Рішення № 11282513, 08.09.2010, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 2-183/10р.

Р І Ш Е Н Н Я.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.

08 вересня 2010 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

судді: Литвинчука В.П.

при секретарі: Литвиненко Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте Банк” про визнання кредитного договору, іпотечного договору недійсними,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте Банк” про визнання кредитного договору, іпотечного договору недійсними.

В обгрунтування пред*явлених позовних вимог представник позивача за первісним позовом вказав, що з відповідачем ОСОБА_1 14 липня 2008 року було укладено кредитний договір № 014/14112/3/19879 та йому були надані грошові кошти у сумі 45.000 доларів США для придбання нерухомості строком на 120 місяців зі сплатою 14,5 відсотків річних. У забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором ОСОБА_1 з відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цей же день, 14 липня 2008 року, були укладені договори поруки згідно яких вони зобов*язались відповідати по зобов*язаннях ОСОБА_1 у повному обсязі. Однак взяті на себе зобов*язання відповідач ОСОБА_1 порушив та не сплачує чергові платежі по кредитному договору. На вимогу виконувати укладений договір відповідачі не реагують. Станом на 08 вересня 2010 року заборгованість по кредиту складає 349.709 гривень 46 копійок., заборгованість по відсотках - 65.528 гривень 69 копійок, пеня за прострочку заборгованості по кредиту - 117.536 гривень 89 копійок, пеня за прострочку відсотків - 146.708 гривень 58 копійок. Загальна сума заборгованості станом на 08 вересня 2010 року складає 679.483 гривні 62 копійки. Порядок погашення кредиту, розмір, комісії, можливості неустойки та порядок їх сплати був визначений укладеним договором та всі відповідачі з ними були ознайомлені. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 в односторонньому порядку припинив повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом, чим порушив умови договору. Просить позов задовольнити. Зустрічного позову не визнає, у його задоволенні просить відмовити та пояснив, що на момент укладення кредитного договору банк мав ліцензію № 224 від 29 травня 2007 року на здійснення банківських операцій та Дозвіл № 224-2 від 18 вересня 2007 року на право здійснення операцій з валютними цінностями. Банк мав право видавати кредити у іноземній валюті фізичним особам.

Відповідач ОСОБА_1 пред*явленого позову не визнав та пояснив, що ним дійсно був укладений кредитний договір з позивачем та ним був отриманий кредит у сумі 45.000 доларів США. У забезпечення виконання зобов*язання за кредитним договором ним з відповідачем був укладений іпотечний договір та в іпотеку був переданий житловий будинок АДРЕСА_1, який належить на праві спільної сумісної власності йому та його батькам з братом. Вважає, що кредитний договір укладено в порушення чинного законодавства, що договір повинен був бути укладений у національній валюті, що позивач на момент укладення кредитного договору не мав індивідуальної ліцензії на надання і одержання кредитів в іноземній валюті, що позивач не мав права в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, передбачених кредитним договором або графіком погашення боргу за винятком випадків, встановлених законом, що позивачу було заборонено вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом, що не дозволяється укладення договору для одержання кредиту в іноземній валюті з фізичною особою, яка займається підприємницькою діяльністю, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що при укладенні кредитного договору не були додержані вимоги закону, що згідно укладеного кредитного договору йому необхідно заплатити позивачу в чотири рази більше коштів ніж сам кредит. У задоволенні первісного позову просить відмовити, задовольнивши зустрічний позов.

Представник ОСОБА_1 пояснила, що позовні вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають з тих підстав, що довіренність підписана не уповноваженою особою. Довіренність повинна видаватись, а не підписуватись, що кредит відповідачу повинен був надаватись тільки в національній валюті, а не в доларах США, що у позивача відсутня індивідуальна ліцензія на видачу кредиту в іноземній валюті, що позивач повинен вимагати погашення кредиту тільки в національній валюті, що кредитний договір укладено з фізичною особою, а не з суб*єктом підприємницької діяльності, що відповідно до ст.1056 ЦК України позивачу заборонено в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки, передбаченої кредитним договором та позивачу заборонено вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитним договором, що позивачем неправильно розрахована сума заборгованості та пені. Вказала, що ОСОБА_1 приватний підприємець. Вважає, що пред*явлений позивачем первісний позов необхідно залишити без розгляду тому, що він пред*явлений не уповноваженою особою, задовольнивши зустрічний позов.

Відповідачка ОСОБА_3 пред*явленого позову не визнала та просила у його задоволенні відмовити. Пояснила, що вони звертались до відповідача про надання їм канікул для погашення кредитного договору. Однак у задоволенні їх проханні було відмовлено. Окрім того, вони самі бажали продати будинок, а отримані від його продажу гроші внести позивачу в рахунок погашення кредитного договору. У цьому їм також було відмовлено. Підтримує зустрічний позов та просить його задовольнити.

Відповідачі по справі за первісним позовом, а 3-і особи за зустрічним позовом, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у судове засідання не з*явились. ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність. При таких суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

У судове засідання також не з*явилась 3-я особа за зустрічним позовом: приватний нотаріус. Сторони вважають можливим розглядати справу у його відсутність. При таких обставинах суд також вважає можливим розглядати справу у відсутність приватного нотаріуса.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Так, у судовому засіданні було встановлено, що між позивачем та ОСОБА_1 14 липня 2008 року було укладено кредитний договір. Згідно укладеного договору ОСОБА_1 позивачем було надано для придбання нерухомості кредит у сумі 45.000 доларів США зі строком погашення до 14 липня 2018 року.

У судовому засіданні також було встановлено, що в цей же день, 14 липня 2008 року, позивачем з відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договори поруки згідно яких вони зобов*язались виконувати зобов*язання ОСОБА_1 у разі невиконання ним кредитного договору.

Разом з тим, відповідач в односторонньому порядку та в порушення укладеного кредитного договору припинив повертати кредит та сплачувати відсотки. Тому станом на 08 вересня 2010 року утворилась заборгованість у загальній сумі 679.483 гривень 62 копійок, яку позивач і просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України “Якщо договором встановлений обов*язок позичальника повернути позику частинами /з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу”.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України «За кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов*язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти».

Згідно зі ст. 1048 ЦК України “Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики”.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до кредитного договору з фізичної особою, відповідачем ОСОБА_1, від 30 жовтня 2008 року “За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісій, передбачених положеннями цього Договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 1,0% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення”.

При таких обставинах суд вважає необгрунтованими пояснення відповідачів у тій частині, що позивачем неправильно нараховані пеня та відсотки за користування кредитом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України «Договір є обов*язковим для виконання сторонами».

Згідно зі ст. 625 ЦК України «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Відповідно до ст. 525 ЦК України “Одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом”.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач за первісним позовом отримав Банкіську ліцензію № 224 від 29 травня 2007 року на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України “Про банківську діяльність”.

Окрім того, у судовому засіданні також було встановлено, що позивач мав дозвіл № 224-2 від 29 травня 2007 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність” та згідно з Додатком до дозволу № 224-2 від 18 вересня 2007 року був визначений Перелік операцій з валютними цінностями, які має право здійснювати.

Таким чином, позивач мав право на укладення кредитних договорів та видачу кредиту у іноземній валюті.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідачів у тій частині, що ОСОБА_1 приватний підприємець та з ним, як з приватним підприємцем, позивачу заборонено укладати кредитний договір в іноземній валюті. Так, при укладенні кредитного договору ОСОБА_1 вказаний факт був замовчаний.

Суд також не приймає до уваги посилку відповідачів на ст.1056-1 ЦК України з тих підстав, що кредитний договір ОСОБА_1 з позивачем був укладений 14 липня 2007 року, а ст. 1056-1 до Цивільного Кодексу України була внесена та набрала чинності 09 січня 2009 року. Тобто, після укладення кредитного договору.

Згідно зі ст.553 ЦК України “За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником”.

Відповідно до ст.554 ЦК України “У разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову /субсидіарну/ відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки”.

При таких обставинах відповідачі по справі, вони ж і 3-і особи за зустрічним позовом, уклавши договори поруки з позивачем за первісним позовом, несуть солідарну відповідальність за невиконання ОСОБА_1 зобов*язань та умов укладеного з позивачем кредитного договору.

У судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 суду не надано доказів щодо визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсними.

При таких обставинах суд, оцінюючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги первісного позову підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Задовольняючи позов, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.,ст.525, 553,554,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, ст.,ст. 6-14,60,212-218, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Ерсте Банк»: 49017, м. Дніпропетровськ, Бульвар Зоряний № 1, Кореспондентський рахунок № 32003142901, в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 34001693 --- заборгованість за кредитним договором в сумі 679.483 гривень 62 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте Банк” понесені судові витрати: 1.700 гривень судового збору та 250 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства “Ерсте Банк” про визнання кредитного договору, іпотечного договору недійсними відмовити.

Рішення може бути оскаржене на протязі 10 днів з дня його оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя: / Литвинчук В.П. /