Ухвала суду № 112936425, 21.08.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2733/23

Номер провадження 1-кп/711/375/23

УХВАЛА

17 серпня 2023 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеному Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250310000860 від 14.03.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023250310000860 від 14.03.2023, відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 321 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Клопотання мотивував тим, що ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України наразі продовжують існувати, а тому в разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, можна спрогнозувати неправомірну поведінку обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 при розгляді клопотання щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, зазначив, що на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України наразі перестали існувати, зменшився обсяг обвинувачення у порівнянні з підозрою, а тому клопотання прокурора не обґрунтоване, також обвинувачений має незадовільний стан здоров`я та потребує лікування та медичного нагляду. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, де проживає з 1994 року та має позитивні характеристики, крім того, визначений судом розмір застави є непомірним як для нього, так і для членів його родини, а тому просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт у визначений судом час за місцем проживання обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.03.2023 року ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12.05.2023, з можливістю внесення застави в розмірі 30 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 80 520,00 грн. (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять)гривень.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.06.2023 запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою був продовжений строком на 60 днів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст. 307 і ч. 1 ст. 321 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів та нетяжких відповідно.

Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 не має постійного місця роботи та стабільного доходу, що може зумовити вчинення ним нових злочинів. Зважаючи на великі розміри наркотичного засобу, який зберігав при собі підозрюваний, його фасування, а також що обвинувачений не працює, перебуває на обліку в КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер», постійного джерела доходу не має, що підтверджується доказами дослідженими в судовому засіданні, тому суд вважає це може спонукати його до вчинення подібних кримінальних правопорушень.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що даний ризик наразі відпав, оскільки свідки вже допитані в судовому засіданні, письмові докази в кримінальному провадження досліджені, тому ОСОБА_4 не зможе вплинути на правдивість чи зміну показів свідків.

Тому, враховуючи наведене, у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить запобіганню ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Крім того, варто зазначити, що злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів - це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або створюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеному колу осіб, що підтверджує наявність об`єктивного суспільного інтересу в даному кримінальному провадженні.

У Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» наголошується , що тенденція зростання незаконного виробництва, попиту і обігу наркотичних засобів і психотропних речовин - становлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_4 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутністю підстав для скасування запобіжного заходу, крім того, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, його майновий стан, особливості життєдіяльності, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 15.10.2023 року включно, але вважає можливим зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.03.2023, і визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави -25 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 67 100 грн. (шістдесят сім тисяч сто) гривень, у разі внесення якої покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, що буде найбільш помірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 31, 177, 178, 181, 182, 369-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 15.10.2023 року включно,з можливістю внесення застави зменшивши її розмір до 25 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 67 100 грн. (шістдесят сім тисяч сто) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), та у разі внесення якої покласти на нього зобов`язання:

- прибувати до прокурора або суду по кожному виклику;

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання .

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 21.08.2023 о 09.00 год.

Суддя: ОСОБА_1