Постанова № 11280062, 09.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 6/148 (2а-2972/07) (один том додатків) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Федорової Г.Г.,

Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Вечер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги представника дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000364120/2 від 20.07.2007 року та № 0000364120/3 від 26.09.2007 року, згідно з якими донараховано податок на додану вартість в розмірі 308035 655,65 грн., з них 199296115,43 грн. основний платіж та 108739540,22 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000364120/2 від 20.07.2007 року; № 0000364120/3 від 26.09.2007 року в частині 190970256,43 грн. основного платежу та 104233412,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

В свою чергу, представник відповідача також подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» підлягає задоволенню, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового рішення у справі з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегією суддів встановлено, що Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) здійснила планову документальну перевірку дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України») за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт перевірки № 140/41-20/30019775 від 26.01.2007 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000364120/0 від 09.02.2007 року на загальну суму 308 035 655,65 грн., з яких 199296115,43 грн. основного платежу та 108739540,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача були залишені без задоволення, податкове повідомлення рішення № 0000364120/0 від 09.02.2007 року залишено без змін, внаслідок чого відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000364120/2 від 20.07.2007 року та № 0000364120/3 від 26.09.2007 року.

Відповідно до Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.03.2001 року № 256, платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які добувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку.

Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини. Сума рентної плати визначається платниками відповідно до обсягу видобутої ними вуглеводневої сировини та встановлених законом ставок рентної плати.

У відповідності до п. 1 наказів НАК «Нафтогаз України»№ 522 від 18.11.2003 року та № 153 від 31.03.2004 року ДК «Укргазвидобування»зобов'язується проводити нарахування і сплату рентної плати за газовий конденсат за місцем реєстрації платника податків, згідно з постановою Кабінету міністрів України № 256 від 22.03.2001 року «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат».

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень в частині 190970256,43 грн. основного платежу та 104233412,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що природний газ, відпущений у 1999-2000 роках філією позивача Газопромисловим Управлінням «Харківгазвидобування»(далі ГПУ «Харківгазвидобування») споживачу ДК «Укргазвидобування», станом на 01.01.2006 року має статус безоплатно відпущеного, у зв'язку з чим, ГПУ «Харківгазвидобування» не має можливості пред'явити до сплати векселі, емітовані позивачем та отримати грошові кошти від ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України».

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач правомірно донарахував позивачу суму рентної плати в розмірі 6653492,95 грн. та застосував штрафні санкції на підставі п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції, а тому приймає позицію апелянта ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», з огляду на наступне.

Відповідно до вимог «Положення про порядок обчислення і сплати до Державного бюджету України рентної плати за нафту і природний газ», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.02.1998 року № 39 (далі Положення), сума рентної плати за нафту і природний газ визначається нафтогазовидобувними підприємствами, виходячи з фактично оплачених споживачами обсягів нафти і газу та ставок рентної плати у національній валюті України за офіційним валютним курсом долара США на дату зарахування коштів на рахунок нафтогазовидобувних підприємств (крім підприємств, що здійснюють видобуток на родовищах з важковидобувними та виснаженими запасами).

Станом на 01.07.2006 року на балансі ГПУ «Харківгазвидобування»обліковуються 56 векселів ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», які були отримані в рахунок погашення дебіторської заборгованості за поставлений природний газ у 1999-2000 роках на загальну суму 49535 154,12 грн. Строк погашення векселів 2009 рік.

Отже, станом на 01.01.2006 року строк погашення векселів не настав та зарахування коштів ГПУ «Харківгазвидобування»за відпущений газ правомірно не відбувалось, тому, відповідно до п. 6 Положення, не виникало об'єкту для обчислення рентної плати за відпущений природний газ.

Наведене свідчить про неправомірність донарахування платнику податків суми податкового зобовязання в цій частині.

Суд першої інстанції також дійшов помилкового висновку, що 01.01.2006 року з переходом на консолідовану форму сплати рентної плати відбувся збіг боржника та кредитора в одній особі.

Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про нафту і газ»встановлено, що для власників спеціальних дозволів на користуванням нафтогазоносними надрами чітко встановлено обмеження стосовно неможливості дарувати, продавати або відчужувати права надані їм спеціальним дозволом надрокористування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів, створюваних за їх участю суб'єктів господарської діяльності, а також до майна спільної діяльності.

Згідно з п. 5 Положення, платниками рентної плати є нафтогазовидобувні підприємства, крім державної акціонерної компанії «Чорноморнафтогаз». За рішенням нафтогазовидобувного підприємства рентну плату можуть вносити безпосередньо його філії та інші відособлені підрозділи, які мають поточні рахунки.

Отже, за змістом наведених норм слідує, що платниками рентної плати за газовий конденсат були виключно підприємства (юридичні особи). Тому філії та інші відокремлені підрозділи не є окремими платниками рентної плати, їм лише може делегуватися обов'язок безпосередньо вносити рентну плату, платником якої є нафтогазовидобувне підприємство, тобто юридична особа.

Як вбачається з матеріалів справи, до 01.01.2006 року за рішенням платника ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» рентну плату за відпущені обсяги природного газу вносила безпосередньо філія позивача ГПУ «Харківгазвидобування».

З 01.01.2006 року позивач нараховує та сплачує рентну плату консолідовано. При цьому статус філії ГПУ «Харківгазвидобування», як відокремленого підрозділу ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», не змінився.

Таким чином, зміна порядку внесення рентної плати шляхом переходу на консолідовану форму сплати (податкові відносини) не може бути наслідком припинення цивільних (господарських/внутрішньогосподарських) відносин, у тому числі зобов'язань ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» перед ГПУ «Харківгазвидобування»за виданими раніше векселями.

Оскільки на момент переходу на консолідовану сплату ПДВ заборгованість за векселями залишалась непогашеною, з метою недопущення порушення податкового законодавства при нарахуванні ПДВ, листом № 13-08-3444 від 21.04.2006 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України за податковим роз'ясненням щодо того, що буде відбуватись в умовах переходу ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» на зведену сплату ПДВ з податковим зобов'язанням, яке рахується у філії ДК «Укргазвидобування», та податковим кредитом, який рахується в апараті компанії за газ 2000 року, коли діяв касовий метод при погашенні заборгованості апаратом своїх векселів.

Листом № 5657/6/16-1415 від 22.05.2006 року Державна податкова адміністрація України надала відповідне роз'яснення, в якому зазначила, що виходячи з норм пункту 11.11 статті 11 та абзацу 3 пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

З урахуванням того, що філія позивача з 01.01.2006 року припинила окрему реєстрацію в якості платника ПДВ, не нараховані (умовно нараховані) податкові зобов'язання та податковий кредит по ПДВ у зв'язку з дією касового методу та відсутністю оплати за заборгованістю, забезпеченою векселями власної емісії, в наступних податкових періодах не нараховуються (умовно нараховані взаємно погашаються), податкові накладні не виписуються і в податковому обліку не відображаються.

Відповідно до пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запит зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (пп. «д»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним висновок податкового органу в акті перевірки щодо порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 8 255 859,00 грн. у січні 2006 року.

Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими недоведені обставини, що спричинило невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000364120/2 від 20.07.2007 року; № 0000364120/3 від 26.09.2007 року в частині 190970256,43 грн. основного платежу та 104233412,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Доводи апеляційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків в цій частині є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, постановивши в цій частині нову, якою позовні вимоги дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлений 14 вересня 2010 року.

Головуючий суддяКоротких А.Ю.

Судді:Федорова Г.Г.

Цвіркун Ю.І.