Ухвала суду № 113037967, 25.08.2023, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9209/23

Провадження № 1-кс/638/2022/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора слідчого захисника підозрюваної ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221200001476 від 23 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у відношенні

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки с.Скрипаї Зміївськогорайону Харківськоїобласті,громадянки України,з першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти (зі слів підозрюваної), раніше не судимої, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно непрацевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

Клопотання мотивоване тим, що СВ ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2023 року за № 12023221200001476, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на вчинення тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів на території Шевченківського району міста Харкова, а саме умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час але не пізніше 11 год. 58 хв. 14.07.2023 року, придбала у невстановленої в ході досудового розслідуванні особи, з корисливих мотив з метою особистого збагачення та подальшого збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено- метадон.

ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено-метадону, 14.07.2023 року приблизно об 11 год.00 хв. перебуваючи за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 60 біля другого під`їзду, діючи умисно та всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), діючи з метою особистого збагачення, з прямим умислом на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, збула ОСОБА_7 десять пігулок вартістю 80 (вісімдесят) гривень за кожну, загальною вартістю 800,00 грн. Згідно висновку експерта № 21247 від 27.07.2023 за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів міститься наркотичний засіб обіг якого обмежений- метадон. Кількісний вміст (маса) метадону (основи) в одній пігульці становить 0,022 г. (22мг.). Кількісний вміст (маса) метадону (основи) в десяти пігулках складає 0,22 г., за що отримала грошові кошти в сумі 800,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_6 маючи умисел на вчинення тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів на території Шевченківського району міста Харкова, а саме умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідуванні місці, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час але не пізніше 12 год. 50 хв. 24.08.2023 року, придбала у невстановленої в ході досудового розслідуванні особи, з корисливих мотив з метою особистого збагачення та подальшого збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено- метадон.

В подальшому ОСОБА_6 реалізуючи свій злочинний умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено-метадону, 24.08.2023 року приблизно о 12 год. 50 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, повторно всупереч ст. 14 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» №863 від 08.07.1999 (зі змінами), а також ст. 2 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995 (зі змінами), з метою особистого збагачення, з прямим умислом на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, збула ОСОБА_7 двадцять пігулок вартістю 80,00 грн. за кожну, загальною вартістю 1600,00 грн. Згідно висновку експерта Харківського Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/121-23/18418НЗПРАП від 25.08.2023 року, пігулки містять у своєму складі наркотичний засіб обіг яких обмежено,- метадон. Маса метадону в перерахунку на загальну кількість таблеток, становить: 0,2440 г., 0,2450г.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

24.08.2023 року о 13 год. 03 хв. ОСОБА_6 була затримана в порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час особистого обшуку затриманої ОСОБА_6 були виявлені та вилучені серед іншого, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, а саме: купюри номіналом по 500,00 грн. ЦА9021575, АИ5888658, АН9246299, купюра номіналом 100,00 грн. АЕ4218308 та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон в кількості 17 блістерів по 10 пігулок, 1 блістер на 9 пігулок, 1 блістер на 8 пігулок, 1 блістер 5 пігулок, 1 пігулку метадону в лівій кишені спідниці.

25.08.2023 ОСОБА_6 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вивченням особи підозрюваної встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка Харківської області, Зміївського району, с. Скрипаї, українка, громадянка України, з середньою освітою, має на утриманні двох доньок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тимчасово не працевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме: протоколами огляду місця події від 14.07.2023 року, протоколами огляду місця події від 28.04.2023 року, протоколами огляду та копіювання та врученням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр, протоколами про результати проведення оперативно-розшукових заходів, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, протоколами допитів свідків, постановами про визнання речовими доказами, висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів».

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, орган досудового розслідування просив суд застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 195000,00 грн. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрювана та її захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилались на недоведеність слідчим та прокурором зазначених ризиків.

Беручи до уваги обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу підозрюваному не може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просили у задоволенні клопотання відмовити повністю, обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Також підозрювана посилалась на наявність на її утриманні двох дітей, те, що вона має статус матері одиначки, офіційне працевлаштування.

Заслухавши доводи прокурора, слідчого, захисника та підозрюваної, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання з наступних підстав.

