Ухвала суду № 11280042, 14.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4573/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЗайцева М.П.

Суддів:Собківа Я.М.

Усенка В.Г.

при секретарі Губа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Українська технологічна компанія»до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ЗАТ «Українська технологічна компанія»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення - рішення відповідача від 30.12.2008 року №0001542202/0.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що донарахування йому податку на прибуток іноземних юридичних осіб суперечить міжнародним нормам та призводить до подвійного оподаткування, а тому винесено податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач ДПІ в Голосіївському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне зясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання зявився представник позивача, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і надав письмові пояснення та представник відповідача, який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом 1-ої інстанції встановлено, що 18.12.2008 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Українська технологічна компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено Акт перевірки №572/1-23-07-24919883 (далі Акт перевірки) (а.с.30-61).

Як встановлено перевіркою, між позивачем (позичальник) та компанією -Canada Holding Corporation» (Канада) (кредитор) було укладено кредитний договір від 04.08.05 року №01-08/05-1, відповідно до якого кредитор надає позичальнику позику в розмірі 1000000 (один мільйон) доларів США.

Відповідно до п.4 Доповнення №1 від 28.12.05 року до вказаного договору, відсотки за користування позикою, котрі сплачуються Позичальником будуть оподатковуватись за місцем реєстрації Кредитора (Канада); Кредитор зобов'язується щорічно надавати Позичальнику довідку (або нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом Канади та сплачує всі необхідні податки за місцем реєстрації.

Перевіркою встановлено, що за перевіряємий період позивачем було нараховано відсотки по кредиту у загальному розмірі 57700 дол. США (291385 грн.) та сплачено Кредитору відсотки за користування кредитом у загальній сумі 57700 дол. США, що еквівалентно 291385 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.12.2008 року №0001542202/0 (а.с.9), яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у загальній сумі 87415,50 грн., в тому числі: 29138,50 грн. за основним платежем та 58277 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), що полягало в неутриманні податку з доходів іноземних юридичних осіб у розмірі 29138,50 грн.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду 1-ої інстанції щодо задоволення позовних вимог ЗАТ «Українська технологічна компанія», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

04.03.1996 року підписана Конвенція між Україною і Канадою про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходів і майна, яка ратифікована Верховною Радою України 12.07.1996 року (Закон України від 02.07.1996 року N 339/96-ВР) та набрала чинності 22.08.1996 року.

Відповідно до п. п. 1. 2 ст. 11 цієї Конвенції проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі; однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

Процедура звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України визначена у Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року №470.

Відповідно до п. 4 вищезазначеного Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором; довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі.

Судом 1-ої інстанції встановлено, що позивачем були надані відповідні довідки про підтвердження статусу резидента Канади за 2007 та 2008 роки, щодо форми та змісту яких у податкового органу не було зауважень, про що свідчить Акт перевірки.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в Голосіївському районі м. Києва від 30.12.2008 року №0001542202/0 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, щодо посилання на лист ДПА від 17.01.2005 року № 826/7/15-1317, оскільки такий лист носить рекомендаційний характер, а отже не встановлює права та обовязки сторін.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2009 року по справі № 2-а-4573/09/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: М.П. Зайцев

Судді: Я.М. Собків

В.Г. Усенко

Повний текст виготовлено 17.09.2010 р.