Єдиний державний реєстр судових рішень
19.04.2023
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 552/7176/21
Провадження № 2/553/165/2023
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 квітня 2023 року м.Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
АТ «Універсал банк» звернулось до суду із згаданим позовом, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 38202,20 грн та понесені судові витрати у сумі 2270 грн.
Заявлені вимоги вмотивовані тим, що Акціонерне товариство «Універсал банк» запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Позивач вказує, що умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк» опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www/monobank.ua/terms.
17.01.2019 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 17.01.2019, а також своїм підписом повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету заяву підтвердила, що ознайомилася та отримала примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язалася виконувати його умови.
Крім того, відповідач в Анкеті зазначила наступне: прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 03A64C676C263B656255EA65953B12877A11D3E8BF8A0B76F199E6DF2813205F53, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/ електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору".
На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 20000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Після підписання заяви відповідач на підставі п. 5.11 Розділу ІІ Умов зобов`язалась щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та термін, зазначені в мобільному додатку, проте не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), внаслідок чого утворилася заборгованість.
У зв`язку з порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 17.01.2019 зі сторони ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 38202,2 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом та заборгованості за пенею та комісією.
Позивач вказує, що AT «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується даних умов. У зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 38202,2 грн. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів банку, тому позивач змушений був звернутися в суд з даним позовом. Просить задовольнити позовні вимоги і стягнути з відповідача вищевказану заборгованість і судові витрати.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 08.04.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони до суду не з`явились. Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за його відсутності. Представник відповідача надав до суду письмову заяву в якій прохав проводити розгляд справи без його участі та без участі відповідача, проти задоволення позову заперечив, посилаючись на викладені у поясненні обставини.
У відповідностідо ч.2ст.247ЦПК України,в зв`язкуз неявкоюв судовезасідання всіхучасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 17.01.2019 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг було підписано анкету-заяву, у результаті чого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
За наданою АТ «Універсал банк» довідкою, розмір кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг від 17.01.2019 встановлено на рівні 20000 грн.
У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 згідна з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язалась виконувати його умови.
До договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів.
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 17.02.2022, на імя ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 (чорна картка), зі строком дії 11/24.
Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 користувалась кредитною (платіжною) карткою, а саме: розраховувався в магазинах, поповнювала картку через термінал, знімала готівку в банкоматі, здійснювала перекази грошових коштів на інші карткові рахунки, тим самим підтверджувала свою згоду на умови банку щодо встановленого кредитного ліміту.
При цьому в ході судового розгляду стороною відповідача не заперечувались обставини щодо фактичного користування кредитними коштами.
Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором станом на 20.08.2021 заборгованість складає 38202,20 грн, з яких: 35916,47 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 2285,73 грн - заборгованість за пенею та комісією.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).
Як свідчить тлумаченнястатті 526 ЦК Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частини першоїстатті 1054 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина першастатті 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частини перша та другастатті 207 ЦК Українив редакції, чинній на момент укладення кредитного договору).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та другастатті 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першійстатті 634 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) відступлено від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14) та зроблено висновок, що «у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).У заяві позичальника від 18 лютого 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема статтями625,1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, кредитор має право вимагати виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що: «в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановивши, що анкета-заява від 18 березня 2011 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту.
Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)».
За обставинами справи, яка розглядається судом: в анкеті-заяві від 17.01.2019 ОСОБА_1 прохає відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені,процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (а. с. 7); вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями625,1048 ЦК України, банк не пред`явив.
Таким чином, оскільки в анкеті-заявівід 17.01.2019 строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, суд вважає, неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом та доходить висновку про зарахування цих коштів на погашення тіла кредиту, зменшивши суму заборгованості за тілом кредиту.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі 697/302/20, що викладений у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2022 за наслідками розгляду касаційної скарги на постанову апеляційного суду у справі за позовом АТ «Універсал банк» про стягнення заборгованості.
Так, звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов кредитного договору та положень ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує та станом на 20.08.2021 має заборгованість в розмірі 38202,20 грн, з яких: 35916,47 грн загальний залишок заборгованості (тілом кредиту); 2285,73 грн заборгованість за пенею та комісією.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), стягнути також заборгованість за пенею і комісію.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 17.01.2019, посилався на копію заяви позичальника, витяг з тарифів банку, витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати пені, комісії.
Суд також критично ставиться до наданого Паспорту споживчого кредиту, оскільки наведена у ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2019, тоді як анкета-заява була підписана відповідачем 17.01.2019, а отже часові проміжки дії цього паспорту взагалі не зрозумілі. Докази на підтвердження того, що вказаний паспорт регулює умови кредитування за кредитним договором від 17.01.2019 відсутні. З наданого позивачем Паспорту споживчого кредиту неможливо встановити, за яким саме договором визначаються умови за цим паспортом, оскільки він не містить посилання на конкретний договір, номер картки або рахунок, який обслуговується.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживчу інформацію, необхідну до порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою - Паспорт споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 у справі №393/126/20.
За таких обставин, враховуючи відсутність заперечень відповідачем обставин щодо фактичного отримання кредитних коштів та користування ними, беручи до уваги, що до розміру заборгованості, яка згідно розрахунку позивача за договором від 17.01.2029 становить 38202,20 грн банком були включені відсотки за користування кредитним лімітом, пеня та комісія, з урахуванням того, що в анкеті-заявівід 17.01.2019 процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, то в стягненні процентів за користування кредитом, пені, комісіїслід відмовити. За таких обставин, враховуючи, що відповідач свого обов`язку з повернення кредитних коштів не виконала в повному обсязі, на користь позивача підлягає стягненню станом на 20.08.2021 заборгованість в розмірі 23373,81 грн, що є різницею між розміром фактично використаних та повернутих відповідачем кредитних коштів.
Крім того, відповідно до вимогст. 141 ЦПК Українисуд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1405,84 грн пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в :
Цивільний позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.01.2019 станом на 20.08.2021 в розмірі 23373,81 грн та 1388,89 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
Повне найменування позивача:Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19. Повне ім`я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих
Судове рішення № 112775940, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави) було прийнято 19.04.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 552/7176/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: