Рішення № 112953713, 10.08.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3133/23

Справа №754/5656/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Бойко Т.О.

представника позивача Пересунька С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи свої вимоги тим, що АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та громадянин України ОСОБА_2 уклали договір кредиту № 1600. Також, укладено Іпотечний договір, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру. Загальна площа (кв.м): 55.9, житлова площа (кв.м): 29.2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором та значної заборгованості ОСОБА_1 , позичальник був змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно. 06.07.2020 року право власності на майно було зареєстроване за АТ «Альфа - Банк» (Правонаступник - АТ «Сенс Банк»), що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є АТ «Альфа-Банк» . Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» , а саме з 15.10.2019 року. 12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «АльфаБанк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Однак позивачу стало відомо, що реалізувати заставне майно на даний час неможливо, оскільки постановою про відкриття виконавчого провадження, серія та номер: 911/9, виданий 06.08.2009, ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві, накладено арешт на нерухоме майно відповідача, та заборона на його відчуження. На підставі викладеного, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить АТ «Альфа-Банк» (правонаступник АТ «Сенс Банк»), а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55, 9 кв.м., житловою площею 29, 2 кв.м., накладеного постановою державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 06.08.2009 року серія та номер 911/9.

18.05.2023 року та 18.07.2023 року до суду надійшли листи від Деснянського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до яких зазначено, що після перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження 17.05.2023 року було встановлено, що на виконанні у відділу перебувало виконавче провадження № 14099965 з примусового виконання виконавчого листа № 2-537 від 23.06.2009 Деснянського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ СР "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 грн. 06.08.2009 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження". 02.12.2013 року державним виконавцем була винесена постанова про Повернення ВД стягувачеві п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна). Згідно відповіді УДАІ м. Києва за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Виходами державного виконавця за адресою АДРЕСА_1 перевірити майновий стан боржника виявилось не можливим, оскільки дверей квартири ніхто не відчиняє. Державна податкова служба України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржником-юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями повідомляє, що платник податків з таким податковим номером на обліку в органах ДПС не перебуває також Державна податкова служба України про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб повідомляє, інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки, за наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи - Деснянського РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - у судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи, за наявних у справі матеріалів.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 22.12.2005 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено Договір кредиту №1600.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 22.12.2005 приватним нотаріусом КМНО Гончар Т.В. посвідчено іпотечний договір №04/І-423, укладений АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , предметом якого є двокімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15.10.2019 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Згідно з рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені в акті, виникає у АТ «Альфа-Банк».

У зв`язку з невиконанням боржником умов вищевказаного Договору кредиту, 06.07.2020 право власності на вказану квартиру було зареєстроване за АТ «Альфа-Банк» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09.07.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М.А., що підтверджується інформаційною довідкою № 325600396 від 13.03.2023.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «АльфаБанк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Як вказує позивач, реалізувати належну банку квартиру неможливо, оскільки постановою ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві від 06.08.2009 накладено арешт та заборона на відчуження.

Як убачається з відповіді Деснянського РВ ДВС у мм Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.06.2023 року та 18.07.2023 року, після перевірки автоматизованої системи виконавчого провадження 17.05.2023 року було встановлено, що на виконанні у відділу перебувало виконавче провадження № 14099965 з примусового виконання виконавчого листа № 2-537 від 23.06.2009 Десняського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ СР "Укрсоцбанк" судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 30 грн. 02.12.2013 року державним виконавцем була винесена постанова про Повернення ВД стягувачеві п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна).

Статтями 546 та 575 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Окремим видом застави є іпотека.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами шостою та сьомою ст.3 Закону України «Про іпотеку»:

- у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Іпотекодержатель нерухомого майна, право якого зареєстроване в установленому законом порядку, має право на звернення з позовом про скасування заборони на нерухоме майно, якщо вважає, що такими діями порушені його права, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №338/1118/16-ц.

Забороною відчуження нерухомого майна, на користь особи, що не є іпотекодержателем, порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі, коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Такий правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 31.10.2018 у справі №923/1105/17, від 19 червня 2019 року у справі №825/1764/16, від 17.10.2019 у справі №822/1426/16.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, а належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше ніж накладення арешту, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги АТ «Сенс Банк» та зняти арешт, накладений постановою Деснянського відділу ДВС РУЮ у м. Київ від 06.08.2009 року, серія та номер 911/9.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст. 328, 576 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 , третя особа: Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належить Акціонерному товариству «Альфа-Банк» (правонаступник Акціонерне товариство «Сенс Банк»), а саме квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 55, 9 кв.м., житловою площею 29, 2 кв.м., накладеного постановою державного виконавця ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві від 06.08.2009 року серія та номер 911/9.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк", ЄДРПОУ 23494714, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Деснянський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), адреса: м. Київ, вул. Бальзака, 64.

Повний текст рішення виготовлений 21 серпня 2023 року.

Суддя О.В.Лісовська