Вирок № 11291570, 23.09.2010, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №1-203/2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2010 року місто Долина Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Пулика В.В.,

з участю секретаря судових засідань Ваків Л.С.,

прокурорів Хомина В.Д., Шутки І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, не судимого -

у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 умисно заподіяв ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілого.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

12 червня 2010 року близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та знаходячись на березі річки Лужанка в урочищі «Гуркало» с.Станківці Долинського району Івано-Франківської області, на грунті неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_4 удар кулаком в обличчя, заподіявши останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва в ділянці суглобового відростку.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні злочину, вказавши, що 12 червня 2010 року на поминальному вечорі вживав спиртні напої, після чого близько 20 години пішов в урочище «Гуркало» поблизу села Станківці Долинського району Івано-Франківської області, де протікає річка Лужанка, скупатись та порибалити. На річці побачив незнайомого на той час ОСОБА_4, який купався.

Він зупинився біля річки на віддалі 5-7 метрів від ОСОБА_4 вниз по течії. Останній, лежачи у воді, почав голосно розмовляти, на що він зробив зауваження, сказавши, що хоче ловити рибу в річці. Однак, ОСОБА_4 на зауваження не відреагував, тому він підійшов до ОСОБА_4, схопивши останнього рукою за шию і правою рукою наніс один удар в обличчя, в ділянку нижньої щелепи, з лівої сторони. Від нанесеного удару в ОСОБА_4 появилася гематома та припухлість. Він вибачився перед ОСОБА_4, на що останній відповів, що звернеться в органи міліції з приводу нанесення тілесних ушкоджень.

Після цього до них підійшли двоє незнайомих молодих чоловіків, які заспокоїли його та ОСОБА_4,розвівши їх в різні сторони.

Кається у вчиненому, згідний відшкодувати потерпілому завдані злочином збитки, просить суворо не карати його.

За клопотанням підсудного суд визнає недоцільним проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду проти цього не заперечують, підсудний визнає свою вину, його показання відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, просить суд не допитувати потерпілого та свідків по даній справі і не досліджувати інші докази, його позиція є добровільною та істинною, розуміє, що в разі оскарження вироку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у вчиненні злочину, правильною кваліфікацію його дій за ст.122 ч.1 КК України, оскільки він

умисно заподіяв ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я потерпілого.

Обираючи покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину та його особу: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиросердечно розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілий просить суворо не карати підсудного.

Щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину суд визнає за обставини, які пом”якшують покарання підсудного; обставиною, яка обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого підсудним злочину, обставин, які пом»якшують покарання підсудного та його особи: він вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, позитивно характеризується за місцем проживання, потерпілий просить суворо не карати підсудного, суд вважає за можливим призначити підсудному покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у межах, установлених у санкції ч.1 ст.122 КК України та з застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов»язки, передбачені ст.76 КК України.

Потерпілим по справі ОСОБА_4 в ході попереднього слідства заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного 5000 гривень матеріальних збитків (а.с.17); в судовому засіданні потерпілий змінив свої позовні вимоги, просив стягнути з підсудного 450 гривень матеріальних збитків згідно пред»явленої ним довідки та 7550 гривень моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілим ОСОБА_4 придбано для лікування за власні кошти медикаментів на загальну суму 450 гривень, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка адміністрації Івано-Франківської ОКЛ (а.с. 45-46), тому позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування йому матеріальних збитків підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

В результаті злочинних дій підсудного потерпілому по справі завдано значних моральних та фізичних страждань, пов”язаних з заподіянням йому тілесних ушкоджень, що негативно вплинуло на його душевний спокій, стан його здоров”я, тому позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування йому завданої злочинними діями підсудного моральної (немайнової) шкоди підлягають до задоволення в повному обсязі позовних вимог.

Долинським міжрайонним прокурором в ході судового розгляду справи заявлено вимоги про відшкодування витрат в сумі 633,33 гривень, які були витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій, оскільки ОСОБА_4 знаходився на стацлікуванні у Івано-Франківській ОКЛ у відділенні щелепно-лицевої хірургії з 13 по 25 червня 2010 року, про що свідчить довідка, видана адміністрацією Івано-Франківської ОКЛ 27 серпня 2010 року (а.с.47).

Суд вважає, що позовна заява прокурора про відшкодування коштів в сумі 633,33 гривень, витрачених закладом охорони здоров»я на стацлікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочинних дій, стягуються судом з винної в цьому особи, а згідно вимог ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від цього злочину.

Керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст.122 ч.1 Кримінального кодексу України та покарати позбавленням волі на строк 3 (три) роки.

Застосувати ст.75 Кримінального кодексу України, звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 Кримінального кодексу України, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов”язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 підписку про невиїзд - залишити без зміни до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 450 (чотириста п»ятдесят) гривень матеріальних збитків та 7550 (сім тисяч п»ятсот п»ятдесять) гривень моральної (немайнової) шкоди, завданої злочинними діями засудженого.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на користь держави в особі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні кошти в сумі 633 (шістсот тридцять три) гривні 33 копійки, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій (код 01993150 МФО 836014 р/р 35412001001179 у відділенні держказначейства).

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом пятнадцяти діб з часу його проголошення через Долинський районний суд до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Суддя: