Рішення № 112966705, 17.08.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1517/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд.25, літ.Б, оф.5, код ЄДРПОУ - 41427817, електронна адреса: tender.ugr@gmail.com)

До відповідача: Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ - 40108740, електронна адреса: chchgunp@od.npu.gov.ua)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Невструєв Л.Б. - на підставі довіреності від 02.01.2023р.

Від відповідача: Рудь В.В. - в порядку самопредставництва

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «УКР ГАЗ РЕСУРС», звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення заборгованості у розмірі 336 550 грн 11 коп., інфляційних втрат у розмірі 127 593 грн 17 коп., 3% річних у розмірі 20 248 грн 33 коп.

Ухвалою суду від 17.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/1517/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 16.05.2023р. Ухвалою суду від 16.05.2023р. відкладено судове засідання на 04.07.2023р. Ухвалою суду від 04.07.2023р. відкладено судове засідання на 20.07.2023р. Протокольною ухвалою від 20.07.2023р. відкладено судове засідання на 10.08.2023р. Протокольною ухвалою від 10.08.2023р. відкладено судове засідання на 17.08.2023р.

Позивач - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив, що надійшла до суду 31.07.2023р.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області, проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 10.06.2023р., та запереченнях на відповідь на відзив, що надійшли до суду 08.08.2023р.

Позивач у справі - ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС», зазначає, що 08.05.2020р. між ним, як Постачальником, та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, як Споживачем, укладено Договір №150 на закупівлю природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався постачати природний газ Споживачу, а Споживач зобов`язувався своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу на умовах цього Договору.

30 грудня 2020р. сторони підписали додаткову угоду №6/1 до Договору, якою продовжили строк його дії до 31.03.2021р. та узгодили вартість природного газу на рівні 7 416 грн за 1000,00 куб.м з ПДВ.

Додатковою угодою №7 від 22.03.2021р. сторони дійшли згоди продовжити дію Договору №150 від 08.05.2020р. на початок наступного 2021 року в обсязі, що не перевищує 20% суми, зазначеної у Договорі: сума пролонгованого Договору на 2021 рік складає 296 890 грн 84 коп.

Позивач зазначає, що виходячи із вартості 1000,00 куб.м природного газу, визначеної сторонами у додатковій угоді №6/1 від 30.12.2020р., за суму 296 890 грн 84 коп. відповідач міг придбати лише 40040,00 куб.м природного газу. Натомість, спожив у березні 2021р. 126686,00 куб.м газу.

Так, за даними позивача, за період з 01.12.2020р. по 31.03.2021р. включно він поставив на об`єкти Споживача 259,974 тис.куб.м природного газу на загальну суму 1 846 305 грн 23 коп., зокрема: у грудні 2020р. - 63,481 тис. куб.м на суму 389 113 грн 14 коп.; у січні 2021р. 69,807 тис.куб.м на суму 517 688 грн 71 коп.; у березні 2021р. 126,686 тис. куб.м на суму 939 503 грн 38 коп. Загалом на суму 1 846 305 грн 23 коп.

Обсяги споживання відповідачем природного газу підтверджуються листами ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-21-11089 від 05.10.2021р. та №ТОВВИХ-23-2954 від 07.03.2023р.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору він направляв на адресу Споживача два примірника Актів приймання-передачі природного газу №УГР00003045 від 31.12.2020р., №УГР00000199 від 31.01.2021р., №УГР00001082 від 31.03.2021р. для підписання та повернення одного примірника, але відповідачем було повернуто лише примірник Акту приймання-передачі природного газу №УГР00001082 від 31.03.2021р. Примірники Актів приймання-передачі природного газу №УГР00003045 від 31.12.2020р., №УГР00000199 від 31.01.2021р. на адресу Постачальника повернуто не було. Вмотивованої відмови у підписанні Актів від Споживача не надходило.

Поряд із цим, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області повністю оплачено природний газ, спожитий у грудні 2020р. та січні 2021р., що підтверджується платіжними інструкціями №23617 від 18.12.20202р. на суму 828 812 грн 29 коп., №23618 від 18.12.2020р. на суму 292 786 грн 27 коп., №24166 від 28.12.2020р. на суму 91 265 грн 72 коп., №25747 від 31.03.2021р. на суму 296 890 грн 84 коп., що загалом становить 1 509 755 грн 12 коп.