Під час розгляду даного клопотання судом встановлено, що в провадженні СВ ХРУП № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2023 року за № 12023221200001476, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно з копією протоколу затримання ОСОБА_6 у присутності захисника ОСОБА_10 затримано 24 серпня 2023 року о 13 год. 03 хв.

25 серпня 2023 року старшим слідчим ОСОБА_4 о 12 год. 10 хв. ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Таким чином, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено в день його складення та в межах двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Зважаючи на зазначене, у відповідності до вимог ст. 42КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Клопотання про обрання запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч.2 ст. 1, ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17 липня 1997 року, є невід`ємною частиною національного законодавства України.

Суд вважає за необхідне і доцільне застосувати норми міжнародного права при розгляді даного клопотання.

Відповідно до положень ст.ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Пунктом 175 рішення Європейськогосуду зправ людинивід 21.04.2011року усправі "Нечипорукі Йонкалопроти України" визначений термін "обґрунтована підозра", який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що підозрюваний міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, зокрема: протоколами огляду місця події від 14.07.2023 року, протоколами огляду місця події від 28.04.2023 року, протоколами огляду та копіювання та врученням заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр, протоколами про результати проведення оперативно-розшукових заходів, протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України, протоколами допитів свідків, постановами про визнання речовими доказами, висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 25 серпня 2023 року.

З досліджених вищевказаних доказів вбачається, що підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України є обґрунтованою.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором, слідчим, підозрюваним, захисником поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретних характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовано слідчим стосовно ОСОБА_6 наступним чином:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а тому ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання останньої винуватою у вчиненні злочину, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останньої від органу досудового розслідування та/або суду. Так, ОСОБА_6 усвідомлюючи факт притягнення її до кримінальної відповідальності, призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі та невідворотності покарання, може зникнути зі свого постійного місця проживання та переховуватися від слідства, що призведе до тяганини по даному кримінальному провадженню, а також тяганини у прийнятті відносно підозрюваної ОСОБА_6 судового рішення;

- ризик, передбачений п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину може одноосібно або за допомогою інших осіб, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом умовляння, залякування чи іншим чином змусити свідків, змінити свої покази;

- ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана офіційно не працевлаштована, стійких соціальних зв`язків не має, є підстави вважати, що остання може вчинити новий злочин або продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин з метою отримання прибутку.

Суд вважає доведеним наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спроб підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином та карається позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Підозрювана ОСОБА_6 є громадянкою України, уродженка с. Скрипаї Зміївського району Харківської області, зі слів останньої має перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має статус мати одиначки, офіційно не працевлаштована, проте має в суборенді торгівельне місце, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інвалідності не має, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на праві власності будь-яке рухоме та нерухоме майно підозрюваній не належить.

На уточнюючі запитання суду щодо місця проживання та догляду за дітьми зазначила, що діти проживають періодично з нею в м. Харкові, періодично з її матір`ю в Харківській області. Коли діти навчались в школі офлайн, то проживали разом з матір`ю підозрюваної в Харківській області, де ходили до школи. Зараз діти перебувають на дистанційній формі навчання, тому проживають разом з підозрюваною в комунальній квартирі, яка на праві власності належить батькам співмешканця.

На запитання суду щодо психологічного та фізичного стану матері підозрюваної та її спроможності здійснювати догляд за дітьми підозрювана зазначила, що її мати 1959 року народження, є пенсіонером, інвалідностей не має, є дієспособною, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, може здійснювати догляд за онуками, проте підозрювана категорично заперечує факт догляду за її дітьми бабусею, оскільки вважає, що підозрювана як мати зобов`язана самостійно здійснювати догляд за своїми дітьми.

Враховуючи фактичні обставини та вагомість наявних доказів вчинення ОСОБА_6 вказаного вище кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, відсутність офіційного місця роботи та офіційного джерела доходів, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів клопотання слідчого та наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вищевказані дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого правопорушення. Визнання підозрюваною вини, сприяння розслідуванню, щире каяття, майновий стан, наявність на утриманні дітей не свідчать про відсутність реальної можливості впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику та долучені ними документи не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.

Слідчим суддею встановлено існування ризику незаконного впливу на свідків, зважаючи на що суд не погоджується з доводами захисника щодо відсутності ризику впливу на свідків, оскільки їх особи не відомі підозрюваній, зважаючи на наступне.

