Постанова № 11279709, 16.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2010 року 09:07 № 2а-9999/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомед»

до Київської регіональної митниці

про визнання протиправним податкового повідомлення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»(далі ТОВ «Екомед»або позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення Київської регіональної митниці від 16.04.2010р. №69.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2010р. відкрито провадження у справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судові засідання зявився представник позивача, позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що Київська регіональна митниця в порядку здійснення митної справи та забезпечення на території закріпленого за нею регіону комплексного контролю за додержанням законодавства України з митної справи, діючи виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством нарахувала та направила позивачу податкове повідомлення форми «Р»№ 69 від 16.04.2010 р., яке є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для визнання його нечинним.

В судовому засіданні 16 серпня 2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2010 року позивач отримав від Київської регіональної митниці податкове повідомлення форми «Р»№ 69 від 16.04.2010 р. про сплату 117241,30 грн., з яких 111658,38 грн. донарахування з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності та 5582,92 грн. штрафних (фінансових) санкції, застосованих за порушення п/п. 5.1.7 п. 5.1. ст. 5 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон № 168/97-ВР).

Зазначене податкове повідомлення рішення було складено на підставі акта камеральної перевірки дотримання ТОВ «Екомед»законодавства України з питань митної справи №к/9/10/100000000/22922786 від 12.03.2010 р.

Позивач, скориставшись своїм правом на оскарження рішення контролюючого органу передбаченого п/п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-ІІІ), оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення форми «Р»№69 до Київської регіональної митниці (скарга № 26 від 07.05.2010 р.) та до Державної митної служби України (скарга № 29 від 03.06.2010 р.).

Київська регіональна митниця своїм листом № 35/7.2-15/4835 від 25.05.2010 р., яке було отримано позивачем 27.05.2010 р., та Державна митна служба України своїм листом № 11/2-10.15/5992 від 19.06.2010 р., відмовили в задоволені скарг позивача на податкове повідомлення форми «Р»№ 69.

Позивач в порядку абз. 4 п/п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ оскаржив в судовому порядку податкове повідомлення форми «Р»№ 69.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на відсутність законних підстав у Київської регіональної митниці для проведення камеральної перевірки та здійснення донарахування з податку на додану вартість та застосування штрафних санкції, а також на ту обставину, що згідно Закону № 168/97-ВР та Переліку виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, який було затверджено постановою КМУ від 17.12.2003 р. № 1949, звільняється від обкладення податком на додану вартість код товару, а не текстовий опис товару, який передбачений в Законі України від 05.04.2001 р. № 2371-ІІІ «Про митний тариф України».

Позивачем при митному оформлені товару за ВМД від 08.06.2007 р. № 100000003/7/308108 було задекларовано товар № 1 за кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00 «Інші пристрої ортопедичні»пристрої для лікування стресового нетримання сечі ТVТ (вільна синтетична петля) виробництва фірми «Ethicon SARL a Johnson Corporation Cjmpany», Швейцарія: ТВТ-О/ТVТ Obturator а-л: 810081 10 шт., ваго. 1 кг. (нетто) митною вартістю 33178,50 грн. Декларант ТОВ «Контур».

За ВМД від 24.04.2008 р. № 100000007/8/300384 позивачем було задекларовано товар № 1 за кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00 «Вироби медичного призначення»: система для ендопротезування звязок Genecare TVT Secur, код TVTS 1 3 шт., виробництва «Ethicon SARL»- Швейцарія; система Genecare TVT для лікування стресової інконтіненції (система ТVТ Obturator system, система ТВТ Обтураторов для ендопротезування пубоуретральних звязок), код 810081L-25 шт., виробництва «Ethicon SARL»- Швейцарія; система Gynecare Prolift Posterior Kit (система Gynecare Prolift) для заміщення дефектів фасців та тканин при реконструкції заднього відділу тазового дна), код PFRP01-7 шт., країна походження Швейцарія, виробництва «ETHICON (USA)»на заводах «ETHICON (USA)», «Ethicon SARL»(Швейцарія); система Gynecare Prolift Anterior Kit (система Gynecare Prolift для заміщення дефектів фасців та тканин при реконструкції переднього відділу тазового дна), код PFRA01-5 шт., країна походження Швейцарія, виробництва «ETHICON(USA)»на заводах: «ETHICON(USA)», «Ethicon SARL»(Швейцарія); система Gynecare Prolift Total Kit (система Gynecare Prolift для заміщення дефектів фасців та тканин при новій реконструкції тазового дна), код PFRT01-7 шт., країна походження Швейцарія, виробництва «ETHICON (USA)»: на заводах «ETHICON (USA)», «Ethicon SARL»(Швейцарія), вагою 23,5 кг. (нетто) митною вартістю 181944,48 грн. Декларант позивач.

