Постанова № 11298329, 08.09.2010, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.09.10

о 15 год. 02 хв.

каб. № 3Справа №2а-1998/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді Єфременко О.О.,

при секретарі Авчиян К.Е.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 712887 від 25.06.2010;

ОСОБА_2, довіреність № 712887 від 25.06.2010;

відповідача Люднова Дмитра Анатолійовича, довіреність № 1486/16 від 05.05.2010,

Анісімова Антона Сергійовича, довіреність № 3230/05 від 25.08.2010,

треті особи не зявилися,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_5

до Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, АДРЕСА_2

про скасування розпорядження,

суть спору:

ОСОБА_5 звернулася до суду з адміністративним позовом до Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя про скасування розпорядження № 2503р від 04.12.2000 щодо передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки №41 площею 0,04 га в межах землекористування АДРЕСА_2.

Позовні вимоги мотивовані тим, ОСОБА_5 є членом Садівницького товариства «Таврія»та була власником ділянки № 114 площею 0,04 га. У 2005 році вона придбала суміжну ділянку № 41 площею 0,4 га у ОСОБА_6. У процесі приватизації даної земельної ділянки з'ясувалось, що розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації № 2503р від 04.12.2000 земельна ділянка № 41 площею 0,04 га передана у власність ОСОБА_7, про що внесене запис в Державній реєстр земель по м.Севастополю.

Ухвалою від 08.07.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.

Цією же ухвалою в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучена ОСОБА_6, оскільки рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обовязки.

Ухвалою від 08.07.2010 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою від 16.07.2010 в порядку статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - АДРЕСА_2.

Цією же ухвалою в порядку пункту 4 частини другої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі зупинено у звязку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 08.09.2010 в порядку частини пятої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі було поновлено, оскільки обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі відпали.

В ході судового розгляду позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся з уточненням позовних вимог, просить розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя №2503р від 04.12.2000 визнати втратившим силу в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки № 41 площею 0,04 га в межах землекористування АДРЕСА_2.

Відповідно до положень статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право уточнити позовні вимоги в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Оскільки уточнення позовних вимог є правом позивача і не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, суд визнав можливим заявлене клопотання задовольнити.

В ході судового розгляду позивач на уточнених позовних вимогах наполягав.

Представники відповідача, Гагарінської районної державної адміністрації міста Севастополя, проти задоволення позовних вимог заперечували.

Третя особа, ОСОБА_6, зявившись у судове засідання, яке відбулося 16.07.2010 проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до статей 27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України представникам сторін, що зявилися, розяснені процесуальні права і обовязки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, що зявилися, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд -

встановив

Рішенням загальних зборів уповноважених представників Садівницького товариства «Таврия»від 25.05.2005 ОСОБА_5 була передана суміжна земельна ділянка № 41 площею 0,04 га, яка раніше належала ОСОБА_6.

Відповідно до частин 2, 3 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, поряд з іншим, у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень статей 22, 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-XII, що діяв на момент прийняття оскаржуваного розпорядження, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В ході судового розгляду, в порядку забезпечення доказів, з Державного архіву м.Севастополя була витребувана копія розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя № 2503р від 04.12.2000, оскільки, за відомостями представників позивача, розпорядження передано до зберігання до Державного архіву м.Севастополя.

Розпорядженням Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя №2503р від 04.12.2000 земельна ділянка № 41 площею 0,04 га була передана у приватну власність ОСОБА_6 для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування АДРЕСА_2.

Пунктом 2.1 вказаного розпорядження ОСОБА_6 була зобов'язана в місячний строк надати до Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя паспорт або документ, що його замінює, для внесення відповідної відмітки про безоплатну передачу земельної ділянки в приватну власність. В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_6 вказану умову розпорядження не виконала, державний акт на право власності зазначеної земельної ділянки ОСОБА_6 отримано не було.

В свою чергу, ОСОБА_5 має намір приватизувати земельну ділянку, однак, оскільки до даного часу розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя № 2503р від 04.12.2000 силу не втратило, відомості про нього не виключено з Державного реєстру земель, позивач, як користувач цієї земельної ділянки, не може оформити право власності.

Станом на день розгляду справи інформація в Державному реєстрі земель про наявність чинних державних актів на право власності земельною ділянкою № 41 за адресою АДРЕСА_2не зареєстровано, що підтверджується листом Державного підприємства «Центр земельного кадастру»в особі Севастопольської міської філії за вих. № 6/4066 від 08.09.2010

В Державному реєстрі земель зареєстровано лише розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м.Севастополя № 2503р від 04.12.2000 про передачу в приватну власність земельних ділянок членам Садівницького товариства «Таврия»для ведення індивідуального садівництва у межах землекористування садівничого товариства, ділянка № 41 площею 0,04 га зареєстрована на ім'я ОСОБА_6

Судом встановлено, що розпорядження № 2503р від 04.12.2000 винесено Гагарінською районною державною адміністрацією м. Севастополя законно, в межах її повноважень, у спосіб, що передбачений законом.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 на даний час не є користувачем земельної ділянки № 41, розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя №2503р від 04.12.2000 в частині передачі ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки №41 площею 0,04 га в межах землекористування АДРЕСА_2підлягає визнанню таким, що втратило чинності.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 10 вересня 2010 року о 16-30.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати розпорядження Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя №2503р від 04.12.2000 втратившим силу в частині передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки № 41 площею 0,04 га в межах землекористування АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м. Севастополі, одержувач- Державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, код платежу 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя< підпис >О.О. Єфременко