Рішення № 112887128, 18.08.2023, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"18" серпня 2023 р.

справа № 642/3934/23

провадження № 2/642/1030/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016р.) у складі:

головуючого судді Ольховського Є.Б.,

за участю секретаря Прийма Ф.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Харків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», 3-я особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Ципліцького Д.О. звернувся до суду із позовом до АТ «Державний ощадний банк України», 3-я особа: Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту, в якому просив зняти арешт з нерухомого майна, що йому належить, реєстраційний номер обтяження: 7225470, зареєстрований 21.08.2008 року Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Друга Харківська ДНК) за заявою Другої Харківської держнотконтори на підставі Повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №14915 від 02.04.2008 р. Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис від 21.05.2008 р. за №7225470 про арешт нерухомого майна.

Свої вимоги мотивував тим, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.01.2022 р. 21.05.2008 р. за №7225470 Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Друга Харківська ДНК) було накладено арешт нерухомого майна на все майно боржника - ОСОБА_1 за заявою Другої Харківської держнотконтори на підставі Повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №14915 від 02.04.2008 р. Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Станом на день звернення із позовом до суду, як зазначав позивач, відсутні підстави для продовження дії вказаного арешту, оскільки виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт, вже завершено, а у банку не обліковується за ним жодна заборгованість.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.07.23 відкрито провадження по справі в порядку загального, справу призначено у підготовчє судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Ципліцький Д.О., позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву та просив розглядати справу без участі представника банку. У відзиві зазначив, що на день написання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 погашено заборгованість за кредитним договором №363 від 10.11.2006 року в повному обсязі, внаслідок чого договірні зобов`язання між сторонами вважаються припиненими. Між сторонами відсутній спір щодо майна, на яке накладено арешт, а відповідач не має матеріальних претензій до позивача, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засіданні не з`явився, про причини неявки суду не повідомив будучи належним чином повідомленим про день та час проведення судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 11.01.2022 р. вбачається, що 21.05.2008 р. за №7225470 Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Друга Харківська ДНК) було накладено арешт нерухомого майна на все майно боржника - ОСОБА_1 за заявою Другої Харківської держнотконтори на підставі Повідомлення про накладення заборони відчуження об`єктів нерухомого майна №14915 від 02.04.2008 р. Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правонаступником Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

З відповіді Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.07.2023 №61859 на адвокатський запит вбачається, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, подання відомостей про виконавче провадження, встановлено, що на виконанні у Ленінському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з 12.03.2016 р. по 30.10.2017 р. перебувало виконавче провадження №50460169 з примусового виконання виконавчого листа від 20.02.2009 р. №1-599/2009, виданого Харківським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у розмірі 13 446,67 грн.

Державним виконавцем 30.10.2017 р., керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Інших відкритих виконавчих проваджень, де боржником є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на примусовому виконанні у Відділі не перебуває.

Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників від 11.07.2023 р. станом на 11.07.2023 р. в Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Статтею 8 Загальної декларації прав людини, що прийнята і проголошена резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, що прийнятий 16 грудня 1966 року Генеральною Асамблеєю ООН.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення тільки у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, серед яких: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21) зазначено, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено в ст. 141 ЦПК України.

При цьому, в позовній заяві позивач просить суд судові витрати по оплаті судового збору віднести на рахунок позивача та не стягувати їх з відповідача.

Вказану позицію підтвердив і представник позивача безпосередньо в судовому засіданні.

За таких обставин, суд не стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подачу позову судового збору та відносить ці витрати на рахунок позивача.

На підставі ст.ст.12,13,81,89,141,259,263,265 ЦПК України, ст. ст.317,319,321,391 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), реєстраційний номер обтяження: 7225470, зареєстрований 21.08.2008 року Другою Харківською міською державною нотаріальною конторою (колишня Друга Харківська ДНК) за заявою Другої Харківської держнотконтори на підставі Повідомлення про накладення заборони відчуження об?єктів нерухомого майна №14915 від 02.04.2008 р. Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна запис від 21.05.2008 р. за №7225470 про арешт нерухомого майна.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.Б. Ольховський