За ВМД від 08.07.2008 р. № 100000007/8/313259 позивачем було задекларовано товар № 1 за кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00 «Вироби медичного призначення»торгової марки «Gynecare»: система Gynecare ТVТ для лікування стресової інконтиненції артикул 810081L; система ТВТ Обтуратор для ендопротезування пубоуретральних звязок 25 шт., виробник: «Ethicon Sarl», Швейцарія, артикул PFRP01; система Gynecare Prolift для заміщення дефектів фасців та тканин при реконструкції заднього відділу тазового дна 7 шт., артикул PFRA01; система Gynecare Prolift для заміщення дефектів фасців та тканин при реконструкції переднього відділу тазового дна 15 шт., артикул PFRT01; система Gynecare Prolift для заміщення дефектів фасців та тканин при повній реконструкції тазового дна 13 шт., виробник: «ETHICON, Inc.»США на заводі «Etnicon Ssarl», країна походження: Швейцарія вагою 30,37 кг. (нетто) митною вартістю 229863,80 грн., який так само призначений для фіксації певної частини тіла всередині тіла людини. Декларант ТОВ «ПМП Сервіс».

За ВМД від 14.07.2008 р. № 100000007/8/314382 позивачем було задекларовано товар № 1 за кодом УКТЗЕД 9021 90 90 00 «Вироби медичного призначення» частини тіла штучні, які вживлюються в організм (у вену) імплантати торгової марки «TrapEase», що призначені виловлювання тромботичних мас (емболізація) у людей: код 466З306А, кава-фільтр TRAPEASE, діаметром 6F, набір 13 шт., код 466Р306В, кава-фільтр TRAPEASE, діаметром 6F, набір 13 шт., виробник: «CORDIS EUROPA N.V.», Нідерланди, вагою 1 кг. (нетто) митною вартістю 113305,14 грн. Декларант ТОВ «ПМП Сервіс».

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 ст. 2 Закону N 2181-III контролюючими органами є: митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

У п. 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до п. 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до п/п. «б»п. 10.1 ст. 10 Закону N 168/97-ВР особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 2. 4 Закону № 168/97-ВР Будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону N 168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до пункту 10.4 ст. 10 Закону Закон N 168/97-ВР контроль за правильністю нарахування сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральним податкового та митного органів.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 2.2.1 пункту 2.2 ст. 2 Закону N 2181-III порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільними рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Спільним рішенням є Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків ПДВ та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України, затверджений спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України за N 109/188 від 16.03.2001 року та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2001 року за N 261/5452.

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 даного Порядку контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Київська регіональна митниця згідно підпункту "б" пункту 10.1 ст. 10 Закону N 168/97-ВР є відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету оскільки виступає митним органом при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до п/п. «в»п/п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167 щодо визначення терміна «арифметична помилка або описка»під терміном «арифметична помилка»слід розуміти помилки або описки, яких припустився платник податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, яких припущено при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру або перенесено підсумок з додатка тощо).

Під терміном «методологічна помилка»слід розуміти помилку, якої припустився платник податків при складанні декларації, що полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону № 168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, дія якого не поширюється на митні органи (аналогічна позиція була висловлена в узагальненні Верховного Суду України Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, повязаних зі справлянням податків і зборів митними органами від 01.01.2010 р.).

Так, згідно з п/п. «в»п/п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ контролюючий орган, зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо цей орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Оспорюване ж податкове повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій Позивачем податковій декларації.

Оскільки відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 166, податкова декларація подається до податкового органу, то саме він наділений повноваженнями на проведення камеральної перевірки на підставі підпункту «в»підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-III, а не митний орган, який самостійно визначає базу оподаткування та ставку податку.

Зазначене відповідає правовій позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (постанова від 02.06.2009 р., справа № 21-474во09) та правовій позиції Вищого адміністративного суду України (постанова від 23.03.2010 р., справа № к-19658/08).

Окрім цього, суд вважає за доцільне наголосити на тому, згідно з п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.

Відповідно до п.п.4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закону України №2181), якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення Позивача від сплати ПДВ, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п.4.2.1. п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181, Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобовязань у звязку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури,. Зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення п.п. «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України 32181.

Статтею 313 Митного кодексу України передбачено, що класифікацію товарів, тобто віднесення їх до зазначених в УКТЗЕД класифікаційних групувань, покладено на митні органи, рішення яких із цього питання є обовязковими для підприємств і громадян, тому, якщо під час проходження митного оформлення (контролю) відділ номенклатури Митниці прийняв рішення, в якому визначив інший код імпортованого товару, ніж зазначений в експортній митній декларації країни-відправника, суд виходить з вищевказаної статті Митного кодексу України.

Таким чином, рішення митних органів про визначення коду імпортованого товару і відмову в його пропуску на митну територію України за кодом, який зазначено, зокрема імпортером, породжує для останнього первинні правові наслідки та є обовязковим. Однак, така обовязковість не є перешкодою для оскарження такого рішення митних органів до адміністративного суду.

Враховуючи все викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1 Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним податкове повідомлення форми «Р»Київської регіональної митниці від 16.04.2010 р. № 69.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екомед»судові витрати в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 20.08.2010 р.