Постанова № 11300471, 06.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-2128/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Строчак В.Ю. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Попович О.В. та Шведа Е.Ю.,

при секретарі - Коробій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області на постанову Віннького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» до Крижопільської міськрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" ( надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області (відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області (відповідач-2) про зобов`язання вчинити дії.

Позов мотивовано тим, що посадовими особами відповідача 1 порушено вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", а саме не надано висновок по відшкодуванню податку на додану вартість в сумі 479447 грн. до Державного казначейства в Томашпільському районі чим завдано істотної шкоди господарській діяльності позивача.

Ухвалою суду від 07.05.2009 року замінено неналежного відповідача Управління державного казначейства у Томашпільському районі ГУДКУ у Вінницькій області на належного - Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області .

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року від 03 червня 2009 року позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина", посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Під час судового засідання представник апелянта скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду справи позивач в судове засідання не зявився. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь позивача в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності позивача.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, проаналізувавши й перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року скасувати з ухваленням нової постанови про задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що актом перевірки № 880/23-08/32721857 від 15.12.2008 року Крижопільська МДПІ підтвердила суму бюджетного відшкодування позивача за вересень 2008 року у розмірі 479447 грн., а відтак повинна була направити висновок по відшкодуванню ПДВ на вказану суму на протязі п'яти календарних днів, тобто до 20.12.2009 року.

Однак всупереч вищевказаним нормам відповідач-1 не направив в передбачений законом термін, висновок до Управління державного казначейства у Томашпільському районі.

Причиною ненадання зазначеного висновку в термін, передбачений законодавством, стало проведення позапланової документальної перевірки (службового розслідування) позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі розпорядження Крижопільської МДПІ №1730 від 13.04.2009 року. За результатами даної перевірки, акт №880/23-08/32721857 від 15.12.2008 року яким підтверджено суму бюджетного відшкодування позивача за вересень 2008 року у розмірі 479447 грн. залишено без змін.

Тобто, у зв'язку з проведенням повторної позапланової документальної перевірки позивача висновок Крижопільської МДПІ на відшкодування ПДВ надійшов на адресу Управління державного казначейства у Томашпільському районі лише 13.05.2009 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач-1, здійснюючи непередбачену чинним законодавством повторну перевірку позивача, діяв всупереч чинному законодавству, що призвело до ненадання висновку у термін, передбачений ЗУ " Про податок на додану вартість".

20.05.2009 року на вказаний висновок Управлінням державного казначейства у Томашпільському районі було відмовлено в проплаті по відшкодуванню ПДВ на суму 479447,00 грн.. Відмова мотивована відсутністю опрацьованих Державним казначейством України, за зверненням регіональних Державних податкових адміністрацій, реєстрів із списками платників ПДВ, по яких передбачається відшкодування податку з державного бюджету у 2009 році, а також у зв'язку з закінченням терміну дії висновку податкового органу відповідно до "Порядку відшкодування податку на додану вартість", затвердженого спільним наказом ДПА України та ГУДК України від 02.07.2007 року №209/72.

Мотивуючи свою відмову у прийнятті висновку по відшкодуванню позивачу ПДВ на суму 479447,00 грн. представник Управління державного казначейства у Томашпільському районі посилається на Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затверджений спільним Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України №451/501/132 від 03.08.2009 року.

Однак, як встановлено судом, зазначений Порядок врегульовує питання щодо взаємодії субєктів владних повноважень в процесі відшкодування ПДВ за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, та тому не має відношення до предмету спору по даній справі. Крім того, висуває вимоги, не передбачені законом, а тому не підлягає застосуванню.

Також даним Порядком не передбачено повноважень Державного казначейства на прийняття рішення про відмову у прийнятті висновку по відшкодуванню ПДВ.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій діяло не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а відтак неправомірно відмовив у прийнятті висновку по відшкодуванню ПДВ позивачу.

Відповідно п. 4.1 вказаного Порядку відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Пунктом 4.2. передбачено, що висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. Якщо рішення арбітражного суду щодо відшкодування з державного бюджету суми ПДВ або відсотків за бюджетною заборгованістю за несвоєчасно відшкодовані суми надходять до органів Держказначейства, то для забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування з бюджету сум ПДВ не пізніше наступного дня після одержання його копія передається до податкового органу для формування висновку в загальному порядку в п'ятиденний термін з дати надходження до податкового органу. На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку чи рішенні суду.

Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками.

Висновок податкового органу №0000000003 від 29 травня 2009 року відізвано листом начальника Томашпільського відділення Крижопільської міжрайонної податкової інспекції Вінницької області від 02 липня 2009 року за №1774/10/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 01 вересня 2009 року по справі за скаргою Красноперекопської обєднаної ДПІ в АРК за позовом ВАТ «Бром»до ОДПІ про зобовязання вчинити дії, рішення судів про задоволення позову є помилковими, оскільки заявлена позивачем вимога зобовязати податкові органи надати управлінню Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету є нічим іншим як вимогою про підтвердження наявності факту (встановлення факту), що має юридичне значення, а отже не підлягає розгляду в адміністративному суді. Оскільки в разі невідшкодування бюджетної заборгованості з цього податку право власника порушується неодержанням коштів бюджету, способом захисту має бути вимога про їх стягнення.

Однак, у даному конкретному випадку наявне кількаразове відкликання та повернення без виконання висновків Державної податкової інспекції, з огляду на що, колегія суддів визнає такі відзиви протиправними та вважає за потрібне скасувати постанову суду першої інстанції та вирішити справу задовольнивши позовні вимоги ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області необхідно задовольнити частково, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року скасувати.

На підставі викладено, керуючись статтями 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03 червня 2009 року - скасувати.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»задовольнити.

Зобовязати Крижопільську міжрайонну державну податкову інспекцію Вінницької області надати управлінню державного казначейства у Томашпільському районі ГУДКУ у Вінницькій області висновок із зазначенням податку на додану вартість в сумі 479447 грн. 00 коп., що підлягає відшкодуванню з бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина».

Зобовязати Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області відшкодувати податок на додану вартість в сумі 479447 грн. 00 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина»протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Попович

Е.Ю. Швед

Постанова складена в повному обсязі 09 липня 2010 року.