Постанова № 11279741, 26.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 серпня 2010 року 08:39 № 2а-10661/10/2670

За позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Евересттурстиль К»

третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація

про припинення державної реєстрації юридичної особи

Суддя Добрянська Я.І..

Секретар судового засідання Пономарьов Д.Г.

Представники:

від позивача: Старощюк С.В. (довіреність від 11.01.2010 р. №3/10-021)

від відповідача: не зявилися

третя особа не зявилися

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Евересттурстиль К», третя особа Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація про припинення державної реєстрації юридичної особи.

В обґрунтування позову представник позивача позов підтримав, просив визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Евересттурстиль К» від 26.07.2006р. №1072102 0000 007767 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможна усунути та припинити юридичну особу ТОВ «Евересттурстиль К».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що відповідач має ознаки фіктивного підприємства, а тому правочин у формі створення установчих документів та державної реєстрації відповідача є нікчемним, крім того, зазначив що відповідач не подає звітності протягом тривалого часу більше року не звітує до податкових органів.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності місцем знаходження відповідача є: 03115, м. Київ, площа Святошинська, б.1 кв. 272.

На зазначену адресу судом була надіслана повістка про виклик разом із ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.07.2010р та позовною заявою з додатками до неї, однак судова кореспонденція повернулась на адресу суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З огляду на положення ст.ст. 35, 128 КАС України та відповідні обставини, адміністративна справа розглядалась і вирішувалась без участі відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, місце та дату був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Евересттурстиль К»(ЄДРПОУ 34483239) зареєстроване Святошинською районною у м. Києві Державною адміністрацією та перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Згідно довідки ДПІ у Святошинському районі міста Києва від 12.08.2010 року №398/28-317 ТОВ «Евересттурстиль К»останній звіт подано 07.09.2007р. (декларація з ПДВ за червень 2007р.)

Однак відповідно до службової записки від 13.08.2010р. №498/24-036, яка наявна в матеріалах справи, вбачається, що відповідач має недоїмку по податку в розмірі 1081 грн. 00 коп. та по ПДВ в розмірі 2761 грн. 00 коп.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

1) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

2) подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

3) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

4) допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах, визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому законами України.

В статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” визначено поняття державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно зі статтею 247 Господарського кодексу України, у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Як встановлює норма п. 6 ст. 58 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання ліквідується:

за ініціативою осіб, зазначених у частині першій цієї статті;

у зв'язку із закінченням строку, на який він створювався, чи у разі досягнення мети, заради якої його було створено;

у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законом;

у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст.. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Представник позивача посилається на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, однак в судовому засіданні не надав доказів, що підтверджують дану обставину.

Крім того, як вже було зазначено вище та підтверджується службовою запискою від 13.08.2010р, наявною в матеріалах справи відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку в розмірі 1081 грн. 00 коп. та по ПДВ в розмірі 2761 грн. 00 коп.

Однак представник позивача не надав суду жодних доказів, що підтверджують намагання ПДІ у Святошинському районі м. Києва стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість з 2007р.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач не подає податкову звітність з 2007р. (остання декларація за червень 2007р.),

Не зважаючи на зазначене, представник позивача не обґрунтував с судовому засіданні причин бездіяльності з червня 2008р. ДПІ у Святошинського районі м. Києва щодо звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи ТОВ «Евересттурстиль К».

Згідно з п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що позивачем порушено вимоги 99 КАС України, пропущено строк звернення до суду, згідно яких адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду, до внесення змін у КАС України, за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний (на даний момент шестимісячний) строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 106 КАС України передбачено вимоги до позовної заяви, зокрема у разі необхідності - заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду", що не було надано позивачем.

Наслідком пропущення строку звернення до адміністративного суду, до внесення змін у КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що позивач не надав жодних доказів щодо намагання стягнення з відповідача наявного у нього боргу перед державним бюджетом. Також позивач не звернувся з клопотанням про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, не надав пояснень щодо причини його пропущення,не надав доказів щодо порушень закону, допущених при створенні юридичної особи та не обґрунтував не подання позову до суду з підстав не подання податкової звітності протягом року з червня 2007р.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначених статтей необхідно відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав достатніх доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Cуд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 99, 100, 106, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.В задоволенні позову відмовити.

. Постанова відповідно до ст. 254 КАС України, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата підписання постанови в повному обсязі 27.08.2010 р.