КПК Українивстановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розглядуусно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст.23, ст.224КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст.95КПК України).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Зважаючи на наведене, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів клопотання слідчого та наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Стосовно наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , то суд вважає існування даного ризику доведеним, оскільки в судовому засіданні стороною захисту не доведено належним чином факту офіційного працевлаштування підзрюваної та наявності офіційного джерела доходу. Наданий в судовому засіданні договір суборенди торгівельного місця не доводить даного факту, оскільки підозрювана не набула статус фізичної особи-підприємця, не сплачує податки, зважаючи на що судом не становлено, що підозрювана у визначеному законом порядку здійснює підприємницьку діяльність, від якої отримує офіційний дохід.

Підозрюваною та її захисником під час розгляду даного клопотання не надано належних доказів, що спростовують обґрунтованість пред`явленої підозри та свідчать про наявність підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу. Даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я до суду також не надано.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею розглядалась можливість застосування відносно ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт тощо, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації нею встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваної.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваної в ході досудового розслідування, створює можливості для її позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики, з урахуванням особистих характеристик підозрюваної, слідчий суддя приходить висновку, що до ОСОБА_6 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проте, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності визначення ОСОБА_6 альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.3ст.183 КПК Українислідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбаченихцим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.

З аналізу даної норми вбачається, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності випадків, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України, визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, є зобов`язанням суду.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України та випадки, передбачені ч.4 ст. 183 КПК України не встановлені, слідчий суддя визначає підозрюваній заставу.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПКУкраїни розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст.182КПК України).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 4 ч.5 ст.182КПК України).

Слідчий суддя враховує тяжкість можливого злочину, реальність та ймовірність реалізації підозрюваною встановлених раніше ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для виходу за межі, визначені п.2 ч.5 ст.182КПК України.

Оцінка вказаних обставин свідчить про те, що при визначенні розміру застави необхідність вийти за межі розміру застави, визначені п.2 ч.5 ст.182 КПК, відсутня.

Критерієм визначення розміру застави є необхідність забезпечення балансу помірності суми застави для підозрюваного, що визначається з урахуванням індивідуальних особливостей, зокрема, таких як майновий, сімейний стан підозрюваного, обставини кримінального провадження.

За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатньо стимулюючим фактором, який би підозрюваний побоювався б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

Беручи до уваги матеріальний стан підозрюваної, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161040,00 грн.

Саме такий розмір є співрозмірним з майновим станом підозрюваної, цей розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваної.

Відповідно до ч. 5ст.194КПК Україниякщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон (у разі його наявності) та інші документи, які надають право виїзду за кордон; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.

Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливим для ОСОБА_6 .

У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на підозрювану строком на два місяці (ч.7 ст.194 КПК).

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчим суддею надано оцінку факту проживання з підозрюваною двох неповнолітніх дітей в комунальні квартирі, яка належить батькам її співмешканця.

З наданих підозрюваною пояснень вбачається, що догляд за дітьми може здійснювати мати підозрюваної, з якою діти також проживали під час офлайн навчання в школі.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що під час проведеного обшуку в комунальній квартирі, де проживають неповнолітні діти підозрюваної, було виявлено пігулки, які відповідно до висновку експерта містять в собі наркотичний засіб метадон.

Факт виявлення в квартирі, де проживають малолітні діти, наркотичних засобів, свідчить про наявність підвищеного ризику для здоров`я та психологічного стану дітей.

Згідно зіст. 198 КПКвисловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Слідчого відділу Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221200001476 від 23 червня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України задовольнити частково.

Застосуватидо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (№ 27) строком на 60 (шістдесят) днів з дня її фактичного затримання, тобто до 23 жовтня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161040,00 грн. (сто шістдесят одна тисяча сорок гривень нуль копійок), яка підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок UA208201720355299002000006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, призначення платежу - запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_6 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатися із м. Харкова, в якому вона фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон (у разі наявності), інші документи, що дають право виїзду з України;

- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі не виконання покладених на неї обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Зобов`язати прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича, члена сім`ї підозрюваної або іншу особу за вибором підозрюваної про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останньої.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_6 в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1