Постанова № 112862523, 27.07.2023, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6790/23

Провадження № 2-а/727/69/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:

головуючого судді Слободян Г.М.

секретаря судового засідання Чекан Х.В.

за участі сторін по справі - позивача ОСОБА_1

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержанта поліції Ситнік Марії Іванівни (адреса місця роботи: 58000, м. Чернівці, вул. Заводська, 22); Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ: 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд.3) про визнання протиправним і скасування постанови та закриття справи про адміністративне провадження,- ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що відносно нього, сержантом поліції ОСОБА_2 складено було 13.06.2023 року постанову серії ЕНА №1007532 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та накладено штраф у розмірі 340 грн. За обставинами викладеними в постанові, вбачається, що 13.06.2023 року о 00год. 40хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Чернівці по вул. Науки, 1, керував транспортним засобом, у якого не працював задній лівий габаритний ліхтар, чим порушив п.31.4.3. ПДР України і ч.1ст.121 КпАП України. Вказує, що з зазначеною постановою він не погоджується та вважає постанову такою, що винесена з порушенням вимог закону і повинна бути скасована, з тих підстав, що він не керував транспортним засобом 13.06.2023 року о 00год. 40хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Чернівці по вул. Науки, 1, а також зазначає, що зупинку транспортного засобу працівники поліції здійснили о 23 год. 50хв. 12.06.2023 року, з метою перевірки оперативної інформації про те, що він нібито перебував у стані алкогольного сп`яніння, що ним не визнається. Аргументує доводи і тим, що у разі, якщо припустити достовірність тверджень наведених в оскаржує мій постанові, то інспектором не вірно вказані норми порушення Правил дорожнього руху України і від того чи працював, чи не працював задній лівий габаритний ліхтар не змінюється кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів. Просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №1007532 від 13.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП і справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

Рух справи та позиція сторін. Ухвалою суду від 29.06.2023 року відкрито провадження з справі з викликом сторін в судове засідання.

Представником відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі Управління патрульної поліції в Чернівецькій області було подано до суду клопотання на позовну заяву, в якому просив залишити без розгляду позовну заяву громадянина ОСОБА_1 . Клопотання обґрунтовано тим, що під час ознайомлення із матеріалами позовної заяви встановлено, що копія постанови про адміністративне правопорушення була отримана під підпис позивачем одразу після розгляду справи, тобто 13.06.2023р. Натомість позовна заява датована 26.06.2023р., тобто із пропущенням десятиденного строку на оскарження. Копію постанови позивачем отримано 13.06.2023р., а останнім днем для звернення до суду, було 24.07.2023 року.

Позивач у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та у наданих поясненнях посилався на обставини в ньому викладені. Зазначив, що о 23 год. 50хв. 12.06.2023 року ще не було комендантської години, він керував транспортним засобом марки Фольсваген, по вул.. Наука м. Чернівці, у якого не працював задній лівий габаритний ліхтар; він був зупинений працівниками поліції. Ознак сп`яніння він не мав, що підтверджено і переглянутою в апеляційному порядку постанови суду.

В поясненнях не заперечував, що оскаржуємо постанови він отримав 13.06. 2023 року на місці зупинки після її винесення; йому було роз`яснено право на оскарження і строк оскарження постанови. Пояснити чому і з яких поважних причин він пропустив строк звернення до суду щодо оскарження постанови від 13.06.2023 року, не зміг. Просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі, відповідно, - інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержанта поліції Ситнік Марії Іванівни та представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з`явилися, належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи; відомостей про поважність причини неявки в засідання, суду не надали.

Вивчивши доводи позивача, викладені в позові, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши докази надані сторонами в їх сукупності, суд зважає на наступне.

Обставини, встановлені судом та застосовані норми права і мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1, 2 ст.6КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2ст.286 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, заслухавши покази позивача, вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 245 КпАП України встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно вимогст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставіст. 14 ЗУ «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом установлено, що сержантом поліції ОСОБА_2 складено постанову серії ЕНА №1007532 від 13.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та накладено штраф у розмірі 340 грн. У вказаній постанові вказано про те, що 13.06.2023 року о 00год. 40хв. водій ОСОБА_1 , перебуваючи у м. Чернівці по вул. Науки, 1, керував транспортним засобом, у якого не працював задній лівий габаритний ліхтар, чим порушив п.31.4.3. ПДР України і ч.1ст.121 КпАП України.(а.с5,6,22.)

Як встановлено судом, причиною зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, працівниками поліції виявлено відсутність роботи заднього лівого габаритного ліхтаря, тим самим встановлено порушення вимог п. 31.4.3 ПДР України.

