Рішення № 11309328, 08.09.2010, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

№ 2-2769/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого: судді Цукурова В.П.,

при секретарі: Коноплянко А.О.,

за участю: представника позивача Бондар О.О., представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виконання зобовязання та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на наступні обставини.

01 грудня 2006 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 437 рv-12-06, відповідно до умов якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 43600 доларів США з оплатою по процентній ставці 11,5 % річних, строком до 1 грудня 2021 року.

Відповідно до п.5.2. Договору додатковим забезпеченням виконання зобов'язань є порука фізичної особи ОСОБА_4, оформлена договором поруки від 1 грудня 2006р.

Згідно п.п. 2.2., 3.1. договору поруки від 1 грудня 2006 р. поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків та у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені кредитним договором строки, поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор.

Через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 16 березня 2010 року заборгованість за кредитним договором складає 44685,56 дол. США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 356443,31грн.), з яких: заборгованість за кредитом 39192,64 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 312 627,93 гри.); нараховані, але непогашені проценти 515,30 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 4110,39 грн.); сума пені по кредиту 4977,62 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 39704,98 грн.).

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк звертався до поручителя з вимогами про виконання зобов'язання за позичальника, згідно договору поруки. Однак вимоги банку не виконані до теперішнього часу.

Згідно п. п. "б" п. 3.4. кредитного договору банк має право вимагати у позичальника дострокового повернення кредитних коштів, якщо останній у період дії цього договору порушував будь-які умови цього договору, у тому числі і у випадку несвоєчасного або в неповному обсязі здійснення зарахування грошових коштів на погашення заборгованості за кредитом та/або процентами і комісійною винагородою, відповідно до пунктів З.2., 4.З., 4.4, 4.7, 4.8.

Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів та листами-претензіями у зв'язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом та несплатою відсотків за користування кредитом банку.

Однак вимоги банку у встановлений строк відповідачами не виконані до теперішнього часу.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, на користь АТ «Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (код банку 335816, ЕДРПОУ 25795288, р/р 290910350980) заборгованість в сумі 44685,56 дол. США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 356443,31грн.), з яких: заборгованість за кредитом 39192,64 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 312627,93 грн.); нараховані, але непогашені проценти 515,30 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 4110,39 грн.); сума пені по кредиту 4977,62 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 39704,98 грн.) згідно кредитного договору № 437 рv-12-06, від 1 грудня 2006 р. та договору поруки № 437 рv-12-0б, від 1 грудня 2006 р.

Представник позивача Бондар О.О., що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги в межах позовної заяви підтримала, дала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив суду, що його довіритель дійсно порушила умови договору із-за матеріальної неспроможності. Однак 17.11.2010 року був виданий виконавчий напис про звернення стягнення на належну відповідачу ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 в рахунок забезпечення його зобов'язань за кредитним договором №437 рv-12-06 від 1.12.2006 року та задоволення за рахунок коштів від її продажу вимог банку про повернення нарахованої станом на час звернення до нотаріуса заборгованості у сумі 43169,59 доларів США, що в еквіваленті складає 249537,49 гривень, за період з 25.09.2008 року по 17.11.2008 року. За даним виконавчим написом було відкрито виконавче провадження. В межах виконавчого провадження №3-401 державним виконавцем до теперішнього часу виконуються виконавчі дії, спрямовані на реалізацію належної відповідачеві квартири і погашення за рахунок реалізації збитків, завданих позивачу. Так, 28.01.2009 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 13.03.2010 року було складено акт опису й арешту майна. Вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з приводу заявлених ним позовних вимог. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

1 грудня 2006 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір № 437 рv-12-06, відповідно до умов якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні ресурси в сумі 43600 доларів США з оплатою по процентній ставці 11,5 % річних, строком до 1 грудня 2021 року.

Відповідно до п.5.2. Договору додатковим забезпеченням виконання зобов'язань є порука фізичної особи ОСОБА_4, оформлена договором поруки від 1 грудня 2006р.

