Постанова № 11278906, 13.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 вересня 2010 року Справа № 2а-5162/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Кірян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2010 року прокурор Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз», в якому послався на наступне. Відповідач зареєстрований в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. За підприємством виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка за період з 01.11.2009 по 30.04.2010 та станом на 09.06.2010 складає 1246230,89 грн., що підтверджується повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій. Позивач просить стягнути з відповідача фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 в сумі 1246230,89 грн.

У судове засідання прокурор не прибув, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснив суду, що за відповідачем виникла заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка за період з 01.11.2009 по 30.04.2010 та станом на 09.06.2010 складає 1246230,89 грн., просив стягнути з відповідача вказану суму.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 1097175,62 грн., пояснивши, що до розрахунків на відшкодування пільгових пенсій своєчасно не були включені прізвища осіб, яким виплачувалися пільгові пенсії у 2003, 2005 роках. Включення цих витрат позивач здійснив у 2010 році. Таким чином, позивач безпідставно включив до даного позову суму 149055,27 грн. Крім того, відповідач посилається, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100% обєкта оподаткування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі Інструкція), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку),- також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» є юридичною особою, в установленому порядку зареєстрований у позивача, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками.

Заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виникла за період з 01.11.2009 по 30.04.2010 та станом на 09.06.2010 складає 1246230,89 грн.

Вказані обставини підтверджуються витягом зі статуту ВАТ «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» (а.с. 5), довідкою про внесення до ЄДРПОУ (а.с. 6), свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с. 7), відомостями про реєстрацію платника страхових внесків (а.с. 70), розрахунком зростання боргу (а.с. 8-11), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 13-44, 46, 48-52, 54-55, 57, 59-64, 66-69).

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідачем частково визнано позовні вимоги в сумі 1097175,62 грн.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що до розрахунків на відшкодування пільгових пенсій своєчасно не були включені прізвища осіб, яким виплачувалися пільгові пенсії у 2003, 2005 роках. Відповідачем визнано та підтверджується матеріалами справи, що вказані особи дійсно були працівниками відповідача та їм виплачувалися позивачем пенсії, призначені на пільгових умовах.

Крім того, не заслуговують на увагу суду посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, з огляду на таке. Статтею 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, обєктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Тобто, визначено, що фактичні витрати по Списку № 2 є збором. Відповідно до статті 1 Закону № 1058, страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Тобто, складовою страхових внесків є збір. Частиною 2 статті 106 Закону № 1058 визначено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно до пункту 15 статті 106 Закону № 1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13 вересня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16 вересня 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Луганськтепловоз» (91000, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, і.к. 05763797, р/р 2060000661206 в ЛФ «Укрексімбанк», МФО 304289) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська (91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 121, і.к. 21792318, р/р 25608301724, ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 1246230 грн. 89 коп. (один мільйон двісті сорок шість тисяч двісті тридцять грн. 89 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови викладено 16 вересня 2010 року.

СуддяО.П. Островська