Рішення № 11292257, 21.09.2010, Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

Справа № 2- 2356 / 2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.

при секретарі Рашиній І.В.

розглянувши в судовому засіданні у залі суду в м. Антрацит

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

" Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ",

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди . В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалась на те, що відповідач

ОСОБА_2 є її сусідом та двоюрідним братом її чоловіка.

В неділю 26.04.2009 року був святковий день « Красна Гірка». Приблизно о 12 годині вона вийшла у свій двір і побачила на суміжній земельній ділянці сімю сусіда- відповідача ОСОБА_2.

Останні безпідставно почали чіпати її, говорити чому вона дивиться на них, показувати їй дулі, висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою.

Коли вона запитала про те, що вони від неї хочуть, відповідач ОСОБА_2 почав кидати в неї каміння, а потім підійшов до неї і завдав їй два удари кулаком в обличчя, від чого в неї потемніло в очах.

Відразу до неї підбігли дружина та син відповідача і почали її бити, при цьому дружина ОСОБА_2 вирвала їй з голови пасмо волосся, а син наносив удари у груди та по руках.

Конфлікт побачив у вікно її чоловік, який вибіг у двір, бачив її побиття відповідачем, і врятував від подальшого побиття.

За її викликом приїжджав наряд міліції, який зафіксував факт її побиття.

Протягом дня стан її самопочуття не поліпшився, в неї піднявся артеріальний тиск,

боліла голова, вона відчувала головокружіння

Оскільки на наступний день стан її здоровя погіршився, вона звернулась до дільничого терапевта, який рекомендував їй огляд невропатолога.

Невропатологом було призначено амбулаторне лікування, яке на протязі 2 днів задовільних результатів не дало, а 29.04.2009 року вона була госпіталізована в неврологічне відділення центральної міської лікарні м. Антрацит.

З 29.04.2009 року по 15.05.2009 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ЦМЛ м. Антрацит з діагнозом: » Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного мозку ( 26.04.2009 року), виражений астено - вегетативний синдром, артеріальна гіпертензія. Травма у побуті».

У звязку з лікуванням їй була завдана матеріальна шкода на загальну суму 306 гр. 25 коп ..

Позивачка ОСОБА_1 зазначила, що відповідачем ОСОБА_2 їй також була завдана моральна шкода.

Внаслідок завдання їй відповідачем тілесних ушкоджень, погіршився стан її здоровя. Вона ніколи не страждала на підвищений тиск, не зверталась в лікарню, оскільки мала міцне здоровя, а після побиття відповідачем на протязі тривалого часу вона зазнає сильних головних болів, головокружіння, змушена постійно лікуватись, не може нахилятися, внаслідок чого невзмозі виконувати роботу по домашньому господарству, їй важко стало працювати на роботі, оскільки її робота на підприємстві по прибиранню виробничих приміщень повязана з великими фізичними навантаженнями.

Від того, що мешканці її вулиці дізнались про її побиття, вона відчуває себе принизливо, підірвана її гідність, вона боїться залишатись вдома одна, боїться за своє життя, була змушена встановити на межі з подвірям відповідача паркан, оскільки останній продовжує висловлювати на її адресу погрози.

Її ображає те, що відповідач так і не вибачився перед нею. Вона була змушена звертатись за захистом своїх порушених прав до міліції, неодноразово до прокурора м. Антрацит, до суду.

Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в 3000 гр., яку просить стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 . повністю не визнав і пояснив, що в неділю 26.04.2009 року на «Красну Гірку» він із сімєю на своєму городі саджали картоплю. Він був на лопаті, був повернутий і не бачив, коли позивачці ОСОБА_1 . скрутили дулю.

Від позивачки ОСОБА_1 він отримав ляпаса. Його дружина сказала позивачці:

« Ти чого бєш мого чоловіка» і у них розпочався жіночий конфлікт.

Коли вийшов чоловік позивачки, він сказав йому, що вони брати, а жінки розберуться між собою сами.

Вважає, що стався дуже давній конфлікт за землю, за колодязь, з приводу яких в них раніше були непорозуміння. На його думку позивачка ОСОБА_1 затаїла на них злість.

Він не бив позивачку ОСОБА_1 і в неї не могло бути струсу мозку.

Оскільки він тілесних ушкоджень позивачці не завдавав, тому і відшкодовувати він нічого не буде. Якщо б він спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження, то наслідки були б серйозними.

Зазначив, що він не знає як позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, він їх останній не спричиняв, а чи спричиняли позивачці ушкодження його дружина та син, він не бачив.

Суд, вислухавши позивачку ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213 ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів , вважає позов таким , що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони є сусідами, двоюрідними родичами, проживають в будинках, розташованих на суміжних земельних ділянках № 92 та № 94 по АДРЕСА_1.

Внаслідок непорозумінь щодо користування землею та колодязем, які відбувались раніше на протязі тривалого часу, між сімями сторін встановились неприязні стосунки.

Сторони не заперечують, що 26.04.2009 року приблизно о 12 годині між ними відбувся конфлікт.

Наявність конфлікту підтвердили в судовому засіданні і свідки ОСОБА_3 та

ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_4 не заперечувала, що 26.04.2009 року, коли вона з чоловіком- відповідачем ОСОБА_2 та сином були на городі, позивачка ОСОБА_1 вийшла до

туалету, а коли поверталась, то дивилась на них. Вона показала позивачці ОСОБА_1

дулю.

Суд вважає, що конфлікт розпочався внаслідок нетактовної поведінки дружини

відповідача ОСОБА_2, який в подальшому своїми діями підтримав його.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 наполягала на тому, що тілесні ушкодження голови їй було завдано саме відповідачем ОСОБА_2

Вказані обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, який особисто бачив, як його двоюрідний брат відповідач по справі ОСОБА_2, вдарив його дружину - позивачку ОСОБА_1 в голову, в скроню.

Встановлено, що 26.04.2009 року позивачка ОСОБА_1 зверталась до Антрацитівського МВ УМВС України в Луганській області з заявою про прийняття заходів щодо ОСОБА_2, який 26.04.2009 року о 12 годині вчинив з нею скандал та завдав їй тілесних ушкоджень. ( а.с. 2 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року.)

В поясненнях ОСОБА_1 від 26.04.2009 року співробітникам Антрацитівського МВ УМВС також міститься посилання останньої на те, що саме ОСОБА_2 завдав їй удар кулаком в голову. (а.с. 3 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року)

Постановою від 29.04.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи, внаслідок відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

( а.с. 4, а.с. 1 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року)

Постановою прокурора м. Антрацит від 22.06.2009 року зазначена постанова від 29.04.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень була скасована, а матеріали були направлені для додаткової перевірки. ( а.с. 16 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року.)

Постановою від 3.07.2009 року було повторно відмовлено в порушенні кримінальної справи, внаслідок відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України. ( а.с. 14 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року)

Однак, зазначеними перевірками було достеменно встановлено, що 26.04.2009 року о 12 годині між сторонами відбувся конфлікт, в ході якого саме відповідач ОСОБА_2 спричинив позивачці ОСОБА_1 тілесні ушкодження, що підтверджує посилання позивачки ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 у вказаній частині.

Згідно з постановою від 3.07.2009 року орган дізнання дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ст. 125 КК України та рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду.

