Ухвала суду № 113032084, 16.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28702/23

Провадження № 1-кс/761/18681/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання представника Київської міської ради ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року, у кримінальному провадженні № 42020101100000144 від 04.08.2020,

ВСТАНОВИЛА:

09 серпня 2023 року представник Київської міської ради ОСОБА_4 , звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року, у кримінальному провадженні № 42020101100000144 від 04.08.2020, в обґрунтування якого зазначила наступне.

Київською міською радою отримано рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.01.2023 у справі № 752/5251/22, яким позовні вимоги Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради - задоволено. Визнано квартиру АДРЕСА_1 , відумерлою спадщиною та передано у власність територіальній громаді міста Києва.

Разом з тим, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 761/33629/21 (провадження 1-кс/761/18894/2021) накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , за клопотанням прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, з метою захисту забезпечення позовних вимог Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Представник власника майна стверджує, що враховуючи вищевикладені обставини необхідність у подальшому застосуванні заходу забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту, накладеного на квартиру АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню.

Представник Київської міської ради ОСОБА_4 , будучи повідомленою про час та дату розгляду даного клопотання, в судове засідання не з`явилась. До початку судового розгляду інший представник Київської міської ради ОСОБА_5 , подала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд за відсутності представника Київської міської ради.

Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, зазначивши, що потреби у подальшому арешті майна немає, оскільки арешт на майно накладався саме з метою унеможливленні незаконного відчуження майна, разом з тим на даний час рішенням суду право власності на квартиру визнано за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради. Просив долучити ряд судових рішень на підтвердження заявлених у клопотанні вимог.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, вивчивши клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування, передачі майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.2 ст.173 ПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п.3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020101100000144 від 04.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В рамках даного провадження прокурор Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , з метою забезпечення збереження цього майна, як речового доказу, а також запобігання подальшого незаконного відчуження вказаного майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.09.2021 у справі № 761/33629/21 (провадження 1-кс/761/18894/2021) накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , за клопотанням прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

При цьому зі змісту вказаної ухвали вбачається, що, прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, зазначав, що 16.09.2021 постановою прокурора квартира АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 2174190880000) визнана речовим доказом у кримінальному провадженні №42020101100000144 від 04.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки вказане майно є об`єктом кримінально протиправних дій.

З метою запобігання подальшого незаконного відчуження майна, до моменту з`ясування всіх подій та обставин розслідуваного кримінального провадження за фактом шахрайських дій з боку невстановлених осіб, а також з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 2174190880000).

Разом з тим, 24 січня 2023 року Голосіївським районним судом м. Києва у цивільній справі №752/5251/22 постановлено рішення, відповідно до якого позовні вимоги першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_7 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна, - задоволено у повному обсязі, а саме:

- визнано спадщину, яка відкрилась 24.05.2020 після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та складається з квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 32,2 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2174190880000) відумерлою та передати спадкове майно у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141).

- витребувати від ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141) квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 32,2 кв.м., житловою площею 17,4 кв.м. (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2174190880000).

- стягнути з ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Київської міської ради (ЄДРПОУ 22883141) судовий збір у розмірі 13 185 (тринадцять тисяч сто вісімдесят п?ять) гривень.

При цьому, 29 червня 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційна скарга представника ОСОБА_7 залишена без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 січня 2023 року залишено без змін. Постанова набрала законної сили з моменту прийняття.

Отже, викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту квартири АДРЕСА_2 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання.

Крім того слідчому судді не наведено додаткових переконливих доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права територіальної громади м. Києва, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Також, слідчий суддя звертає увагу й на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння територіальною громадою м. Києва належним їй майном на підставі зазначених обставин, оскільки представником Київської міської ради доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року, у кримінальному провадженні № 42020101100000144 від 04.08.2020, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання представника Київської міської ради ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИЛА:

Клопотання представника Київської міської ради ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021 року, у кримінальному провадженні № 42020101100000144 від 04.08.2020 - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 32.2. кв. м. (реєстраційний номер майна 2174190880000).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1