Таким чином, за розрахунком позивача у відповідача існує заборгованість по оплаті за спожитий у березні природний газ у розмірі 336 550 грн 11 коп., що, на думку позивача, також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за Договором №150 від 08.05.2020р.

При цьому, позивач зазначає, що відповідно до п.5.5 Договору №150 сторони домовилися встановити наступний порядок оплати: після закінчення місяця поставки газу Споживач здійснює розрахунок протягом 10 банківських днів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості фактичних обсягів газу на підставі рахунку-фактури /рахунку та акту приймання-передачі газу. У випадку недоплати вартості спожитого у розрахунковому періоді газу Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та акту приймання-передачі природного газу.

За умовами п.5.6 Договору у випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в 5-ти денний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку. Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника.

Позивач зазначає, що виходячи з умов Договору Споживач остаточний розрахунок за поставлений природний газ мав здійснити у строк до 10.04.2021р., але свої зобов`язання не виконав.

Крім того, позивач зауважив, що згідно п.20 Правил постачання природного газу Споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником.

Також, позивач зазначив, що згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми закону позивач нарахував відповідачу за період з 11.04.2021р. по 12.04.2023р. 3% річних у розмірі 20 248 грн 33 коп. та інфляційні втрати у розмірі 127 593 грн 17 коп., які також просить суд стягнути з відповідача.

У якості нормативного обґрунтування позову ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» посилається на положення ст.ст. 173, 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.610, 611, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України та Кодекс газорозподільних систем.

ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» також просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 13 750 грн, посилаючись на положення ст.ст.123, 129 ГПК України.

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області, проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.3.10 Договору №150 Постачальник здійснює постачання природного газу протягом року до 31.12.2020р. в обсязі 429033 куб.м.

За умовами п.4.3 Договору об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п.5.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті. Ціна за природний газ у розрахунковий період визначається відповідно до обраного Споживачем порядку оплати природного газу, передбаченого п.5.5. Договору (після закінчення місяця поставки газу Споживач здійснює розрахунок протягом 10 банківських днів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості фактичних обсягів газу на підставі рахунку-фактури/рахунку та акту приймання-передачі газу).

Як зазначає відповідач, виходячи з п.5.4 Договору загальна вартість закупівлі газу по Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 1 484 454 грн 18 коп., в т.ч. ПДВ.

Згідно п.5.3 Договору сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 Договору, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.2020р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення (п.11.1 Договору).

Дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у даному Договорі, відповідно до чинного законодавства (п.11.2 Договору).

Відповідач зазначив, що 22.03.2021р. сторонами було укладено додаткову угоду №7 до Договору №150, у якій сторони дійшли згоди продовжити дію Договору №150 від 08.05.2020р. на початок наступного 2021 року в обсязі, що не перевищує 20% суми, зазначеної у Договорі: сума пролонгованого Договору на 2021 рік складає 296 890 грн 84 коп.

Дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та діє з 01.01.2021р. по 31.03.2021р.

Відповідач зауважив, що дана додаткова угода була укладена у відповідності до положень ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, виходячи з додаткової угоди №7 від 22.03.2021р., відповідач перерахував за спожитий газ саме 296 890 грн 84 коп. - суму, що не перевищує 20% суми, зазначеної у Договорі та вважає, що повністю виконав умови Договору.

За таких обставин, відповідач вважає незрозумілим виникнення заборгованості у розмірі 336 550 грн 11 коп., а нарахування на цю суму 3% річних та інфляційних втрат безпідставним.

Відповідач зауважив, що за Договором поставки №150 природний газ постачався у 21 об`єкт Споживача, що унеможливило контроль зі сторони Споживача за споживанням природного газу у відповідності до п.20 Правил постачання природного газу.

При цьому, відповідно до абз.3 п.13 розділу ІІ зазначених Правил постачальник має право ініціювати /вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі перевищення підтвердженого обсягу природного газу, якщо інше не передбачено договором постачання природного газу.

Також, згідно п.8.1 Договору №150 газорозподільне підприємство за дорученням Постачальника має право обмежити або припинити транспортування природного газу ГРМ на об`єкти Споживача з дотриманням правил безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) постачання природного газу, у випадках перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з Постачальником.

Виходячи з такої умови Договору, відповідач вважає, що і сам Постачальник мав право вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі перевищення підтвердженого обсягу природного газу.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу Головне управління Національної поліції в Одеській області зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідач вважає суму витрат на правничу допомогу у розмірі 13 750 грн неспівмірною та такою, що призводить до надмірного збагачення позивача.

