Ухвала суду № 11300590, 14.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2005/09/0670 (в 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"14" вересня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-2005/09/0670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,

Усенка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чижівська паперова фабрика»до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Чижівська паперова фабрика»(далі - Позивач) звернулися до суду з адміністративним позовом до Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції (далі Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року позов було задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 23.03.2009 року №0004782320/3, №0004792320/3, №0006402320/3.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подали апеляційну скаргу та просили суд скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Службовими особами Відповідача було проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено акт №797/05-53/23-20/00278712 від 01.08.2008 року.

Згідно вказаного акта, встановлено порушення позивачем п.п.4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94), внаслідок чого донараховано податок на прибуток за 2007 рік в розмірі 415812,00грн. та зменшено податок на прибуток за І квартал 2008 року у розмірі 22880,00грн.; п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97) внаслідок чого, донараховано ПДВ на суму 32273,00грн., (по періодах: січень 2007 року - 11647,00грн., лютий 2007 року - 4678,00грн., березень 2007 року - 4260,00грн., травень 2007 року - (-) 218,00грн., червень 2007 року - 4191,00грн., липень 2007 року - 3745,00грн., серпень 2007 року - 41,00грн., вересень 2007 року - 320,00грн., листопад 2007 року - 2194,00грн., грудень 2007 року - 4043,00грн., січень 2008 року - 1760,00грн.; п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.п.8.1.2, п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8, п.п."а" п.19.2 ст.19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб" №889 від 22.05.2003 року та п.4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого Постановою КМУ від 26.12.2003 року №2035, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2007 року на суму 3009,60грн. та нараховано пеню за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 9220,44грн.

На підставі висновків акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №004792320/0 від 12.08.2008 року, яким донараховано податок на додану вартість (основний платіж) у розмірі 32273,00грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 17342,50грн.; №0004782320/0 від 12.08.2008 року, яким донараховано податок на прибуток (основний платіж) в розмірі 415812,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 207394,00грн.; №0004921702/0 від 12.08.2008 року, стосовно не утримання 15% податку зі сплачених за рахунок підприємства путівок на оздоровлення в сумі 2679,60грн. та нарахування пені за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 5359,20грн.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження Відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку, на підставі якої складено акт від 17.10.2008 року №1166/05-53/23-20/00278712. За наслідками розгляду вказаного акта, Відповідачем було скасовано податкове повідомлення-рішення №0004782320/0 від 12.08.2008 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток в частині нарахованого податку в сумі 30047,33грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14512,01грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Прийнято податкове повідомлення-рішення №0004782320/1 від 17.10.2008 року. Інші податкові повідомлення-рішення залишені без змін (податкові повідомлення-рішення №№0004792320/1 від 17.10.2008 року, 0004921702/1 від 17.10.2008 року, 0006402320/1 від 17.10.2008 року).

З приводу податкового повідомлення-рішення №0004782320/3 від 23.03.2009 року, яким позивачу донараховано податок на прибуток в розмірі 362884,92грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 192882,29грн., то колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції вірними у цій частині через наступне.

Позивачем було укладено договір купівлі-продажу ТМЦ від 01.09.2001 року з ТОВ «Ренн», у якості розрахунку за поставлені товари Позивач видав простий вексель від 18.08.2003 року № 673117110038 на суму 1387512,00 грн. строком платежу «за предявленням, але не раніше 18 серпня 2013 року». Факт передачі векселя підтверджується, копією самого векселя, актом попередньої планової перевірки Позивача від 31.12.2004 року №109/23-01/0800278712.

У відповідності до ч.1 та 4 ст.4 Закону України «Про обіг векселів»від 5 квітня 2001 року № 2374-III (далі Закон № 2374), видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, після видачі векселя позивач погасив зобов`язання по договору та став зобов'язаний по виданому простому векселю № 673117110038.

У відповідності до п.5. 1. ст.5 Закону № 334/94, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо того, що визнання ТОВ «Ренн»банкрутом не є підставою для визнання вказаної суми безповоротною фінансовою допомогою.

Так, згідно положень ст. 11 та 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель може бути передано шляхом індосаменту.

Оскільки, строк платежу за векселем ще не настав, то і зобов`язання за ним також залишаються.

У відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, актом перевірки визначено завищення Позивачем валових витрат по господарських операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей від ПП «Вторма-Шабатів»в розмірі 136189, 50 грн., від ТОВ «Астейс»в розмірі 28158, 00 грн. та по безпідставно віднесених до складу валових витрат вартість отриманих транспортних послуг від СПД ОСОБА_3 в розмірі 5000,00 грн.,

Згідно з абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, вищенаведені витрати підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних, актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних.

Посилання Відповідача у своїй апеляційній скарзі на факти порушення вказаними контрагентами податкового законодавства, а саме: неподання звітності та відсутність ліцензії на вантажні перевеження у СПД ОСОБА_3, не є підставою для виключення вказаних витрат з обсягу валових витрат у Позивача.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0004782320/3 від 23.03.2009 року є неправомірним.

Щодо нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість - (основний платіж) на суму 1413,00грн., а також застосовання штрафних (фінансових) санкцій на суму 706, 50грн. (податкове повідомлення-рішення від 23.03.2009 року № 0006402320/3) та (основний платіж) на суму 32273, 00грн., а також застосовання штрафних (фінансових) санкції на суму 17342, 50грн. (податкове повідомлення-рішення від 23.03.2009 року № 0004792320/3), то з цього приводу слід зазначити наступне.

У відповідності до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи те,що судом першої інстанції вірно було встановлено, що витрати Позивача за господарськими операціями з ПП «Вторма-Шабатів», ТОВ «Астейс»та СПД ОСОБА_3, підтверджуються первинними документами, серед яких наявні податкові накладні. Тому і висновки суду першої інстанції про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 23.03.2009 року №0006402320/3 та №0004792320/3є вірними.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо податкового повідомлення-рішення №0004921702/3 від 13.03.2009 року, яким позивачу визначену суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 9028,80грн. (3009,60грн. основний платіж, 60198,20грн. штрафні (фінансові) санкції).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Позивачем було проплачено за працівників залишкову вартість путівок на загальну суму 17864,00 грн. Вказані кошти були перераховані за рахунок прибутку підприємства.

У відповідності до п.п. «г»п.п.4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року

№ 889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.4.3.24 п.4.3 ст.4 Закону № 889, до доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу відноситься вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку - члена такої професійної спілки, створеної за законодавством України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Однак, як вірно було встановлено судом першої інстанції, Позивач сплатив залишок вартості путівок за працівників за рахунок коштів, які не відносяться до коштів, які передбачені п.п4.3.24 п. 4.3 ст.4 Закону № 889.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0004921702/3 від 13.03.2009 року є правомірним.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об"єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11 травня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 18.09.2010 року