Постанова № 11279072, 08.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2010 р. Справа № 2а-6466/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання-Чикалової М.С.,

представника позивача - Жулавського С.А.,

представника відповідача - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-білоруське підприємство "Укртехносинтез" у формі ТОВ звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001262306/0/55012 від 20 липня 2010 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог закону та завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є незаконним та необґрунтованим, так як позивачем, при складанні податкової звітності і визначенні сум бюджетного відшкодування порушень законодавства не допущено. Між позивачем та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» існували господарські відносини з поставки товару, які мали реальний характер та не носили ознак фіктивності. Відповідно до видаткових накладних ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» поставило позивачу товар - електроди різних марок. Позивач прийняв товар, що підтверджується вище вказаними видатковими накладними та оплатив його повністю, про що свідчать платіжні доручення. Підпунктом 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал накладної видається покупцю, копія - залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Згідно з пп. 7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку в порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» було платником податку на додану вартість (свідоцтво №11568828) до 26 листопада 2009 року. Тому, керуючись вищевказаною нормою закону, будучи платником ПДВ, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» склало та надало позивачу податкові накладні на суму поставленого товару.

Відповідно до положень пп. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивач виконав цю вимогу, оскільки сплатив ПДВ у ціні набутого у ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» товару. ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», у свою чергу, виконуючи вимоги п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість», передав позивачу належним чином оформлені податкові накладні на суму податку. Податкова накладна є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом.

Таким чином, позивач зазначає, що ним на законних підставах, правильно, на підставі законодавчо встановлених документів було здійснено розрахунок сум податкового кредиту за відповідні періоди, а відповідно і суми бюджетного відшкодування.

Представник відповідача в судовому засіданні 31 серпня 2010 року надав заперечення (а.с.81-86) у якому зазначав, що у березні, квітня та травні 2008 року одним з постачальників позивача було ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя». В ході перевірки ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» було встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, тому усі операції купівлі-продажу з ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, у зв'язку не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцями.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у березні 2008 року - грудні 2009 року.

Правочини було укладено з метою, яка не переслідувала за мету створення взаємних прав та обов'язків, а натомість метою було ухилення від сплати обов'язкових платежів та зборів, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів зобов'язанні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 13 липня 2010 року Державною податковою інспекцією м. Суми була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень, червень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась а період березень травень 2008 року.

За наслідками вказаної перевірки був прийнятий акт від 13 липня 2010 року №5425/23-6/21127532. На підставі вказаного акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року №0001262306/0/55012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 16231 грн. 22 коп.

Підставою для декларування вказаної суми позивачем послугувало те, що позивач, на підставі усної угоди, придбав у ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» електроди наступних марок: ЭА-395/9 d=3мм, ЭА-395/9 d=4мм, МНЧ-2 d=4мм, ОЗЛ-9а d=4мм, ЦЛ-11 d=2мм. сплативши за даний товар 97387 грн. 32 коп. в т.ч. ПДВ - 16231 грн. 22 коп.

Відповідач виносячи оскаржуване податкове повідомлення - рішення вважав, що вищевказаний товар фактично не поставлявся, оскільки в ході перевірки ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» було встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Однак суд не погоджується з позицією відповідача з нижче викладених підстав.

Згідно до вимог чинного законодавства, позивач не був обмежений в праві уклали усну угоду на придбання вищевказаного товару. Відповідно до видаткових накладних №150506 від 15 травня 2008 року, №230506 від 23 травня 2008 року, №210406 від 21 квітня 2008 року, №150405 від 15 квітня 2008 року, №010308 від 01 березня 2008 року, №260308 від 26 березня 2008 року ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» продало позивачу товар - електроди різних марок.

Позивач прийняв товар, що підтверджується вищевказаними видатковими накладними та оплатив його повністю, про що свідчать платіжні доручення №884 від 25 березня 2008 року, №767 від 19 травня 2008 року, №930 від 09 червня 2008 року, факт оплати визнаний відповідачем.

