Ухвала суду № 11279925, 14.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 8/533 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"14" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Мамчура Я.С,

суддів:Горяйнова А.М., Безименної Н.В.

при секретарі:Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу позивача Заступника Генерального прокурора України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року у справі за позовом Заступника Генерального прокурора України до Кабінету Міністрів України, треті особи Фонд державного майна України, Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи Фонд державного майна України, Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року у задоволенні позову - відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, спірним розпорядженням Кабінету Міністрів України затверджено перелік господарських товариств, державні пакети акцій яких підлягають першочерговому продажу у 2008 році, та державних підприємств і відкритих акціонерних товариств, що підлягають першочерговій підготовці до продажу у 2008 році.

Так, до переліку господарських товариств розпорядженням включено 17 підприємств та відкритих акціонерних товариств, які постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1734 віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Кабінет Міністрів України здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації.

Статтею 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності, здійснює інші передбачені законодавством функції з управління об'єктами державної власності.

Так, за даними Фонду державного майна України, а саме станом на 01.04.2008 р. в Реєстрі корпоративних прав держави обліковувалися пакети акцій наступних господарських товариств:

00131564 ВАТ «Прикарпаттяобленерго»- 25,02 % статутного (складеного) капіталу:

00131587 ВАТ «Львівобленерго»- 26,98 %;

001318819 ВАТ «Полтавобленерго»- 25 % + 1 акція;

00306710 ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»- 25 % і 1 акція;

14309824 ВАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів»- 94.44 %;

23293513 ВАТ «Сумиобленерго»- 25 % + 1 акція;

22815333 ВАТ «ЕК «Чернігівобленерго»- 25 % + 1 акція.

Отже, колегія суддів погоджується, що зазначені пакети акцій не є контрольними, у зв'язку з чим питання їх приватизації регулюються не підпунктами 1 та 2 п. 59 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки (далі - Програма), як вважає позивач, всупереч яким прийнято спірне розпорядження, а підпунктом 10 п. 59 Програми.

Крім того, що стосується державної частки у статутному фонді ВАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів», то вона становить 94,44 %. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 538 пакет акцій у розмірі 50 плюс одна акція товариства закріплено у державній власності на новий трирічний період.

Згідно з абз. 1 підпункту 10 пункту 59 Програми, у разі закріплення в державній власності пакета акцій у розмірі 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція Фонд державного майна пропонує для продажу на конкурсі єдиним пакетом всі акції, не продані на момент прийняття рішення про його продаж за конкурсом.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення стосовно продажу акцій товариства у розмірі 44,44 % статутного фонду.

Отже, встановлена підпунктом 1 пункту 59 Програми вимога щодо продажу контрольного пакета акцій не поширюється також і на ВАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів».

Вимоги та спосіб щодо продажу пакетів акцій стратегічних підприємств на конкурсі із виконанням відповідних інвестиційних зобов'язань встановлені Державною програмою приватизації на 2000-2002 роки.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», державну політику у сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Згідно з абз. 5 підпункту 10 п. 59 Програми для створених до набрання чинності Програмою відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких у розмірі 25 або 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція закріплені у державній власності. Фонд державного майна самостійно визначає способи продажу та розмір пакета акцій, що пропонується до продажу, виходячи з кон'юнктури ринку та кількості непроданих акцій.

Також, було встановлено, що приватизація підприємств, віднесених Програмою до групи Г, незалежно від етапу їх приватизації (крім цілісних майнових комплексів), проводиться з урахуванням вимог підпункту 4 п. 21 цієї Програми, яким встановлено, що Фонд визначає спосіб приватизації кожного підприємства за результатами вивчення попиту потенційних покупців.

Що стосується включення інвестиційних зобов'язань покупця до договору купівлі-продажу зазначаємо, то відповідна вимога встановлена статтею 27 Закону України «Про приватизацію державного майна». Зміст таких зобов'язань не встановлюється державним органом приватизації, а пропонується покупцем під час внесення конкурсної пропозиції відповідно до порядку проведення конкурсу.

Крім того, підпунктом 2 п. 59 Програми передбачено, що учасник конкурсу може подати пропозицію про внесення інвестиції в розмірі, необхідному для реалізації запропонованої ним концепції розвитку підприємства.

Зокрема до переліку господарських товариств розпорядженням включено 17 підприємств та відкритих акціонерних товариств, які постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1734 віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України прийнято в межах його компетенції та з дотриманням вимог законодавства, позовні вимоги позивача є безпідставними, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача Заступника Генерального прокурора України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

Н.В. Безименна

Ухвалу складено у повному обсязі 17.09.2010.