Рішення № 112889045, 28.07.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15188/22

провадження № 2/753/446/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі секретаря судових засідань Давидюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ТОВ "Євро-реконструкція" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що у зв`язку із несплатою відповідачами коштів по наданню послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою їх місця проживання: АДРЕСА_1 , у них виникла заборгованість у розмірі 178 682,90 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2022 року цивільну справу № 753/15188/22 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 09 грудня 2022 року.

19 грудня 2022 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА щодо відомого місця реєстрації відповідачів, згідно якої відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 з 2002 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , місце реєстрації відповідача ОСОБА_4 не вдається встановити.

21 грудня 2022 року судом було постановлено ухвалу про витребування від Державної міграційної служби України наявну інформацію щодо останнього зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача ОСОБА_4

09 січня 2023 року на адресу суду від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшла інформація щодо того, що місце проживання відповідача ОСОБА_4 не встановлено.

Ухвалою суду від 11 січня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 02 березня 2023 року на 11:30 год.

У судове засідання 02 березня 2023 року сторони не з`явились. В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності. Повістки, копії ухвал про відкриття провадження у справі та копії позовних заяв з додатками, адресовані відповідачам повернулися до суду з відмітками: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою суду від 2 березня 2023 року відкладено розгляд справи на 13 квітня 2023 року у зв`язку з неявкою учасників справи, та витребувано від КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" відомості щодо зареєстроного права власності/користування на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

22 березня 2023 року до суду від КП КМР "Київське міське бюро технічної інвентаризації" надійшла інформація про те, що право власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано.

29 березня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 в приміщенні суду отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками для відповідача -1.

10 квітня 2023 року до суду від відповідача - 1 надійшли зустрічна позовна заява, відзив на позовну заяву та заява про застосування строків позовної давності.

У відзиві відповідач 1 зазначила, що між нею та позивачем не було укладено договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. тож вона не ознайомлена з істотними умовами договору, окрім того, зазначає, що кватира обладнана індивідуальним лічильником води, тож розмір заборгованості мав був здійснений на підставі показників лічильника. Гарячою водою відповідач майже не користується, оскільки в квартирі встановлено бойлер, то ж розмір заборгованості по гарячій воді також не відповідає дійсності. Окрім всього іншого, відповідач зазначає, що позивачем було подано до суду позов з пропущенням строків позовної давності, тож відповідач просить суд врахувати строк позовної давності при ухваленні рішення у справі.

У судове засідання призначене на 13 квітня 2023 року з`явилася представник відповідача-1 - адвокат Мартинюк М.Р., від представник позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача - 1 підтримала поданий відзив на позовну заяву, а також просила прийняти зустрічну позовну заяву для розгляду її разом із первісним позовом. Окрім того надала суду документи, які підтверджують зміну прізвища відповідача з " ОСОБА_1 " на " ОСОБА_1 ".

Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року зустрічну позовну заяву було повернуто заявнику.

Розгляд справи було відкладено на 22 травня 2023 року на 10:00 год.

14 квітня 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач погоджується із застосуванням судом строків позовної давності, однак лише в межах позовних вимог з жовтня 2016 року по лютий 2017 року, оскільки з березня 2020 року строк позовної давності продовжений на період дії карантину, а відтак заборгованість у період з березня 2017 року по 23 лютого 2022 року нарахована у межах строку позовної давності. Позивач зазначає, що відповідачі ніколи не зверталися до ТОВ "Євро-реконструкція" з приводу розміру нарахованих їм коштів за надані послуги, тим самим визнавали факт спожитих послуг з урахуванням зроблених позивачем нарахувань. Також зазначив, що 1 жовтня 2021 року на підставі заяви споживача позивачем було здійснено опломбування встановленого у квартирі відповідачів індивідуального лічильника гарячого водопостачання та поставлено його на облік у теплопостачальній організації. Проте, після опломбування лічильника та постановлення його на облік, мешканці квартири не передавали щомісячні показники по такому лічильнику, а тому нарахування здійснювалось на підставі будинкового засобу обліку. Після подання позову до суду відповідачі звернулись до позивача, надали показники лічильника гарачого водопостачання та позивачем у квітні 2023 року зроблено перерахунок заборгованості за вказані послуги. Вказав, що наразі заборгованість відповідачів за послуги з гарячого водопостачання становить 83082,93 грн за період з жовтня 2016 по 23 лютого 2022 року.

Судове засідання призначене на 22 травня 2023 року було відкладено у зв`язку із неявкою сторін на 14 липня 2023 року на 11:00 год.

12 червня 2023 року до суду від Київського відділу державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ (м. Київ) надійшла інформація про те, що в Державному реєстрі актів цивільного стану наявний актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Судак, Автономна Республіка Крим, про що Судацьким міським управлінням юстиції в АРК зроблено актовий запис № 65 від 27 квітня 2007 року.

У судове засідання призначене на 14 липня 2023 року з`явилася представник відповідача - 1, яка просила долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості гарячої води, виконаний відповідачем-1, разом з яким надала короткі письмові пояснення, де зазначила, що не заперечує щодо того, що у неї наявна заборгованість за несплату послуг, однак не погоджується з наданим позивачем розрахунком та загальною сумою заборгованості. Судове засідання було відкладено на 28 липня 2023 року для надання представнику відповідача 1 часу на ознайомлення із відповіддю на відзив.

25 липня 2023 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (в новій редакції), відповідно до якої представник позивач зазначає, що був ознайомлений із зробленим відповідачем розрахунком заборгованості з постачання гарячої води за період з листопада 2019 року по лютий 2022 року, у зв`язку із чим зазначає, що відповідачем не надано доказів стосовно того, що в квартирі на період виникнення заборгованості до жовтня 2021 року стояв індивідуальний засіб обліку гарачого водопостачання. Позивач щомісяця направляє квитанції на адреси споживачів. відповідачі ж жодного разу не зверталися із заявами щодо неправильності нарахування коштів, а відповідно визнавали факт спожитих послуг і правильність нарахувань. Тож до жовтня 2021 року кошти за надані послуги нараховувалися за встановленими нормами споживання, з липня 2020 року по жовтня 2021 року - по будинковому засобу обліку, а з жовтня 2021 року було здійснено перерахунок по індивідуальному засобу обліку. Доказів того, що відповідачі зверталися із повідомленням про встановлення у квартирі індивідуального засобу обліку до жовтня 2021 року , а також про зміну кількості зареєстрованих у квартирі осіб немає. Позивач не погоджується із правильністю наданого відповідачем розрахунку та надає суду новий власний розрахунок заборгованості, із урахуванням перерахунку та застосування строків позовної давності.

Відповідно до наданого суду розрахунку, позивач просить стягувати з відповідачів заборгованість за постачання гарячої води та послуги з централізованого опалення у розмірі 91 142,28 грн., а також інфляційну складову боргу 11 300,00 грн та 3% річних 4827, 47 грн.

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року провадження по справі в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_4 було закрито у зв`язку із смертю останнього, яка настала до відкриття провадження у справі.

У судове засідання 28 липня 2023 року учасники справи не з`явилися, в матеріалах справи наявна заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, причини неявки представника відповідача - 1 суду невідомі, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Повістки адресовані відповідачам 2, 3 повернулися до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, вивчивши доводи позивача, викладені у письмових заявах, доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 № 1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності з 1 липня 2014 року є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО- РЕКОНСТРУКЦІЯ» на підставі ліцензії від 01.06.2012 № 198.

ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі № 9 даного будинку та є споживачем зазначених послуг, зазначене не заперечувалося нею у відзиві на позов, а також не оспорювалося її представником у судовому засіданні.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 2002 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , а відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Судак, Автономної Республіки Крим, про що Судацьким міським управлінням юстиції в АРК зроблено актовий запис № 65 від 27 квітня 2007 року.

Звертаючись із позовом до суду позивач вказував, що споживачі у період з жовтня 2016 року не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення та послуги з постачання гарячої води, внаслідок чого у них станом на 23 лютого 2022 року утворилась заборгованість за надані послуги в розмірі 158 380,68 грн., з яких 13598,80 грн заборгованість за послуги з централізованого опалення та 144781,88 грн. - заборгованість за послуги з постачання гарячої води. При цьому, у відповіді на відзив, яка була надіслана суду 28 липня 2023 року, представник позивача просив суд, з урахуванням проведено перерахунку заборгованості за заявою споживачів, та застосування позовної давності до частини вимог, стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги у розмірі 91142,28 грн., а також 3% річних - 4827,47 грн та інфляційні втрати - 11300 грн через порушення умов та строків внесення оплати за отримання відповідачами послуги.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2015 року № 630, врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ (діяв до 1 травня 2019 року), ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (введено в дію з 1 травня 2019 року відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень), п.п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 № 630 (далі - «Правил»), п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 № 572, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

23 липня 2014 року у газеті Хрещатик (№103 (4503)) позивачем розміщено відповідне повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси. Проект договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води опубліковано в офіційному віснику Київської міської Ради - газеті «Хрещатик» 6 серпня 2014 року (№ 111 (4511)).

Згідно із пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за №630 (далі - Правила) регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За змістом пунктів 18, 30 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідачем-1 у справі було подано до суду відзив, у якому вона зазначає, що у 2021 році у квартирі було встановлено лічильник індивідуального обліку, а тому розрахунки заборгованості надані позивачем є невірними.

Суд відхиляє такі доводи відповідача, з огляду на те, що як було встановлено під час розгляду справи, індивідуальний лічильник гарячого водопостачання дійсно було встановлено у квартирі відповідачів, в той же час він був опломбований та поставлений на облік лише у жовтні 2021 року. При цьому, після встановлення лічильника, споживачі не передавали позивачу щомісячно його показники, що виключало можливість нараховувати кошти на оплату з урахуванням таких показників.

Відповідачем -1 та її представником не були спростовані такі доводи представника позивача та не було надано суду доказів встановлення лічильника гарячого водопостачання та прийняття його на облік раніше жовтня 2021 року, а також доказів передання щомісячно показників лічильника позивачу.

Згідно із пунктом 11 постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21 липня 2005 року № 630 (чинна на період спірних правовідносин) у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Суд також відхиляє доводи відповідача - 1 та її представника щодо відсутності укладеного договору між відповідачем та позивачем на отримання послуг з постачання тепловоїь енергії та гарячого водопостачання, з урахуванням того, що факт відсутності договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 20.04.2016 справа 6-2951цс15).

Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством не відмовлялися, не відключалися.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява представника відповідача -1 про застосування позовної давності до вимог щодо стягнення заборгованості, яка виникла у відповідачів.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Суд бере до уваги доводи представника позивача, щодо згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 257 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Постановами КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року. Враховуючи постанову КМУ від 22 липня 2020 року № 641, постанову КМУ від 9 грудня 2020 року № 1236, карантин на території України, установлений 12 березня 2020 року, неодноразово продовжувався і діяв на час звернення із позовом до суду.

Статтею 58 Конституції України, статтею 3 ЦПК України закріплено принцип права, згідно з яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином, з 2 квітня 2020 року визначена статтею 257 ЦК України позовна давність продовжена, а вимоги позивача підлягають задоволенню у період з 3 квітня 2017 року.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачами суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, відсутності заборгованості за отримані послуги чи існування її в меншому розмірі ніж заявлено позивачем ( з урахуванням здійсненого перерахунку) та/або доказів ненадання відповідних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води та з централізованого опалення, підлягають задоволенню в розмірі: 90489,62 грн: за централізоване опалення у розмірі 10939,06 грн., за постачання гарячої води у розмірі 79550,25 грн.

Позивачем також ставиться вимога про стягнення 3% річних у розмірі 4827,47 грн. та інфляційних втрат у розмірі сумі 11300 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено частково вірність здійсненого нарахування, а отже до стягнення з відповідача - 1 підлягає 3% річних у розмірі 4827,47 грн. та інфляційних втрат у розмірі сумі 11300 грн.

Відповідачами не надано доказів на спростування обставин та розрахунків наданих позивачем.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, зважаючи на встановлені обставини та наведені положення Закону, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість і доведеність позовних вимог ТОВ «Євро-реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням інфляційної складової боргу та трьох процентів річних в загальному розмірі 106495,62 грн, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В той же час, як вбачається з відомостей, які містяться у матеріалах справи відповідач ОСОБА_2 не значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , та не є власником об`єкта нерухомості, по якому виникла заборгованість у зв`язку із несплатою коштів за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а тому суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 .

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України.

Так, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідачів сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2660,67 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 83, 84, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-реконструкція" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 90 489,62 грн, інфляційну складову у розмірі 11300,00 грн. 3% річних від суми боргу 4706,00 грн., що загалом складає 106 495,62 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» судовий збір за подання позову до суду в розмірі 2660,67 грн.

В іншій частині вимог до ОСОБА_1 - відмовити.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» код ЄДРПОУ: 37739041, місцезнаходження: місто Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення складено 18 серпня 2023 року.

Суддя К.В. Шаповалова