Згідно п. 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

У відповідності до п. 31.4.3 ПДР України, зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. У підпункті «а»пункту 31.4.3 Правил дорожнього рухуУкраїни визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів у разі, якщо кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 14 Закону України «Про дорожній рух»учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цьогоЗакону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.

Правилами дорожнього рухуУкраїни (далі -ПДРУкраїни) визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством. Згідно зіст.9 КпАП Україниадміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частина 2ст. 122 КпАП Українипередбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди. Згідност.251КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст.72КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасників справи,та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, на думку суду, позивачем в підтвердження незаконності дій відповідача інспектора Ситнік М.І. зупинки транспортного засобу яким він керував, з підстав відсутності спрацювання заднього лівого габаритного ліхтаря, не надано жодного доказу.

Посилання наведені в позові позивача на те, що 13.06.2023 року він не керував автомобілем Фольсваген, суд вважає неспроможними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне та є такими, що спростовуються поясненнями в судовому засіданні самого ОСОБА_1 , який зазначив, що до комендантської години 12.06.2023 року о 23.50 годині рухаючись вул.. Наука в м. Чернівці його зупинили працівники поліції, дійсно лівий задній ліхтар не горів, а оскільки час вже перейшов на 13.06.2023 року тому і о 00.48 годин винесено було постанову, яку він не визнає.

Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В силу положеньст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 121-2 КУпАП інспектори відповідного органу поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме від імені Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами у справі, оскільки належним відповідачем є відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Тому відповідачем у справах про оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 27.02.2020 у справі № 759/13033/14-а (2а/759/391/14).

Суб`єктом владних повноважень, який розглядає справу про адміністративне правопорушення і виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, є відповідний орган в особі конкретної посадової особи, а тому відповідач, який є посадовою особою вказаного органу, є неналежним відповідачем по справі.

Належним відповідачем у справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у даному випадку є УПП в Чернівецькій області.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеністаттею 286 КАС України.

Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначаєтьсяст. 289 КУПАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином в спірних правовідносинах строк скарження постанови складає десять днів з дня її вручення (оскільки постанова прийнята по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Порядок винесення таких постанов деталізовано Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (ЗатвердженаНаказомМіністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/2785) відповідно до п. 5 якої визначено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП).

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП).

У випадках, передбаченихстаттею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

З аналізу наведених норм слідує, що початок відліку строку на оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху розпочинається з моменту її вручення під підпис (в т.ч. і на місці вчинення правопорушення), або з моментуотримання її поштою рекомендованим листом (відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку).

При цьому ні нормамиКУПАПні Інструкцією не передбачено можливостівідліку початку на оскарження постанови тільки за умови її оголошення без подальшого вручення, в т.ч. і в разі відмовив особи від її підпису, більше того сам бланк постанови містить тільки графи для підпису особи проотримання копії постанови, або надіслання копії постанови рекомендованим листом.

Із встановлених судом обставин, а також виходячи з пояснень позивача в засіданні, ОСОБА_1 не заперечував, що копію оскаржуємої постанови від отримав 13.06.2023 року, після її винесення, тобто в день її прийняття. Пояснити, чому він в суд звернувся лише 29.06. 2023 року, пояснив. Що він поштою направив позов в суд 26.06.2023 року де було два дні вихідних. А, тому, вважав, що не пропустив строк звернення до суду.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, приймаючи до уваги те, що дотриманняПДРУкраїни є невід`ємною частиною організації процесу дорожнього руху з метою створення безпеки для інших учасників дорожнього руху, уникнення дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків, суд дійшов висновку, що процедура розгляду справи інспектором Ситнік М.І. була дотримана: роз`яснено права, повідомлено зміст правопорушення, оголошено рішення та вручено копію постанови (а.с. 22), про що власноручно ОСОБА_1 розписався.

Частиною 1статті 4Закону України "Про судовий збір"встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, пунктом 5 частини другоїстатті 4Закону України "Про судовий збір"передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Упостанові від 18.03.2020 року у справі N 543/775/17 Велика Палата Верховного Судузазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положеньстатей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 5 частини 2статті 4Закону України "Про судовий збір").

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України в постанові від 13 грудня 2016 року, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

З урахуванням наведеного, судом в позивача з`ясовано наявність пільг, що звільняють його від сплати судового збору, що не було установлено в засіданні і сплата судового збору не підтверджена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.2,6,8-10,15,77,241-244,246,251,255,286,295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Чернівецькій області сержанта поліції Ситнік Марії Іванівни; Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним і скасування постанови серії ЕНА №1007532 від 13.06.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. ОСОБА_1 та закриття справи про адміністративне провадження - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийнятті постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Повний текст судового рішення складено 31.07.2023 року.

Суддя Слободян Г.М.