Ухвала суду № 112991839, 23.08.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/21976/21

Провадження № 2-ві/761/35/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Юзькової О.Л.

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Осаулова А.А. головуючого у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козленко Вікторії Вікторівни про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа за заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козленко Вікторії Вікторівни про визнання договору дарування недійсним.

07.08.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Осаулова А.А. Заява про відвід мотивована тим, що 24.07.2023 суддею не було роз`яснено відповідачу його права та обов`язки, не було вручено ухвалу суду про відкриття провадження. Відповідачу не надано час для надання відзиву та після завершення підготовчого засідання одразу розпочався розгляд справи по суті. Такими діями суд безпідставно позбавив ОСОБА_1 права на захист своїх інтересів у законний спосіб, та доступу до правосуддя. Вказане свідчить про упередженність судді, а тому наявні підстави для відводу головуючого від розгляду справи №761/21976/21 у відповідності до вимог ст. 36 ЦПК України.

11 серпня 2023 року ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва заяву про відвід визнано необґрунтованою, та передано заяву про відвід для її вирішення іншому судді у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

За ініціативою суду, виклик учасників процесу для розгляду піднятого питання не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи викладені у заяві про відвід вважаю за можливе зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому за положеннями ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід має бути вмотивований.

Поза сумнівом, важливим є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, як зазначає Європейський суд з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. № 33949 у справі "Білуха проти України" ).

У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Так, на переконання суду фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань, створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше.

Разом з тим, зазначене у заяві про відвід не свідчить про виявлення суддею упередженості та безсторонності, проте дає підстави вважати про невдоволення відповідача ходом розгляду справи, що в розумінні приписів ст. 36 ЦПК України не може бути покладено в основу рішення про задоволення заяви про відвід.

Зважаючи на вищенаведене, підстави для задоволення заяви про відвід судді відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 33,36-38,40,41,353 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід головуючого у справі судді Осаулова А.А. відмовити.

Ухвала апеляційному порядку не підлягає і заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: