Ухвала суду № 112977449, 18.08.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

18 серпня 2023 року

смт Краснопілля

Справа № 578/1016/20

провадження № 1-кп/578/7/23

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області у кримінальному провадженні за № 12020200180000200 від 13.07.2020 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 187, частиною третьою статті 357 Кримінального кодексу України, клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 в режимі відеоконференції

з повідомленням потерпілого ОСОБА_7

з боку захисту:

обвинувачений ОСОБА_2 , захисник ОСОБА_9 в режимі відеоконференції обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_11

та установив:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження з обвинувальним актом, в якому обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання із застосуванням електронного засобу контролю та покладеними обов`язками на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21.08.2023 без визначення розміру застави з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

18.08.2023 засобами електронного зв`язку від прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_12 надійшло клопотання від 16.08.2023 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України /далі також - КПК/, які дають достатні підстави вважати, що останній може: п. 1) переховуватися від суду, так як, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує в разі притягнення до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Також, ОСОБА_3 не має постійного місця роботи та джерела доходів, міцних соціальних зв`язків не підтримує, що в сукупності могло б утримувати обвинуваченого від переховування від суду; п. З) незаконно впливати на свідків шляхом погрози, вмовляння, підкупу або іншим чином, оскільки йому відомо про їх місце проживання, а наразі триває стадія їх допиту. Крім того, вчинення злочину було пов`язано із застосуванням насильства відносно потерпілого; п.4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме своїм переховуванням, відмовою у прибутті за викликами, не даючи можливості проведення судового розгляду вказаного кримінального провадження; п. 5) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 раніше вчиняв злочини та порушував громадський порядок, на шлях виправлення не став та вчинив новий тяжкий злочин із застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я потерпілого. Крім цього, до Сумської обласної прокуратури надійшов лист з Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області № 817 від 10.07.2023 стосовно порушення ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та вчинення 28.05.2023 кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кримінального кодексу України. Орган прокуратури інформовано, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023205560000089 від 01.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 Кримінального кодексу України 07.07.2023 Сумською окружною прокуратурою скеровано до суду. Відповідно до матеріалів зазначеного кримінального провадження, ОСОБА_3 28.05.2023 близько 18:00 години перебував на території Садівської філії Інституту сільського господарства північного сходу НААН України, що розташоване за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Сад, вулиця ЗЕЛЕНА, 1, неподалік покинутого приміщення «УкрПошти», де в той час знаходилася компанія неповнолітніх осіб, серед яких знаходився неповнолітній ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У ході конфлікту ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання фізичного болю, наблизився до неповнолітнього ОСОБА_15 та наніс йому декілька ударів по обличчю кулаками лівої та правої руки, від ударів потерпілий ОСОБА_15 впав на землю. Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_3 розпочав завдавати хаотичні удари лівою та правою ногою по різних ділянках тіла потерпілого ОСОБА_15 . В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , що виразились у нанесенні ударів потерпілому ОСОБА_15 , останній перебував на лікуванні в КНП СОР «ОДКЛ» з 29.05.2023 по 06.06.2023. Згідно із висновками лікарів, у потерпілого встановлено діагноз: забій передньої черевної стінки, забій м`яких тканин голови, правого ліктя, лівого коліна. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив злочин із застосуванням насильства, визначати розмір застави є недоцільним. З урахуванням наведених ризиків, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави є виправданим, а інші більш м`які запобіжні заходи не будуть ефективними і не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Прокурор на засіданні суду підтримала клопотання та просила суд його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання. В обґрунтування заперечень зазначили про відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК, є лише припущення. У випадку, якщо судом буде прийнято рішення про обрання запобіжного заходу, просили застосовувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить таких висновків.

За правилами частини третьої статті 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з частиною першою статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною другою статті 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом закону, тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в статті 177 КПК, Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоб запобігти їхньому настанню.

Так, з матеріалів кримінального провадження випливає, що обвинуваченому ОСОБА_3 за Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 21.07.2023 змінено запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту з електронним засобом контролю та покладеними обов`язками на тримання під вартою без визначення розміру застави, і строк тримання збігає 21.08.2023. Наразі судовий розгляд триває і його завершити у цей строк не представляється можливим.

Суд враховує, що згідно з частиною п`ятою статті 12 КК, кримінальне правопорушення за частиною другою статті 187 КК відноситься до тяжкого злочину; передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до десяти років; продовжують існувати ризики щодо переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість ОСОБА_3 зміни міри запобіжного заходу на більш м`який.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені судом ризики, передбачені пунктами 1,3, 5 частини першої статті 177 КПК продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, а отже не суперечитиме вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ.

За таких обставин суд вважає, що клопотання прокурора є підставним до задоволення, а тому обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити на строк до двох місяців.

Даних, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

Що стосується доводів сторони захисту про недоведеність прокурором існування жодного ризику, суд визнає їх безпідставними.

Суд зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Що стосується ризику втечі обвинуваченого, то відповідно до практики ЄСПЛ такий ризик не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, водночас суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а у рішенні по справі «Wпроти Швейцарії» зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Враховуючи характер висунутого ОСОБА_3 обвинувачення; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватими в інкримінованому йому тяжкому кримінальному правопорушенні, всі наявні в матеріалах провадження дані про особу обвинуваченого, який схильний до вчинення кримінальних правопорушень, не працевлаштований, отже не має стабільного джерела доходів, суд доходить висновку про те, що ризик не зменшився від часу застосування запобіжного заходу і виправдовує подальше його тримання під вартою.

Усі дані щодо особи обвинуваченого та його соціальних зв`язків у місці проживання були предметом дослідження суду, але таких, які б були достатнім стримуючим фактором його поведінки, не встановлено.

З огляду на те, що свідки у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, не допитані, суд уважає, що з великою ймовірністю також існує ризик незаконного на них впливу.

Що стосується ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то обвинувачений підтвердив, що порушив цілодобовий домашній арешт і вчинив кримінальний проступок стосовно неповнолітнього. На запитання суду не зміг пояснити таку свою протиправну поведінку.

Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Обрання більш м`якого запобіжного заходу, на переконання суду, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не запобігатиме спробам вчинити вказані дії.

Доводи сторони захисту про наявність достатніх підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт є непереконливими. Будучи під кримінальним переслідуванням, ОСОБА_3 демонструє своє небажання ставати на шлях виправлення, про що свідчить вчинення останнім кримінального проступку.

За таких обставин, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього під час судового розгляду кримінального провадження.

Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказане кримінальне провадження порушено щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181,193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

Постановив:

Клопотання прокурора продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , село Верхня Сироватка Сумського району Сумської області, громадянство: України; адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , строком на 60 (шістдесят) днів до 16 жовтня 2023 року з утриманням в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 жовтня 2023 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

У клопотанні сторони захисту щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арештувідмовити.

Повний текст ухвали оголошено 22 серпня 2023 року о 16:55 год.

Суддя ОСОБА_1