Зокрема, відповідач зауважив, що адвокатом не випробовувались докази та не збирались інші документи, необхідні для представництва інтересів, а позовна заява цитує норми процесуального та матеріального права, договір.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, суд встановив, що 08.05.2020р. між ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Постачальник) та Головним управлінням Національної поліції в Одеській області (Споживач) було укладено Договір №150 на закупівлю природного газу для споживачів, що не є побутовими (для бюджетних установ та організацій), відповідно до умов якого Постачальник постачає Споживачеві наступний предмет закупівлі: природний газ за кодом ДК 021:2015- CPV- 09120000-6- газове паливо (газ) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість природного газу і наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами у розмірах, у строки, порядку та на умовах цього Договору (п.2.1).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, уклавши Договір №150 сторони набули взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до п.п.11.1,11.2 Договору він набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31.12.20202р., а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення. Дія Договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у даному Договорі, відповідно до чинного законодавства.

Додатковою угодою №6/1 від 30.12.2020р. до Договору №150 п.11.1 Договору викладено у новій редакції: «Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається у частині постачання природного газу на термін до 31 березня 2021р., а в частині оплати за надані послуги- до їх повного здійснення».

Згідно розділу УІ Договору Постачальник зобов`язується, зокрема, забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених Договором та погоджених Оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків Споживача за надані Постачальником послуги (п.6.1.2); Споживач зобов`язується, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість послуг згідно з умовами Договору; дотримуватись дисципліни споживання газу в пунктах призначення в обсягах та на умовах, визначених Договором; самостійно обмежити (припинити) відбір природного газу у випадках : порушення строків оплати за Договором, відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з Постачальником (п.6.3).

Відповідно до п.5.1 Договору постачання природного газу здійснюється за ціною, що встановлюється Постачальником та оприлюднюється ним на своєму сайті. Ціна за природний газ у розрахунковий період визначається відповідно до обраного Споживачем порядку оплати природного газу, передбаченого п.5.5. Договору (після закінчення місяця поставки газу Споживач здійснює розрахунок протягом 10 банківських днів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості фактичних обсягів газу на підставі рахунку-фактури/рахунку та акту приймання-передачі газу).

Згідно п.5.3 Договору сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п.5.1 Договору, є обов`язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами Договору.

Слід зауважити, що сторони неодноразово вносили зміни у Договір шляхом викладення у новій редакції п.5.1 Договору щодо ціни природного газу та п.3.10 Договору щодо обсягів постачання природного газу.

Так, додатковою угодою №6/1 від 30.12.2020р. до Договору №150 сторони домовилися, що вартість природного газу з 01.01.2021р. становить 7 416 грн за 1000,00 куб.м з врахуванням ПДВ та вартістю замовлення потужності».

Додатковою угодою №7 від 22.03.2021р. до Договору №150 сторони дійшли згоди продовжити дію Договору на початок наступного 2021р. в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі: сума пролонгованого Договору на 2021 рік складає 296 890 грн 84 коп. з ПДВ. Додаткова угода набрала чинності з 01.01.2021р. і діє до 31.03.2021р.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2020р. по 31.03.2021р. включно він поставив на об`єкти Споживача 259,974 тис. куб. м природного газу на загальну суму 1 846 305 грн 23 коп., зокрема: у грудні 2020р. - 63,481 тис. куб.м на суму 389 113 грн 14 коп.; у січні 2021р. 69,807 тис.куб.м на суму 517 688 грн 71 коп.; у березні 2021р. 126,686 тис. куб.м на суму 939 503 грн 38 коп. Загалом на суму 1 846 305 грн 23 коп.

Обсяги споживання відповідачем природного газу підтверджуються листами ТОВ «Оператор ГТС України» №ТОВВИХ-21-11089 від 05.10.2021р. та №ТОВВИХ-23-2954 від 07.03.2023р.

У п.3.6 Договору сторони домовилися, що обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі природного газу (акт), що оформлюється на підставі даних кожного комерційного вузла обліку, вказаного в п.2.4 даного Договору.

Згідно п.3.7 Договору Постачальник до 5 числа місяця, наступного за звітним, надає Споживачу два примірника оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником Газорозподільного підприємства, погоджені Постачальником та скріплені печатками.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства (п.3.8 Договору).

Сторони також домовилися, що акти приймання-передачі природного газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Як зазначив позивач і проти чого відповідач в ході розгляду справи не заперечував, на виконання умов Договору ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» направляло на адресу Споживача по два примірника Актів приймання-передачі природного газу №УГР00003045 від 31.12.2020р., №УГР00000199 від 31.01.2021р., №УГР00001082 від 31.03.2021р. для підписання та повернення одного примірника, але відповідачем було повернуто лише примірник Акту приймання-передачі природного газу №УГР00001082 від 31.03.2021р. Примірники Актів приймання-передачі природного газу №УГР00003045 від 31.12.2020р., №УГР00000199 від 31.01.2021р. на адресу Постачальника повернуто не було. Вмотивованої відмови у підписанні Актів від Споживача не надходило.

Поряд із цим, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області повністю оплачено природний газ, спожитий у грудні 2020р. та січні 2021р., що підтверджується платіжними інструкціями №23617 від 18.12.20202р. на суму 828 812 грн 29 коп., №23618 від 18.12.2020р. на суму 292 786 грн 27 коп., №24166 від 28.12.2020р. на суму 91 265 грн 72 коп., №25747 від 31.03.2021р. на суму 296 890 грн 84 коп., що загалом становить 1 509 755 грн 12 коп.

Відповідно до п.5.5 Договору №150 сторони домовилися встановити наступний порядок оплати: після закінчення місяця поставки газу Споживач здійснює розрахунок протягом 10 банківських днів шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості фактичних обсягів газу на підставі рахунку-фактури /рахунку та акту приймання-передачі газу. У випадку недоплати вартості спожитого у розрахунковому періоді газу Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунку-фактури та акту приймання-передачі природного газу.

Крім того, відповідно до п.3.2 Договору місячний обсяг постачання природного газу до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Фактичний обсяг споживання в розрахунковому періоді може відрізнятися від підтвердженого обсягу природного газу не більше ніж на +-5% (п.2 розділу УІ Правил постачання природного газу, затверджених Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015р.).

За умовами п.5.6 Договору у випадку збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в 5-ти денний строк після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку. Датою оплати (здійснення розрахунку) визначається дата, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Постачальника.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, суд погоджується з позицією позивача у справі щодо наявності у відповідача заборгованості по оплаті за спожитий у березні природний газ у розмірі 336 550 грн 11 коп.

Суд також звертає увагу на наявний у матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків за Договором №150 від 08.05.2020р., який, відповідно до умов п.5.7 Договору №150 є підставою для остаточних розрахунків.

Слід також зауважити, що відповідно до п.11 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2496 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1382/27827, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. При цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до п.1 розділу VII цих Правил.

Як уже зазначалося вище, за умовами п.6.3.7 Договору №150, які кореспондуються з п.21 Правил постачання природного газу, Споживач зобов`язався самостійно обмежити (припинити) відбір природного газу у випадках : порушення строків оплати за Договором, відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, перевитрат добової норми та/або місячного підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з Постачальником.

Посилання відповідача у справі на наявність у Постачальника відповідно до абз.3 п.13 розділу ІІ зазначених Правил права ініціювати /вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі перевищення підтвердженого обсягу природного газу, якщо інше не передбачено договором постачання природного газу. права обмежити, сприймається судом критично, адже, слід розрізняти наявність у Споживача обов`язку контролювати власне газоспоживання та наявність у Постачальника права на вжиття заходів з припинення або обмеження постачання природного газу Споживачу.

Згідно п.19 Правил постачання природного газу постачальник має право, зокрема, отримувати від споживача своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області заборгованості за спожитий у березні природний газ у розмірі 336 550 грн 11 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є вірним, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області за період з 11.04.2021р. по 12.04.2023р. 3% річних у розмірі 20 248 грн 33 коп. та інфляційні втрати у розмірі 127 593 грн 17 коп. також підлягає задоволенню.

Щодо заявлених ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» витрат на правничу допомогу у розмірі 13 750 грн суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч.3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, викладеного ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» у тексті позовної заяви, позивач планував понести витрати на правничу допомогу у розмірі 13 750 грн.

У ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017р., розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).

За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до матеріалів справи, 20.05.2019р. між адвокатом Невструєвим Леонідом Борисовичем (Адвокат) та ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (Клієнт) був укладений договір №13/5 про надання правничої допомоги, копію якого позивачем надано до суду разом із позовною заявою. Строк дії договору - до 31.12.2029р. (п.6.1).