Згідно п.п. 2.2., 3.1. договору поруки від 1 грудня 2006 р. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків та у випадку невиконання позичальником зобов'язань у встановлені кредитним договором строки, поручитель повинен не пізніше 2-х банківських днів сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор.

Через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань, станом на 16 березня 2010 року заборгованість за кредитним договором складає 44685,56 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 356443,31грн.), з яких: заборгованість за кредитом 39192,64 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 312 627,93 гри.); нараховані, але непогашені проценти 515,30 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 4110,39 грн.); сума пені по кредиту 4977,62 доларів США (еквівалент в гривні за курсом НБУ 39704,98 грн.).

Банк неодноразово звертався до відповідачів з вимогами про дострокове повернення кредитних коштів та листами-претензіями у зв'язку з несвоєчасним та не в повному обсязі погашенням заборгованості за кредитом та несплатою відсотків за користування кредитом банку.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно виконавчого напису від 17.11.2008 року приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 було звернуто стягнення на належну відповідачу ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 в рахунок забезпечення його зобов'язань за кредитним договором №437 рv-12-06 від 1.12.2006 року та задоволення за рахунок коштів від їїо продажу вимог банку про повернення нарахованої станом на час звернення до нотаріуса заборгованості у сумі 43169,59 доларів США, що в еквіваленті складає 249537,49 гривень, за період з 25.09.2008 року по 17.11.2008 року (а.с. 88).

Сторонами не оспорюється, що станом на момент звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису банком предявлена для задоволення за рахунок коштів від продажу квартири сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 43169,59 доларів США, що в еквіваленті складає 249537,49 гривень.

Також сторонами не оспорюється, що виконавчий напис №1447 від 17.11.2008 року є виконавчим документом, який 20.01.2009 року був поданий позивачем до ВДВС Калінінського районного управління юстиції м. Донецька і на підставі цього виконавчого напису державним виконавцем 21.01.2009 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження . В межах виконавчого провадження №3-401 державним виконавцем до теперішнього часу виконуються виконавчі дії, спрямовані на реалізацію належної відповідачеві квартири і погашення за рахунок реалізації збитків, завданих позивачу. Так, 28.01.2009 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а 13.03.2010 року було складено акт опису й арешту майна (а.с. 89-95).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, згідно ст.527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання зобовязання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Зі змісту кредитного договору випливає, що сторони мають виконати свої зобовязання особисто. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно умов договору та ст. 1048 цього Кодексу.

Аналізуючи досліджені докази та з огляду на наведені норми закону, суд доходить до висновків, що предявлення вимоги та її реалізація у встановленому законом порядку рішення суду, виконавчий напис та т.і. є моментом виконання зобовязань, при цьому не має значення, чи отримана заінтересованою особою стягнута сума, оскільки після прийняття рішення відповідною посадовою особою наступні взаємовідносини між цими сторонами регулюються Законом України „Про виконавче провадження”, пункт 7 частини 1 статті 3 якого визначає виконавчий напис нотаріуса виконавчим документом, а виконавчий документ є остаточним завершенням конкретних правовідносин.

Також суд доходить висновків, що позивач, на підставі вимоги якого був вчинений виконавчий напис, вже виразив свої наміри і вжив відповідні заходи для повернення суми боргу у повному обсязі, нотаріус вчинив виконавчий напис, який був звернений до виконання у встановленому законом порядку Державною виконавчою службою.

При цьому слід зауважити, що у позивача взагалі немає правових підстав вимагати задоволення своїх вимог двома способами одночасно шляхом стягнення боргу и шляхом звернення стягнення на майно боржника. Фактично звернення стягнення на майно боржника було здійснено за вимогою банку на підставі вчиненого нотаріусом виконавчого напису.

На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не ґрунтуються на законі.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

На підставі ст. ст. 526, 527, 611, 1050, 1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3, ОСОБА_4про виконання зобовязання та стягнення заборгованості відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька Цукуров В.П.