Рішення № 112897071, 17.08.2023, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/251/23

Провадження № 2/702/106/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі

головуючого судді Нейло І.М.,

за участю секретаря Прилуцької О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю"ФінансоваКомпанія "ПрофітКапітал" до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.04.2013 між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 002-23043-210413, за яким останній отримав кредит на споживчі цілі у сумі 50 000 грн. на строк починаючи з 21.04.2013 по 19.04.2016 зі сплатою 48,00% річних за користування кредитними коштами. У зв`язку з невиконанням умов кредитного договору, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та на підставі рішення Монастирищенського районного суду від 26.12.2017 у справі № 702/1018/17, з відповідача було стягнуто заборгованість на користь ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 51692, 21 грн. 23.06.2020 за результатами електронних торгів (аукціону) між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" укладено договір про відступлення прав вимоги № 2276/К, відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору (ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал") права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, зокрема й за кредитним договором № 002-23043-210413 від 21.04.2013. На підставі ухвали Монастирищенського районного суду від 26.01.2021 здійснено заміну стягувача АТ "Дельта Банк" на ТОВ "ФК "Профіт Капітал" по справі № 702/1018/17 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі зазначеного рішення суду. Оскільки вищезазначене рішення про стягнення кредитної заборгованості є не виконаним, позичальник продовжує ухилятись від виконання зобов`язання з повернення суми позики, а також нарахованих відсотків, у позивача як кредитора виникло право на стягнення передбачених ч.2 ст. 625ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат на суму заборгованості.

Згідно розрахунку, виконаного позивачем, сума заборгованості по нарахованих за період з 28.01.2018 по 20.02.2023 - 3 % річних становить 7855,80 грн., заборгованість за інфляційними втратами 34090,11 грн., що разом становить 41945, 91 грн.

Вказуючи на наведені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 7855,80 грн., заборгованість за інфляційними втратами 34090,11 грн а так само судовий збір в розмірі 2684,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

Ухвалою суду від 27.03.2023 по справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін. Представник позивача у судове засідання не з`явився, додав до позовної заяви клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до положень ч.4 ст.223ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26.12.2017 у справі №702/1018/17 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 21.04.2013 року № 002-23043-210413 на загальну суму 51692, 21 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили.

23.06.2020 за результатами електронних торгів (аукціону) між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" укладено договір від 06.07.2020 про відступлення прав вимоги № 2276/К, відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору (ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал") права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, зокрема й за кредитним договором № 002-23043-210413 від 21.04.2013.

Враховуючи вищевикладене, 06.07.2020 року ТОВ "ФК "Профіт Капітал" перейшли усі права і обов`язки AT "Дельта Банк", в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.04.2013 року № 002-23043-210413.

Ухвалою Монастирищенського районного суду від 26.01.2021 здійснено заміну стягувача АТ "Дельта Банк" на ТОВ "ФК "Профіт Капітал" по справі № 702/1018/17 з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26.12.2017 у справі №702/1018/17 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане рішення суду, на час розгляду справи відповідачем не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашена.

Позивач, мотивуючи свої вимоги тим, що наведене вище рішення не виконано в повному обсязі, здійснив розрахунок розміру 3% річних та індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625ЦК України за період з 28.01.2018 по 20.02.2023, відтак за підрахунками позивача розмір 3% річних становить 7855,8 грн. та заборгованість за інфляційними втратами 34 090,11 грн., що разом становить суму 41945, 91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд враховує, що предметом позову в цій справі є стягнення на підставі ч. 2 ст. 625ЦК України 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення відповідачем виконання зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 5 ст. 11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а також у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Отже, у сторони відповідача на підставі рішення суду виникло грошове зобов`язання перед позивачем.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові №6-2168цс-15 від 30 березня 2016 року, за змістом ч. 2 ст. 625ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Частина друга статті 625ЦК України визначає, що суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних (чи інший розмір, визначений договором) визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних за основу має братися саме прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні.

Такий правовий висновок, викладений, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625ЦК України сум (постанова Великої Палати Верховного Суду України від 04 червня 2019 року в справі №916/190/18, п.64).

Таким чином, на думку суду, з ухваленням судового рішення про стягнення боргу з відповідача, яке набуло законної сили, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триває до цього часу, оскільки відповідач ухиляється від його виконання.

За таких обставин, враховуючи не виконання грошового зобов`язання відповідачем, розмір якого визначений рішенням суду, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених вимог до відповідача, у зв`язку з виникнення у нього заборгованості перед позивачем за період з 28.01.2018 по 20.02.2023.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судові витрати на правову допомогу та судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12,13,76-78,81,89,141,259,263-265,280-282ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"ФінансоваКомпанія "ПрофітКапітал" до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" (ЄДРПОУ: 39992082, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) суму заборгованості за ставкою 3% річних та інфляційні витрати за весь час прострочення за період з 28.01.2018 по 20.02.2023 в розмірі 41945 грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" витрати зі сплати судового збору 2684 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Нейло