Як пояснив представник позивача, вказаний товар отримував працівник позивача -ОСОБА_3 на підставі наданих на його імя доручень №669264, №669291, №669679, №669680. Дані обставини підтверджуються фотокопією журналу реєстрації довіреностей та письмовими поясненнями ОСОБА_3

Підпунктом 7.2.3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал накладної видається покупцю, копія - залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Згідно з пп. 7.2.4 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку в порядку, передбаченому ст. 9 Закону №168/97-ВР.

ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» було платником податку на додану вартість (свідоцтво №11568828) до 26 листопада 2009 року, тобто на час спірних правовідносин з позивачем, а тому мало законні підстави видавати податкові накладні.

У звязку з чим ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» надало позивачу податкові накладні №010308 від 01 березня 2008 року, №260308 від 26 березня 2008 року, №11568828 від 15 квітня 2008 року, №11568828 від 21 квітня 2008 року, №11568828 від 15 травня 2008 року, №11568828 від 23 травня 2008 року на суму поставленого товару, вказані податкові накладні відповідають вимог п.п 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до положень пп. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою подальшого їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Позивач виконав цю вимогу, оскільки сплатив ПДВ у ціні придбаного товару. Придбаний товар, а саме електроди позивач використав у власній господарській діяльності, відповідно до видаткових накладних №95 від 03 березня 2008 року, №130 від 31 березня 2008 року, №219 від 23 травня 2008 року, №РН-0000759 від 24 травня 2008 року, №-0000596 від 23 квітня 2008 року, №РН-0000595 від 23 квітня 2008 року, №164 від 18 квітня 2008 року

Відповідач, вказуючи в акті, що вищевказані правочини нібито укладенні між позивачем та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» не спричинили реального настання юридичних наслідків, виходив з того, що відповідно до наданої інформації ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» станом на 07 червня 2010 року відсутнє за юридичною адресою. Також відповідач зазначає, що відповідно до листів від 18 вересня 2008 року №39 та від 03 липня 2009 року №б/н, ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя» повідомлено ДПІ, що первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства за 2 півріччя 2007 року та за період з 01 березня 2008 року по 31 січня 2008 року загублені, а за період з 01 січня 2008 року по 29 лютого 2008 викраденні. Окрім того, відповідач посилається на те, що ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, не вказує своїх контрагентів, а також те, що на підприємстві в 2008 році працювало 8 чоловік, що на думку відповідача недостатньо для продажу товару за вищевказаним усним договором.

Відповідно до п. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту його створення та припиняється з дня внесення запису про його припинення в єдиний державний реєстр.

ТОВ «Будмонтаж Запоріжжя» 24 березня 2006 року було зареєстровано в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником підприємства є Денисюк Роман Вікторович, що підтверджується витягом єдиного державного реєстру від 07 вересня 2010 року. Відомості, які містяться в єдиному державному реєстрі вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін (п.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 7 вересня 2010 року ТОВ «Будмонтаж Запоріжжя» є зареєстрованою юридичною особою, а тому доводи відповідача про неможливість провести його перевірку є безпідставними.

Таким чином, всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірному правовідносинах між СУБП «Укртехносинтез» та ТОВ «ТБ Будмонтаж Запоріжжя», не підтвердженні жодними доказами, що містять предмет доказування, а саме неотримання позивачем від свого контрагенту товару.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким випадком, відповідно до п. 7.7.1 ст. 7 Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З наведеної норми вбачається, що питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і цей факт Законом не ставився у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Відповідно 7.4.1 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо. Відповідно п. 7.4.5 наведеної норми не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету.

Таким чином, Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.

З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону вбачається, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам позивача та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від постачальника.

Відповідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Тобто, обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001262306/0/55012 від 20 липня 2010 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже суд присуджує позивачу понесені ним судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп., що підтверджуються платіжним дорученням № 4162 від 26 липня 2010 року (а.с.3) з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001262306/0/55012 від 20 липня 2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-білоруського підприємства "Укртехносинтез" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (і.к.21127532) 03 грн. 40 коп. в рахунок відшкодування витрат на судовий збір.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 13 вересня 2010 року