Також в судовому засіданні встановлено, що 27.04.2009 року позивачка ОСОБА_1

зверталась до дільничого терапевта поліклінічного відділення ЦМЛ м. Антрацит, яким було встановлено діагноз: « ЗЧМТ. Струс головного мозку. Симптоматична гіпертензія» та рекомендовано огляд невропатолога. ( 40,41)

27.04.2009 року невропатологом поліклінічного відділення ЦМЛ м. Антрацит

позивачці ОСОБА_1 було призначено амбулаторне лікування.( а.с. 42-43)

З 29.04.2009 року по 15.05.2009 року позивачка ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ЦМЛ м. Антрацит з діагнозом: » Закрита черепно - мозкова травма. Струс головного мозку ( 26.04.2009 року), виражений астено - вегетативний синдром, артеріальна гіпертензія. Травма у побуті», про що свідчить копія епікризу № 4078 від 15.05.2009 року та копія листка непрацездатності серії НОМЕР_1 від 27.04.2009 року на імя ОСОБА_1. ( а.с.11,9)

Згідно акта судово - медичного дослідження ( обстеження) № 380 від 3.07.2009 року у позивачки ОСОБА_1 були встановлені наступні тілесні ушкодження: « Закрита черепно- мозкова травма, струс головного мозку, крововитік вік лівого ока, перенісся, спинки носа, травматична ампутація волосся лобної області». ( а.с.17 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року) Аналізуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що посилання позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні на те, що тілесні ушкодження голови їй спричинив саме відповідач ОСОБА_2 є обґрунтованими.

Зазначене вона пояснювала при первинному обстеженні у судово - медичного експерта.

( а.с.13 матеріалу про відмову в порушенні кримінальної справи № 1386 від 26.04.2009 року)

Такі пояснення вона давала при зверненні і до дільничого терапевта, невропатолога, а також при її госпіталізації на стаціонарне лікування в неврологічне відділення ЦМЛ м. Антрацит, однак як спеціалісти записували її пояснення, вона не контролювала, внаслідок поганого стану здоровя.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 зазначила, що членами сімї відповідача ОСОБА_2 їй також було завдано шкоди, оскільки дружина останнього вирвала їй з голови пасмо волосся, а син - наносив їй удари у груди та по руках, однак до них вона претензій не має, оскільки не лікувала наслідки їх дій.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами по цивільній справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

В статті 60 ЦПК України встановлено правило: « кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень».

Із наведеного правила виходить, що предметом доказування по любій цивільній справі є лише ті факти, які мають матеріально - правове значення, тобто факти, без зясування яких неможливо правильно вирішити справу по суті, а саме,

- факт порушення прав і законних інтересів особи, яка несе збитки і предявляє позовну заяву, внаслідок дій чи бездіяльності;

- причинний звязок між фактом, який був підставою для настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків;

- розмір збитків;

- вина, в звязку з чим відповідач, не згодний відшкодовувати заподіяну шкоду, зобовязаний довести відсутність своєї вини.

Підставою виникнення цивільних прав и обовязків, згідно ст. 11 ЦК України є, в тому числі завдання майнової ( матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Суд вважає, що в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 доведено, що

внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 26.04.2009 року їй були завдані тілесні ушкодження, лікування яких спричинило їй матеріальну шкоду.

З наданих позивачкою товарних та касових чеків вбачається, що за період її амбулаторного лікування з 27.04.2009 року по 28.04.2009 року вона витратила суму в розмірі 95 гр. 55 коп..( а.с.12)

За період стаціонарного лікування з 29.04.2009 року по 15.05.2009 року її витрати склали 210 гр. 70 коп. ( а.с. 12,13)

Всього за час лікування позивачкою ОСОБА_1 була витрачена сума в розмірі 306 гр. 25 коп.. (95 гр. 55 коп. + 210 гр. 70 коп. = 306 гр. 25 коп .)

Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 вказану суму у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 306 гр. 25 коп..

Щодо вимог позивачки ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди в розмірі 3000 гр., то суд вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України

№ 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику в справах про відшкодування моральної

(немайнової) шкоди», зі змінами внесеними постановою № 5 від 25. 05.2001 року, передбачено відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, вважає що неправомірні дії відповідача ОСОБА_2 знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з наслідками, що настали у позивачки ОСОБА_1, внаслідок чого останній була заподіяна моральна шкода.

