Ухвала суду № 113041866, 23.08.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2023 Справа №607/15907/23

Слідчий суддяТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,прокурора Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12023211040002022від 21серпня 2023року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернополі, гр. України, не одруженого, із середньою освітою, військовослужбовця, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше судимого:

05.10.2018 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, ч.1 ст.162, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, звільненого по відбуттю строку покарання 04.02.2019 року;

20.10.2022року вирокомТернопільського міськрайонногосуду Тернопільськоїобласті зач.1ст.309КК Українидо покаранняу видіштрафу урозмірі 17000грн.,який наданий часне сплачено,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2023 року старший слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоющодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальномупровадженні №№12023211040002022від 21серпня 2023року заознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділом Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023211040002022 від 21 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що21 серпня 2023 року близько години 11 години 27 хвилин у ОСОБА_4 , який перебував неподалік від будинку №10 по вул. Мостова в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна,21 серпня 2023 року близько 11 години 27 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік від будинку №10 по вул. Мостова в м. Тернополі,підійшов за спини до ОСОБА_7 та діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, шляхом ривка без застосування насильства, зірвав із шиї ОСОБА_7 , золотий ланцюжок 585 проби, вагою 7,08 грам.

Після цього, заволодівши майном потерпілої, ОСОБА_4 з місця події втік, а викраденим золотим ланцюжком 585 проби, вагою 7,08 грам розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 ,матеріальної шкоди на загальну суму 8000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно в умовах воєнного стану.

Обґрунтовуючи клопотання,слідчий посилаєтьсяна обґрунтованістьпідозри ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України,який,відповідно дост.12КК Україниє тяжкимзлочином таіснування ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,а саме,що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,незаконно впливатина потерпілогоу даномукримінальному провадженні;вчиняти іншікримінальні правопорушеннячи продовжитикримінальне правопорушення.З урахуваннямвикладеного,даних проособу підозрюваного ОСОБА_4 ,слідчий вважає,що єпідстави вважати,що меншсуворі запобіжнізаходи незможуть забезпечитиуникнення ризиків,передбачених ст.177КПК України,та виконанняпокладених напідозрюваного ОСОБА_4 , процесуальних обов`язків,тому йомунеобхідно обратизапобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60діб, із визначенням розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 обґрунтованими.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання слідчого та клопочуть про застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211040002022 від 21 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.

21 серпня 2023 року, ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України, як підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

22 серпня 2023 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №12023211040002022 від 21 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

На думкуслідчого судді,наведені вклопотанні обставинита доданідо ньогодокументи,якими слідчийобґрунтовує доводиклопотання,свідчать пронаявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.186КК України.Зокрема,такими доказамиє інформація,що міститьсяу: витязі з ЄРДР №12023211040002022 від 21 серпня 2023 року, протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.08.2023 року; протоколі допиту потерпілої ОСОБА_7 від 21.08.2023 року; протоколах огляду (відеозапису) від 21.08.2023 року; повідомленні із ломбарду від 22.08.2023 року.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, підозрюваним не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи,наведені уклопотанні,слідчий суддявважає,що сторонаобвинувачення усудовому засіданнідовела наявністьпідстав вважати,що існуютьризики того,що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватисьвід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Такий висновокґрунтується натяжкості злочину,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_4 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.

Ризиком того,що ОСОБА_4 може незаконновпливати напотерпілу уданому кримінальномупровадженні,є те,що перебуваючи на волі, знаючи місце проживання потерпілої може незаконно здійснювати на неї тиск та погрози, з метою дачі особою неправдивих показів, або відмови від добровільно наданих показань, а сторона обвинувачення не матиме можливості запобігти цьому та перешкоджати таким протиправним діям підозрюваного.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 23 КПК України про те, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, а також ч. 4 ст. 95 КПК України про те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, зазначений ризик існує, так як вказані вище свідки чи потерпілий не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження та до проведення такого допиту, можуть змінити свої показання, які вони надавали слідчому, на користь підозрюваного.

За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний раніше вчиняв умисні корисливі злочини проти власності, за що був засуджений та відбував покарання у виді позбавлення волі. Також, будучи засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду від 20.10.2022 року за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 17000 грн. не сплатив його на час розгляду клопотання. Згідно з рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» від 12.12.1991 ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятися у своїх злочинних діяннях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід необхідним у світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи.

Вищенаведене свідчить про стійку протиправну поведінку підозрюваного, підвищену суспільну небезпеку та схильність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Втім,за наведенихвище обставин,на переконанняслідчого судді,застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Доводи сторонизахисту недають підставдля можливостізастосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки такий не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

З урахуваннямнаведеного,слідчий суддяприходить довисновку проте,що підставиі обставини,які зазначенів клопотанніслідчого,є достатньообґрунтованими,вони вказуютьна те,що слідчийв повномуобсязі довівсуду обставини,які виправдовуютьобмеження правапідозрюваного ОСОБА_4 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Таким чиномстороною обвинуваченнядоведено,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів неможе запобігтивстановленим підчас розглядуризикам,оскільки укримінальному провадженнізібрані докази,які усвоїй сукупностівказують наобґрунтованість підозрипро вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Будь-якихдоказів того,що станздоров`я підозрюваногоОСОБА_4 виключає його утримання під вартою, слідчому судді не надано.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Задовольняючи клопотанняслідчого прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,з урахуваннямвстановлених вході розглядуклопотання обставинта характеризуючихданих проособу підозрюваного,слідчий суддявважає занеобхідне визначитипідозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним передбачених КПК України обов`язків, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст.ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Слідчий суддятакож враховує,що метоюзастави маєбути забезпеченняпроцесуальних обов`язківі попередженняризиків,а нештрафну чикаральну функцію,що вплинена підозрюваного ОСОБА_4 .

Крім того слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони захисту про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арештуне може бути задоволене з підстав зазначених вище, у зв`язку із чим, у такому клопотанні слід відмовити, а клопотання слідчого задовольнити.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання сторони захисту про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12023211040002022 від 21 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 17 жовтня 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу застава за « ОСОБА_4 » у кримінальному провадженні №12023211040002022 від 21 серпня 2023 року за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 серпня 2023 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

5) у випадку наявності здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 17 жовтня 2023 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору негайно після її оголошення, надіслати уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1