Рішення № 112865112, 16.08.2023, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 612/218/23

Провадження № 2/185/2346/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2023 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Перекопського М.М.,

з участю секретаря судового засідання Єгоричевої К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'Кредит-Капітал', про стягнення грошових коштів, безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим написом нотаріуса,

встановив:

У квітні 2023 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 9258,10 грн та судовий збір.

В обґрунтування позову вказав, що 17 травня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис №41399 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 15918,00 грн. Постановою від 16.09.2021 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом, а 08.10.2021 року приватний виконавець звернув стягнення на заробітну плату позивача, з якого протягом було сумарно стягнуто 9258,10 грн. Проте 18.10.2022 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення, згідно з яким виконавчий напис №41399 від 17 травня 2021 року визнано таким, що не підлягає виконанню. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від відповідача жодних заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не надходило.

Керуючись ст. 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом установлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2022 року у справі №612/584/21 позов ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", треті особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса №41399 від 17 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованості в сумі 15918,00 та стягнуто судові витрати.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно довідки приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. від 24.07.2023 року, за період з 08.10.2021 року по 28.06.2023 року з ОСОБА_1 згідно постанови від 08.10.2021 року всього стягнуто 9258,10 грн, з яких: 6552,95 грн - перераховано ТОВ "ФК "Кредит-Капітал"; 655,30 грн - перераховано як основна винагорода приватного виконавця Амельченка В.П.; 469,00 грн - перераховано на рахунок приватного виконавця як витрати ВП, понесені за власні кошти; 1580,85 грн - перераховано ОСОБА_1 як надлишково стягнуті кошти за ВП.

Положеннями ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Нормою ст.1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Аналізуючи встановлені на підставі досліджених доказів фактичні обставини в контексті наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, і за яким (виконавчим написом) відбулося повне або часткове виконання, є правовою підставою для виникнення у стягувача зобов`язання з повернення майна, що набуто ним в ході примусового виконання означеного виконавчого напису, тобто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого рішення суду правова підстава (виконавчий напис) вважається такою, що відпала. Відповідно до ст.1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно. Наведена правова позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06 березня 2019 року по справі №910/1531/18, від 28 січня 2020 року по справі №910/16664/18, від 08 вересня 2021 року по справі №201/6498/20, від 08 вересня 2021 року по справі №206/2212/18, від 06 жовтня 2021 у справі №623/363/20.

Отже, оскільки судом в ході розгляду даної цивільної справи встановлено, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого з позивача у даній цивільній справі в рамках виконавчого провадження до ухвалення означеного рішення суду стягнуто кошти на користь відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Проте суд бере до уваги інформацію, надану приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. від 24.07.2023 року, згідно якої на користь відповідача з позивача за вказаним виконавчи написом нотаріуса було перераховано лише 6552,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, жодних інших доказів на підтвердження зворотнього позивачем не зазначено та суду не надано, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги частково лише в межах вказаної суми - 6552,95 грн, а в іншій частині - відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 759,90 грн (6552,95 грн (сума коштів, задоволена судом до стягнення) * 1073,60 грн (сума сплаченого судового збору) / 9258,10 грн (сума коштів, пред`явлена до стягнення).

Керуючись ст. 141, 259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'Кредит-Капітал', про стягнення грошових коштів, безпідставно одержаних стягувачем за виконавчим написом нотаріуса.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'Кредит-Капітал' на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані кошти за виконавчим написом нотаріуса №41399 від 17 травня 2021 у розмірі 6552,95 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят дві гривні дев`яносто п`ять копійок) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'Кредит-Капітал' на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 759,90 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю 'Фінансова компанія 'Кредит-Капітал', місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28, ідентифікаційний код: 35234236.

Суддя М. М. Перекопський