Як зауважила у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, внаслідок завдання їй відповідачем тілесних ушкоджень, в неї погіршився стан її здоровя. Вона ніколи не страждала на підвищений тиск, не зверталась в лікарню, оскільки мала міцне здоровя, а після побиття відповідачем на протязі тривалого часу вона зазнає сильних головних болів, головокружіння, змушена постійно лікуватись, не може нахилятися, внаслідок чого невзмозі виконувати роботу по домашньому господарству, їй важко стало працювати на роботі, оскільки її робота на підприємстві по прибиранню виробничих приміщень повязана з великими фізичними навантаженнями.

Від того, що мешканці її вулиці дізнались про її побиття, вона відчуває себе принизливо, підірвана її гідність, вона боїться залишатись вдома одна, боїться за своє життя, була змушена встановити на межі з подвірям відповідача паркан, оскільки останній продовжує висловлювати на її адресу погрози.

Її ображає те, що відповідач так і не вибачився перед нею. Вона була змушена звертатись за захистом своїх порушених прав до міліції, неодноразово до прокурора м. Антрацит, до суду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної ( немайнового) шкоди, суд бере до уваги характер, обсяг, заподіяних позивачці ОСОБА_1 моральних, тобто душевних і психічних страждань, їх тривалість.

Суд, керуючись принципами розумності, зваженості і справедливості, вважає на необхідне задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення суми моральної шкоди, але не в повному обсязі в сумі 3000 гр., а у розмірі 2000 гр., що складає

66,7 % від заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що сума у відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 гр. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на інформаційно - технічне забезпечення .

При зверненні до суду, позивачці ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору з вимог майнового характеру в розмірі 51 гр ., з вимог немайнового характеру в розмірі 8 гр. 50 коп. та витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр . до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки в день ухвалення судового рішення позивачка ОСОБА_1 судові витрати не сплатила, суд вважає на необхідне стягнути їх за судовим рішенням у справі.

Суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави суму

судового збору:

- з вимог майнового характеру в розмірі 51 гр .;

- з вимог немайнового характеру в розмірі 5 гр. 67 коп ., оскільки вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди задоволені судом на 66,7 %, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави сума не в розмірі

8 гр. 50 коп., а в сумі 5 гр. 67 коп.

Загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави складає 56 гр. 67 коп. Також суд вважає на необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок № 31218259700010, код рахунку № 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, код ОКПО 25992095, МФО 804013 суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр ..

Суд вважає на необхідне стягнути з позивачки ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору (з вимог немайнового характеру) в розмірі 2 гр. 83 коп.

На підставі викладеного,

керуючись ст.ст. 10,11,60,79, 84,88, 209,212-215, 218 ЦПК України,

ст.ст. 1166,1167 ЦК України, постановою Пленуму Верховного

Суду України № 4 від 31.03.1995 року “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2

" Про відшкодування майнової та моральної шкоди " - задовольнити частково.

1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

суму у відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 306 гр. 25 коп., суму у відшкодування моральної ( немайнової) шкоди в розмірі 2000 гр., а всього суму в розмірі

2306 гр. 25 коп. ( дві тисячі триста шість гр. 25 коп.), в решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31413537700010, МФО 804013, код ОКПО 22090100, Банк одержувач УДК ГУ ДКУ в Луганській області, код рахунку № 25992095) судовий збір у розмірі 56 гр. 67 коп.

( пятдесят шість гр. 67 коп.)

3. Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гр . ( розрахунковий рахунок № 31218259700010,

Код рахунку № 22050000, Банк ГУ ДКУ в Луганській області, код ОКПО 25992095, МФО 804013)

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави ( розрахунковий рахунок № 31413537700010, МФО 804013, код ОКПО 22090100, Банк одержувач УДК ГУ ДКУ в Луганській області, код рахунку № 25992095) судовий збір у розмірі 2 гр. 83 коп.

( дві гр. 83, коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі

апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Антрацитівського міськрайонного суду Чигрина Л.Г.