Ухвала суду № 1129729, 17.08.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                               К-12702/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“16” серпня  2007 року                                                                                                                 м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Костенка М.І., Нечитайла О.М., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі:  Каліушко Ф.А.

за участю представників:

позивача:  Романова В.Д.

відповідача: Лісовська М.А.

розглянувши касаційну скаргу  Відкритого   акціонерного   товариства   Хорольська «Сільгоспхімія»

на  постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 квітня

2005 року

 у справі  №3/225

за позовом  Відкритого   акціонерного   товариства   Хорольська «Сільгоспхімія»

доХорольської міжрайонної державної податкової інспекції у Полтавській області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2004 року позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Хорольської МДПІ у Полтавській області №0000542301/0 від 17.06.2004р. та визнання недійсним рішення №580/10/23 від 20.08.2004р. про результати розгляду скарги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні Хорольською МДПІ у Полтавській області позапланової перевірки та розгляду скарги позивача контролюючим органомне були витребувані додаткові документи та не проводилась додаткова перевірка бухгалтерських документів, а тому висновки про результати розгляду скарги повністю базувалися на висновках акта позапланової перевірки щодо яких підприємство заперечує.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28 грудня 2004 року позовні вимоги були задоволені частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0000542301/0 від 17.06.2004р. в частині встановлення завищення ВАТ Хорольська «Сільгоспхімія» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за березень 2004 року на суму 81446,00грн.. В частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення податкового органу про результати розгляду скарги позивача провадження у справі припинено. Судове рішення вмотивоване тим, що відповідачем при проведенні перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку перевірялись вибірково і висновки акту перевірки щодо неправомірності заявленого до відшкодування ПДВ не підтверджено документально. Крім того, судом першої інстанції зазначено що відповідачем не було врахована та обставина, що за чинним законодавством України одна сторона за цивільно-правовою угодою не несе відповідальність за іншу, навіть при порушенні останньою податкового законодавства.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від квітня 2005р. зазначене рішення було скасовано частково: в частині визнання недійсні податкового повідомлення-рішення №0000542301/0 від 17.06.2004р. та визнання недійсним рішення Хорольської МДПІ №580/10/23 від 20.08.2004р. відмовлено повністю. В іншій частині рішення першої судової інстанції залишено без змін. Судове рішення вмотивоване тим, що отримання і реалізація цінностей зі складу при використанні автоперевезень повинні підтверджуватися відповідними накладними, податковими накладними та товаротранспортними накладними і відсутність яких не дає підстав для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за безтоварними операціями.

Не   погоджуючись   з   рішенням   апеляційної   інстанцій   позивач   звернувся касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського  міжобласного апеляційного  господарського суду  від 26  квітня  2005р. та залишити в силі рішення першої судової інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом Хорольською МДПІ Полтавській області було проведено документальну перевірку правильного обчислення сум податку на додану вартість за період з 01.01.2004р. по 01.04.2004р. про що складе акт №74/23/23-205/05487188 від 15 червня 2004 року.

Висновком акта перевірки, зокрема, встановлено, що позивачем було безпідставно віднесено   до   податкового   кредиту   податкову   накладну   №10а   від   31.03.2004р. придбання позивачем у ВАТ «Покровобагачанське РП» товарів на суму 51523,10грн., в т.ч. ПДВ 85837,18грн.,  що була оформлена з  порушенням  вимог, а саме:  у  податковій накладній відсутня загальна сума коштів яка підлягає оплаті. Також було вказано відсутність підстав для підтвердження здійснення вказаної господарської операції Ці обставини   стали   підставою   для   висновку   контролюючого   органу   про   завищення позивачем бюджетного відшкодування   в розмірі 81511,52грн. у т.ч. за січень 2004р. - в розмірі  39,04грн.,  в лютому  2004р. - в  розмірі  8,48грн.,  в березні  2004р.  -  в о 81464,00грн..

На підставі вказаного висновку відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000542301/0 від 17.06.2004р., яким зменшено суму бюджетні відшкодування з ПДВ в розмірі 81511,52грн..

Відповідно до п.п.1.7.ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» редакції що діяла на час вказаних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

П.П.7.4.1.П.7.4 ст.7 Закону встановлено, що податковий кредит   звітного   періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (послуг), вартість яких відноситься до складувалових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з положеннями п.п. 7.4.5. вказаної норми Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Крім цього, п.п.7.2.3 даного Закону зазначено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). При цьому сама податкова накладна має відповідати вимогам, переліченим у п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однією з підстав виникнення права платника податку на податковий кредит є дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товар (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту та у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, а при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкове кредиту.

Як то передбачено п.п.7.2.6 вищезазначеного Закону із заявою про порушення продавцем порядку виписування податкової накладної до податкового органу за своїм місцезнаходженням позивач не звертався.

Крім того, за даними контролюючого органу встановлено, що балансова вартість запасів ВАТ «Покровобагачанське РП» у 2003р. дає підстави стверджувати, що даним підприємством не придбавалось товар, про купівлю якого стверджує позивач.

За таких обставин судова колегія касаційної інстанції погоджується обґрунтуванням суду апеляційної інстанції, що висновок податкового органу про недотримання вимог вищезазначеного Закону щодо оформлення податкових накладних вказує на приховування ВАТ «Покровобагачанське РП» сум податку і такі витрати понесені позивачем у складі ціни товару вважаються не підтвердженими податковими накладними.

Доводами касаційної скарги наведені висновки не спростовані.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому ііое відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлю обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивіввикладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративні судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Хорольська «Сільгоспхімія» - залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 квітня 2005 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

   За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно: