Рішення № 113114838, 29.08.2023, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-а/447/27/23 Справа №447/1913/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

29.08.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі: судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: Ратич Т.М.

встановив:

15.06.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою, просив суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7132779 винесену 08.06.2023 інспектором Відділу поліцейської діяльності ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Віртом Олександром Івановичем, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу розміром 510 грн. 00 коп., присудити судові витрати і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач вважає, що постанова є незаконною, винесеною без повного, об`єктивного зясування усіх обставин справи, з порушенням його прав. Зазначене у постанові твердження інспектора про те, що він керував транспортним засобом та був не пристебнутий ременем безпеки вважає хибним. Твердження поліцейського щодо порушення ним правил дорожнього руху вважає належним чином необгрунтоване та невмотивоване, є лише посиланням на відповідну норму.

У постанові про адміністративне правопорушення не зазначено технічний засіб на який зафіксовано порушення правил дорожнього руху.

Наголошує, що порушень дорожнього руху не вчиняв, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, дії інспектора порушують принцип правомірної адміністративної поведінки - рішення прийняте необґрунтовано, без урахування обставин, що мають значення для їх прийняття, небезстороннього, упереджено.

Ухвалою від 21.06.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у адміністративній справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, пояснив, що був зупинений працівниками поліції у зв`язку з тим, що в країні оголошено воєнний стан. З порушенням не згідний, оскільки ремінь безпеки відстібнув після зупинки транспортного засобу коли передавав документи працівникам поліції. Пояснень ОСОБА_1 працівники поліції не захотіли слухати, та повідомили, що у разі не згоди з постановою він може оскаржити її у суді. бо таких як він дураків на дорозі багато. А тому він звернувся у суд з метою доведення своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Представник позивача адвокат Ратич Т.М. позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області в судове засідання призначені на 29.06.2023, 18.07.2023, 01.08.2023, 29.08.2023 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Згідно постанови серії ЕАС № 7132779 від 08.06.2023 в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом HONDA CR-V BC3509KT обладнаним засобами пасивної безпеки був не пристебнутий, чим порушив п.2.3 ПДР (порушення правил користування ременем безпеки), чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. Судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat, однак має у власності транспортний засіб HONDA CR-V BC3509KT. В день зупинки працівниками поліції транспортним засобом HONDA CR-V BC3509KT не керував, а був зв кермом автомобіля Fiat/

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно ч. 1 ст. 140 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Відповідно до 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі №204/8036/16-а (2а/204/27/17).

Отже, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази вини позивача в матеріалах справи відсутні. Відповідач викликався в судове засідання для надання пояснень, або надання будь-яких додаткових доказів, однак такий не з`явився, відзиву не надав.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву, а так само доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Зважаючи, що відповідачем не надано суду доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та відповідно наявність складу вказаного адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанову про накладення адміністативного стягнення слід скасувати.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що у позовній заяві, яка надійшла на адресу суду, позивачем було заявлено вимогу про стягнення на його користь судових витрат, а саме витрат пов`язаних з отриманням правової допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач уклав угоду про надання правової допомоги з адвокатом Ратичем Т.М.

У якості підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу, позивач надав договір про надання правової допомоги від 13.06.2023, відповідно до якого вартість послуг адвоката 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на документальне підтвердження витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявленої вимоги позивача та про наявність підстав для стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп.

Оскільки, судом встановлено, що позивачем під час подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок відтак на користь позивача слід стягнути вказану суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 12, 77, 132, 241-243, 246, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ЕАС № 7132779 винесену 08.06.2023 якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень 00 копійок.

Стягнути з Головного управління Національної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: пл. Генерала Григоренка, 3 м. Львів, 79003.

Повний текст рішення складено 29.08.2023.

Суддя Павлів В. Р.