Ухвала суду № 112789970, 09.08.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/28/13- ц

Провадження №4-с/226/5/2023

УХВАЛА

Іменем України

09.08.2023 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Мініної Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника стягувача Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» Крилова Миколи Дмитровича на рішення та дії державного виконавця Авдіївсько-Мирноградського відділу Державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мінтус Катерини Станіславівни,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з цією скаргою, в обґрунтування якої зазначив, що рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 28.01.2013 у справі №226/28/13-ц задоволені вимоги банку до ОСОБА_1 по з нього стягнуто заборгованість за договором №038/106 від 09.08.2007 у розмірі 13503,58 грн та судовий збір у сумі 214,60 грн. Ухвалою суду від 16.07.2019 банку постановлене видати дублікат виконавчого листа у справі. Виконавчий документ неодноразово пред`являвся до виконання. Постановою від 20.01.2022 державним виконавцем відкрите виконавче провадження №68236631 щодо примусового виконання рішення суду.

25.07.2023 представником заявника у АСВП виявлене постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2023, прийняту на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника, цю постанову банк не отримував.

Вважає постанову прийнятою передчасно, оскільки виконавець не вжив всіх заходів до примусового виконання рішення суду не отримав відомостей про заведення спадкової справи після смерті боржника, про видачу свідоцтв про право на спадщину даних, які необхідно отримати для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження спадкоємцем. Закінчення виконавчого провадження через смерть боржника можливе лише тоді, коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Крім того, у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості на підтвердження смерті ОСОБА_1 .

Просить суд скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2023 у ВП№68236631 та зобов`язати відповідальних осіб відділу прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження.

У судове засідання представник заявника не прибув, у скарзі та в окремо наданій заяві просив розглянути справу без участі представників банку.

Представник відділу виконавчої служби також до суду не прибув, з відділу надійшли витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження та лист начальника відділу, згідно з яким закінчення виконавчого провадження відбулося на підставі смерті боржника ОСОБА_1 , що підтверджується актовим записом №803 від 12.11.2020 Мирноградського відділу ДРАЦС. За даними АСВП нерухоме і рухоме майно боржника не виявлене, арешт на нерухоме і рухоме майно накладений згідно з даними АСВП.

Відповідно до ч.2ст.450 ЦПК Українинеявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 28.01.2013 у справі №226/28/13-ц задоволені вимоги банку до ОСОБА_1 по з нього стягнуто заборгованість за договором №038/106 від 09.08.2007 у розмірі 13503,58 грн та судовий збір у сумі 214,60 грн. Ухвалою суду від 16.07.2019 банку постановлене видати дублікат виконавчого листа у справі, виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання у Мирноградський міський ВДВС, 06.08.2019, 23.09.2021 на його підставі відкривалися виконавчі провадження, 05.03.2021 та 18.11.2021 відповідними постановами виконавчий документ повертався стягувачеві через відсутність у боржника доходів і майна, на яке може бути звернуте стягнення.

Востаннє виконавче провадження за №68236631 було відкрите постановою державного виконавця Мінтус К.С. від 20.01.2022.

26.01.2022 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника на будь-яких рахунках. На підтвердження відсутності у боржника майна наявні витяги з відповідних державних реєстрів.

Постановою державного виконавця від 07.07.2023 виконавче провадження було закінчене на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» через смерть боржника ОСОБА_1 із посиланням на актовий запис №803 від 12.11.2020 Мирноградського міського відділу ДРАЦС.

Відомостей про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження надсилалася органом виконавчої служби стягувачеві, надані суду копії матеріалів виконавчого провадження не містять.

Суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Відповідно доположень ст.2Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі ст.3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; тощо.

Як вказує ч.1ст.5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається саме на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюютьсяЗаконом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першоїстатті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Практика Європейського суду з прав людини унормовує, що виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінністатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2023 вбачається, що підставою для закінчення виконавчого провадження стала інформація, підтверджена даними ДРАЦС, про смерть боржника ОСОБА_1 , з посиланням на актовий запис №803 від 12.11.2020.

Згідно з вимогами п.3 ч.1ст.39 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Відповідно дост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За положеннями ст.1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною п`ятою ст.1219 ЦК Україниунормовано, що до складу спадщини не входять права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, а саме: права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченіст.608 цього Кодексу

Смерть однієї із сторін зобов`язання за загальним правилом не тягне за собою припинення зобов`язання. Згідно ізст.608 ЦК Українизобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов`язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора.

Частиною першою ст.1282 ЦК Українипередбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У постанові від 03.11.2020 у справі №916/617/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій. Отримавши дані про смерть фізичної особи сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьоїстатті 18 Закону №1404-VIIIіз запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеногоЗаконом України від 01.07.2010 №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковане згідно зі свідоцтвом про право на спадщину. Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника.

На обов`язок державного виконавця вчини вищенаведені дії також прямо вказує й Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженаНаказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5(у редакціїнаказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5) та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, у відповідності до п.12 розділу ІІ якої у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду. Пунктом 13 даного розділу Інструкції передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Оцінюючи за наведеними вище критеріями постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.07.2023, суд погоджується з твердженнями заявника про передчасність прийняття державним виконавцем цієї постанови, оскільки у наданих суду копіях виконавчого провадження відсутнє як саме підтвердження смерті ОСОБА_1 , посилання на яке містить постанова, так саме й докази здійснення виконавцем дій, спрямованих на отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями з метою досягнення мети виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2ст.451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження є передчасними і через це неправомірними, оскільки ним не виконано обов`язків щодо встановлення кола спадкоємців померлого боржника, тому постанова є такою, що підлягає скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідальних осіб відділу прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження суд зазначає, що дії державного виконавця у разі скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження унормовані діючим законодавством України і є компетенцією державного виконавця, тому не потребують окремого зобов`язання судом на своє вчинення.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.258,260,447,449-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» (03039, м. Київ, пр. Голосіївський, 26А, код за ЄДРПОУ 20042839), представник заявника Крилов Микола Дмитрович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на рішення та дії державного виконавця Авдіївсько-Мирноградського відділу Державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мінтус Катерини Станіславівни (85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Соборна, 18, код відділу за ЄДРПОК 34827868) задовольнити.

Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №68236631 від 07.07.2023 визнати неправомірною і скасувати.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 11.07.2022.

Суддя: В.С. Салькова