,

за актом № 04/479 від 30.04.2022 на суму 21473,98грн за період з 17.05.2022 по 23.05.2023 пеня складає 10642,86грн,

за актом № 05/479 від 31.05.2022 на суму 4862,63грн за період з 16.06.2022 по 23.05.2023 пеня складає 2278,11грн,

за актом № 06/479 від 30.06.2022 на суму 4873,43грн за період з 16.07.2022 по 23.05.2023 пеня складає 2082,89грн,

за актом № 07/479 від 31.07.2022 на суму 5288,21грн за період з 16.08.2022 по 23.05.2023 пеня складає 2035,60грн,

за актом № 08/479 від 31.08.2022 на суму 5722,49грн за період з 16.09.2022 по 23.05.2023 пеня складає 1959,76грн,

за актом № 09/479 від 30.09.2022 на суму 6247,28грн за період з 18.10.2022 по 23.05.2023 пеня складає 1865,63грн,

за актом № 12/479 від 31.12.2022 на суму 8629,24грн за період з 17.01.2023 по 23.05.2023 пеня складає 1513,07грн,

за актом № 01/479 від 31.01.2023 на суму 2146,65грн за період з 16.02.2023 по 23.05.2023 (97 дн) пеня складає 285,24грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 3 % річних у розмірі 6 180,83грн за період з 16.08.2021 по 23.05.2023; інфляційні втрати у розмірі 36 665,21грн, нараховані за період з серпня 2021 року по травень 2023 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунків 3% річних судом виявлено помилки аналогічні тим, що допущені у розрахунках пені.

Після здійсненого судом перерахунку 3% річних за загальний період з 16.08.2021 по 23.05.2023, фактично становлять 6120, 04 грн, з яких:

за актом № 01/479 від 31.07.2021 на суму 3081,02грн за період з 17.08.2021 по 23.05.2023 - 3% складають 163,34грн,

за актом № 02/479 від 31.08.2021 на суму 3973,6грн за період з 16.09.2021 по 23.05.2023 - 3% складають 200,86грн,

за актом № 03/479 від 30.09.2021 на суму 4291,34грн за період з 16.10.2021 по 23.05.2023 - 3% складають 206,34грн,

за актом № 04/479 від 31.10.2021 на суму 4842,19грн за період з 16.11.2021 по 23.05.2023 - 3% складають 220,49грн,

за актом № 05/479 від 30.11.2021 на суму 5684,05 грн за період з 16.12.2021 по 23.05.2023 - 3% складають 244,8грн,

за актом № 10/479-к від 30.11.2021 на суму 138,55грн за період з 16.10.2021 по 23.05.2023 - 3% складають 5,97грн,

за актом № 06/479 від 31.12.2021 на суму 17250,4 грн за період з 18.01.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 696,16грн,

за актом № 01/479 від 31.01.2022 на суму 24683,81грн за період з 16.02.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 937,31грн,

за актом № 02/479 від 28.02.2022 на суму 37589,46грн за період з 16.03.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 1340,86грн,

за актом № 03/479 від 31.03.2022 на суму 21942,77грн за період з 16.04.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 726,82грн,

за актом № 04/479 від 30.04.2022 на суму 21473,98грн за період з 17.05.2022 по 23.05.2023- 3% складають 656,57грн,

за актом № 05/479 від 31.05.2022 на суму 4862,63грн за період з 16.06.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 136,69грн,

за актом № 06/479 від 30.06.2022 на суму 4873,43грн за період з 16.07.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 124,97грн,

за актом № 07/479 від 31.07.2022 на суму 5288,21грн за період з 16.08.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 122,14грн,

за актом № 08/479 від 31.08.2022 на суму 5722,49грн за період з 16.09.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 117,59грн,

за актом № 09/479 від 30.09.2022 на суму 6247,28грн за період з 18.10.2022 по 23.05.2023 - 3% складають 111,94грн,

за актом № 12/479 від 31.12.2022 на суму 8629,24грн за період з 16.01.2023 по 23.05.2023 - 3% складають 90,08грн,

за актом № 01/479 від 31.01.2023 на суму 2146,65грн за період з 16.02.2023 по 23.05.2023 - 3% складають 17,11грн.

Перевіркою розрахунку втрат від інфляції судом помилок не виявлено.

З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 265491,4грн, з яких: заборгованість з компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві в сумі 188795,07грн, пеня в сумі 33911,08грн, 3 % річних в сумі 6120,04грн, втрати від інфляції в сумі 36665,21грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про нарахування 3 % річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленим до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 ГПК України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій, встановлене ч.10 ст.238 ГПК України.

Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду.

Суд зазначає про нарахування 3% річних з 24.05.2023, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 23.05.2023, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2249/23 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 188795,07грн з 24.05.2023 до моменту виконання цього рішення, за формулою:

С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Разом з тим, приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України не передбачено можливості зазначення в рішенні суду про нарахування інфляційних втрат, в зв`язку з чим, в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.

Під час звернення з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 5719,17грн (згідно платіжної інструкції № 2250 від 01.06.2023 349,40грн та платіжної інструкції № 1575 від 28.04.2023 в сумі 5369,77грн).

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 3982,37грн (265491,4грн х1,5).

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства "Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгметал Інвест" про стягнення 381278,02грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгметал Інвест" (ідентифікаційний код 39166144; вул. Криворізька, будинок 22"Д", кабінет 33,34, м. Дніпро, 49047) на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова" (ідентифікаційний код 14308368; вул. Криворізька, 1, м. Дніпро, 49008) заборгованість з компенсування витрат балансоутримувача за надання комунальних та експлуатаційних послуг орендареві в сумі 188795,07грн, пеня в сумі 33911,08грн, 3 % річних в сумі 6120,04грн, втрати від інфляції в сумі 36665,21грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 3982,37грн, видати наказ.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2023 у справі №904/2249/23 здійснювати нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 188795,07грн з 24.05.2023 до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3- відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.08.2023

Суддя Н.М. Євстигнеєва