Постанова № 11278999, 09.09.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 р. Справа № 2а-6728/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання-Чикалової М.С.,

представника позивача - Челядіна С.В.,

представників відповідача - Демченко С.М., Демченко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сімейного підприємства "Деіс" про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 750 грн. ,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з позовом до Сімейного підприємства «Деіс» про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 750 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що рішенням від 20 квітня 2010 року № 356 відповідачу донараховано страхові внески в сумі 7,47 грн., нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 0,11 грн. та застосовано штраф за неповну сплату страхових внесків в сумі 750,00 грн. та штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 4,33 грн., а разом 761,91 грн. Відповідач частково виконав вимоги зазначеного рішення, в звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2010 року відобразив донараховані страхові внески в сумі 7,47 грн., пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 0,11 грн. та штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 4,33 грн. Проте штраф за неповну сплату страхових внесків в розмірі 750 грн. відповідачем не внесено в звіт та не сплачено.

Від представника відповідача надійшло заперечення на позовну заяву (а.с.18-19) у якому він зазначав, що у зв'язку з тим, що в законодавстві і в офіційних роз'ясненнях однозначності в рішенні питання відносно розміру мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму довгий час не було, СП "Деіс" залишив відсоток нарахувань на рівні попередніх періодів в розмірі 0,5%. На суму 750 грн. були нараховані страхові внески в розмірі 0,5% замість 1%, тобто сума заробітної плати була занижена (750,00 грн.-744,00 грн.=6,00 грн.) як в листопаді, так і в грудні 2009 року. В позовній заяві вказано, що сума заробітної плати, як за листопад, так і за грудень занижена на 750,00 грн., тобто в сумі за два місяці 1500,00 грн. Відповідач зазначає, що ніякого приховання і заниження заробітної плати в сумі 750,00 грн. не було, а було заниження відсотка нарахувань.

В судовому засіданні представник позивача вищевказані позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у запереченні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 13 квітня 2010 року Охтирською міжрайонною виконавчою дирекцією Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка Сімейного підприємства «Деіс» з питань повноти нарахування, утримання, своєчасності перерахування та законності витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01 квітня 2008 року по 01 квітня 2010 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 6-03-15-1/24 (а.с.8-9). З вказаного акту вбачається, що до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за листопад-грудень 2009 року зі фонду оплати праці працівника в сумі 1500 грн. були утримані страхові внески у розмірі 0,5 %, а необхідно було утримати внески в розмірі 1%, так як розмір заробітної плати перевищує розмір прожиткового мінімуму (744 грн.). Таким чином порушена ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» № 2213- ІІІ від 11 січня 2001 року та ст.ст. 23, 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ.

На підставі акту перевірки № 6-03-15-1/24 від 13 квітня 2010 року та на підставі п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 30 та керуючись п. 6 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ, виконавчою дирекцією Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесене рішення № 356 від 20 квітня 2010 року (а.с.10), яким Сімейному підприємству «Деіс» донараховано страхові внески в сумі 7,47 грн., нараховано пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 0,11 грн. та застосовано штраф за неповну сплату страхових внесків в сумі 750,00 грн. та штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 4,33 грн., а разом 761,91 грн.

З пояснень сторін вбачається, що відповідачем в звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 1 півріччя 2010 року відображено донараховані страхові внески в сумі 7,47 грн., пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 0,11 грн. та штраф за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 4,33 грн. Проте штраф за неповну сплату страхових внесків в розмірі 750 грн. відповідачем не внесено в звіт та не сплачено.

Представники відповідача проти застосування штрафу у розмірі 750 грн. заперечують та зазначають, що на суму 750 грн. були нараховані страхові внески в розмірі 0,5% замість 1%, тому сума заробітної плати була занижена на 6 грн., а не на 750 грн. (750,00 грн.-744,00 грн.).

З такими доводами відповідача суд погодитись не може враховуючи наступне.

Статтею 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування» № 2213- ІІІ від 11 січня 2001 року встановлено розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб: 0,25 відсотка - для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС; 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи; 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи.

Відповідно до змін внесених Законом України від 06 листопада 2009 року №1715-VI до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року, № 835-VI, встановлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб - 744 гривні.

Таким чином обраховуючи страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності на заробітну плату в листопаді та грудні 2009 р. по 750 грн./міс., відповідач повинен був застосувати ставку в розмірі 1%, оскільки заробітна плата перевищує встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.

За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

З матеріалів справи та з пояснень представника позивача вбачається, що відповідач нарахував страхові внески в розмірі 0,5% від 750 грн. в листопаді 2009 р., що дорівнює 3,75 грн., в той час як повинен був нарахувати 1%, що становить 7,50 грн. Тобто, страхові внески обраховані з суми 375 грн. в листопаді 2009 року з половини від 750 грн. Аналогічними були нарахування і в грудні 2009 року. З суми 375 грн. страхові внески як в листопаді 2009 року так в грудні 2009 року не нараховані та не сплачені. За два місяці не було нараховано та сплачено страхових внесків з суми 750 грн. Отже, сума 750 грн. є прихованою (заниженою) сумою заробітної плати, на яку не нараховувались страхові внески, і саме ця сума є штрафом за неповну сплату страхових внесків.

Доводи позивача про те, що заробітна плата ним не приховувалась та, відповідно, до нього не може бути застосовано відповідальність за п. 3 ч.1 Закону України № 2240, судом не приймається до уваги, оскільки застосовуючи нижчий відсоток при обчисленні страхових внесків ніж той, що належить застосовувати при відповідному рівні заробітної плати, що передбачено статтею 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” (а саме 0,5 % замість 1%), позивач фактично провадить нарахування не на всю суму заробітної плати, а на її частину пропорційно заниженому відсотку, що застосовується.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Сімейного підприємства "Деіс" про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій у розмірі 750 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Сімейного підприємства "Деіс" (і.к.23825772) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 750 грн. заборгованості зі сплати фінансових санкцій.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 14 вересня 2010 року