Згідно п.п.1.1, 1.2 договору №13/5 Адвокат бере на себе зобов`язання гадавати необхідну правничу допомогу Клієнту у вигляді, зокрема, забезпечення захисту прав, свобод і забезпечення інтересів Клієнта; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру. Спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.

У розділі 4 договору сторони домовилися, що гонорар-винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором (п.4.1). Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами (п.4.2).Розмір гонорару не залежить від досягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт (п.4.3). Факт наданої правничої допомоги підтверджується актом надання послуг (п.4.6). Клієнт сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту надання послуг (п.4.7).

Додатковою угодою №1/23 від 02.01.2023р. сторони домовилися, що Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у господарському провадженні у справі про стягнення заборгованості з ГУНП в Одеській області перед Клієнтом, яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди або на дату прийняття рішення судом.

Згідно п.1.3 додаткової угоди №1/23 Адвокат надає правову допомогу у вигляді : забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у зазначеному господарському провадженні; ознайомлення адвокатом із документами щодо несплати ГУНП в Одеській області заборгованості, які утворилася на дату складання цієї додаткової угоди; підготовка позовної заяви до Господарського суду Одеської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи; надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень

З правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до розділу 2 додаткової угоди №1/23 сторони погоджують розмір погодинної ставки Адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 2 500 грн за 1 годину (п.2.1). Гонорар складається з суми вартості наданої правової /правничої допомоги (п.2.2). Факт наданої правничої допомоги підтверджується актом наданих послуг (п.2.4). Клієнт сплачує гонорар протягом 150 днів з моменту підписання акту наданих послуг (п.2.5).

У акті №2/1/23 про прийняття-передачу наданих послуг сторони зазначили, що Адвокат надав Клієнту професійну правничу допомогу у господарському спорі про стягнення з ГУНП в Одеській області заборгованості, а Клієнт прийняв їх у повному обсязі.

При цьому, Адвокатом були надані наступні послуги: ознайомлення із документами, а саме: копія договору постачання природного газу №150 від 08.05.2020р., копія додаткової угоди №6/1 від 30.12.2020р. до Договору №150 від 08.05.2020р., копії актів прийому-передачі природного газу №УГР00003045 від 31.12.2020р., №УГР00000199 від 31.01.2021р., №УГР00001082 від 31.03.2021р., копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 по Договору №150 від 08.05.2020р., копії платіжних інструкцій №23617 від 18.12.2020р., №23618 від 18.12.2020р., №24166 від 28.12.2020р., №25747 від 31.03.2021р., копія акті звірки взаєморозрахунків за Договором №150 від 08.05.2020р., копія претензії №105 від 02.12.2021р. з доказами її направлення на адресу відповідача, копія листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ -23-2954 від 05.10.2021р., копія листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» №ТОВВИХ-23-2954 від 07.03.2023р.: кількість годин надання послуг - 1,5, вартість за 1 годину 2 500 грн, ціна -3 750 грн.

Крім того, Адвокатом надано послугу з підготовки позовної заяви до Господарського суду Одеської області (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову): кількість годин надання послуг - 4, вартість послуг за 1 годину - 2 500 грн, ціна послуги - 10 000 грн. Загальна вартість наданих послуг - 13 750 грн

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 26.02.2015 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові від 02.03.2023р. у справі №910/18611/21 Верховний Суд встановив, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до ст.129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд вважає за необхідне зауважити, що позивачем у справі заявлено про відшкодування за рахунок відповідача саме витрат на правничу допомогу, яка надавалася адвокатом Невструєвим Л.Б. згідно з Договором №13/5 про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст..1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст.19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Отже, ознайомлення з копіями документів не відноситься до адвокатської діяльності, тому заявлення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 750 грн є безпідставним.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача в порядку ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» до Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення заборгованості у розмірі 336 550 грн 11 коп., інфляційних втрат у розмірі 127 593 грн 17 коп., 3% річних у розмірі 20 248 грн 33 коп. - задовольнити.

2. Стягнути Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, буд.12, код ЄДРПОУ - 40108740, електронна адреса: chchgunp@od.npu.gov.ua) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд.25, літ.Б, оф.5, код ЄДРПОУ - 41427817, електронна адреса: tender.ugr@gmail.com) заборгованість у розмірі 336 550 грн 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 127 593 грн 17 коп., 3% річних у розмірі 20 248 грн 33 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 265 грн 88 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

3. У частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3 750 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 22 серпня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога