Рішення № 112774179, 10.08.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2023 Справа № 914/1594/23

За позовом: Приватного підприємства Торговий дім Золота миля, м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Різо Трейд, м. Львів

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Від учасників справи: не з`явилися;

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватним підприємством Торговий дім Золота миля, м. Харків до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Різо Трейд, м. Львів про стягнення 156 493,90грн. заборгованості, з якої: 102 440,00грн. основний борг, 52 137,00грн. штраф, 1916,90грн. інфляційні втрати.

У поданій позовній заяві позивач просить стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2684,00грн. та повідомляє, що повідомляє суд, що орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 10 000,00грн.

Ухвалою суду від 26.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 29.06.2023 року на 09:40год.

Ухвалою суду від 29.06.2023 року розгляд справи по суті відкладено на 27.07.2023 року на 14год. 00хв.

В судове засідання 27.07.2023 року учасники справи явку представників не забезпечили. Жодних заяв, клопотань процесуального характеру від позивача до суду не надходило. 27.07.2023 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вх.№18625/23 про відкладення розгляду справи, у звязку з тим що відповідач не отримав позовну заяву, відтак неможливістю подання відзиву на позовну заяву. Суд зазначає відповідачу, що оскільки йому відомо про розгляд справи з позовними вимогами до нього та відповідно до п.1 ч.1 ст. 42 ГПУ України, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, відтак він вправі скористатися своїм правом на ознайомлення з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву.

З метою повного і всестороннього з`ясування та дослідження всіх обставин спору, для надання можливості сторонам висловити свої аргументи чи заперечення щодо справи, судом ухвалою від 27.07.2023 року розгляд справи по суті відкладено на 10.08.2023 р. о 11:30 год.

В судове засідання 10.08.2023 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, 28.07.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява за вх.№18685/23 про розгляд справи без участі позивача та в даній заяві представник позивача позов підтримує в повному обсязі та просить його задоволити.

В судове засідання 11.08.2023 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (28.07.2023 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить список розсилки поштової кореспонденції. Одночасно суд зазначає, що відповідачу відомо про розгляд справи, оскільки ним подавалося клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було задоволено. При цьому суд зазначає, що ГПК України зобов`язує позивача направити на належну юридичну адресу відповідача копій процесуальних документів (позовної заяви), і не пов`язує факт отримання позову з виникненням процесу у справі. Позов направлений на юридичну адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.11.2022 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №ВП20221116/004, згідно із яким постачальник зобов`язується передати у встановлені строки товар у власність покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

Як стверджує позивач, свої зобов`язання за договором він виконав належним чином та здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 248 036,00 грн. Разом з цим, відповідач своїх зобов`язань за договором не дотримався та не сплатив вартість переданого товару у повному обсязі, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 102 440,00грн.

Відтак позивач просить стягнути з відповідача 102 440,00грн. основного боргу, яка залишилась неоплачена відповідачем проте підтверджена поданими доказами.

Також за прострочення виконання грошових зобов`язань та відповідно до умов договору та законодавства, позивач здійснив нарахування 52 137,00грн. штрафних санкцій та 1916,90грн. інфляційних втрат та просить їх стягнути з відповідача. Також позивач просить стягнути з відповідача 2684,00грн. судового збору.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Фактичні обставини справи.

16 листопада 2022 року між Приватним підприємством «Торговий дім «Золота миля» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Різо Трейд (Покупець) укладено договір поставки № ВП20221116/004.

Згідно п. 1.1. Договору, постачальник (Позивач) зобов`язується передати у встановлені строки товар у власність Покупця (Відповідача) відповідно до поданого Покупцем замовлення, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та сплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

Згідно п. 2.1. Договору, поставка товару здійснюється Постачальником на підставі узгодженого сторонами замовлення, протягом 10 (десяти) календарних днів, якщо інший строк не зазначений в Специфікації, з моменту отримання підтвердження постачальником замовлення покупця партіями, кур`єрськими службами доставки, транспортними компаніями або автотранспортом постачальника протягом всього строку дії даного договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що постачальник зобов`язується разом з кожною партією товарів передавати покупцеві всі документи, що мають відношення до цього товару та є обов`язковими для поставки, а саме: товарну накладну, товарно-транспортну накладну, документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість, безпеку і справжність товару.

Відповідно до п. 5.2. Договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочення платежу - протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати поставки Товару.

Позивач виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, що підтверджується та Товаро-транспортними накладними до видаткових накладних, а саме: видаткова накладна № 740 від 01.02.2023 р. на суму 65 596,00 грн.; видаткова накладна № 831 від 03.02.2023 р. на суму 60 000,00 грн.; видаткова накладна № 1019 від 10.02.2023 р. на суму 60 000, 00 грн.; видаткова накладна № 1095 від 14.02.2023 р. на суму 28 120,00 грн.; видаткова накладна № 1099 від 14.02.2023 р. на суму 34 320,00 грн.;

Відповідно до матеріалів справи, всього за весь період дії за договором поставки №ВП20221116/004 від 16.11.2022р., Покупцю було поставлено товар на загальну суму 248 036,00 грн.

Зі сторони Відповідача була лише часткова оплата, а саме згідно платіжних інструкцій: № 803 від 09.02.2023 на суму 65 596,00 грн, № 805 від 10.02.2023р. на суму 60 000,00 грн. та № (МО) № d374d0с78а від 02.05.2023р. на суму 20 000,00 грн. Всього за Договором оплата була здійсненна на загальну суму 145 596,00 грн. За іншими видатковими накладними оплати не були проведені зовсім.

Відтак, у зв`язку з несвоєчасною та простроченою оплатою отриманого відповідачем товару, позивачем направлено на адресу відповідача 21.04.2023 року вимогу для досудового врегулювання спору. Проте відповідачем було сплачено 02.05.2023 року лише 20 000,00грн. Та станом на день подання позову до суду сума простроченої та неполаченої заборгованості за укладеним договором поставки становить 102 440,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору, а відтак виконання обов`язку щодо оплатиза поставлений товар.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одночасно суд зазначає, що сторони засвідчили у договорі, що поставка товару здійснюється Постачальником на підставі узгодженого сторонами замовлення, протягом 10 (десяти) календарних днів, якщо інший строк не зазначений в Специфікації (п. 2.1). Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочення платежу - протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати поставки Товару (п.5.2).

Крім цього, факт отримання товару згідно із видатковими накладними відповідачем не заперечується, які належним чином підписані, скріплені печаткою та містяться в матеріалах справи. Крім того, відповідачем здійснювалась часткова проплата по договору після надіслання позивачем вимоги про оплату.

Відповідно до ч.1,2 ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.4 цієї ж статті якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч.3 ст.510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не надано будь-яких доказів відмови від отримання або повернення позивачу товару отриманого за видатковими накладними, які відповідно до умов Договору засвідчують реальне його отримання за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами. Суд звертає увагу на те, що відповідачем здійснено часткову оплату по видаткових накладних та виставлених рахунках.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо повної оплати вартості поставленого товару за Договором у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 102 440,00грн.

Матеріали даної справи не містять, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів виконання своїх зобов`язань за Договором та сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 102 440,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.

Щодо стягнення штрафних санкцій (пені).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем свого обов`язку щодо оплати за поставлений товар та порушення строків щодо його оплати, Позивач просить стягнути з відповідача, згідно прохальної частини позовної заяви штрафні санкції за договором (п. 6.2) за 260 дні прострочення оплати за товар у сумі 52 137,00грн.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.

Відповідно до п.6.2 Договору за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 0,5% за кожен день прострочення від суми заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи вищенаведені норми закону, судом розцінюється такі штрафні нарахування здійснені позивачем за 260 дні прострочення оплати за товар у сумі 52 137,00грн., як нарахування пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем здійснено нарахування штрафних санкцій, з урахуванням п. 5.2 Договору, по кожній видатковій накладній окремо.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.

Одночасно, слід зазначити, що щодо нарахування Позивачем штрафних санкцій (пені) у розмірі 0,5 відсотка за кожен день прострочення від сум заборгованості, то суд зазначає, що статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7 Розділу 9 «Прикінцеві положення» ГК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відтак, суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафних санкцій (пені), перевіривши періоди нарахування пені, які зазначені правильно, з врахуванням вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» дійшов висновку, що стягненню підлягає пеня в розмірі 14 260,83грн., а в задоволенні решти пені слід відмовити.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 1916,90грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2023 по квітень 2023 року включно, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильний період та зазначено правильні суми боргу від яких здійснювалось нарахування інфляційних втрат, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 1916,90грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню підлягає: 102 440,00грн. основного боргу, 14 260,83грн. пені, 1916,90грн. інфляційних втрат, в задоволенні решти пені слід відмовити.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2034,40грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Різо Трейд (79024, м. Львів, вул. Промислова, 50/52, код ЄДРПОУ 41024562) на користь Приватного підприємства Торговий дім Золота миля (61001, м. Харків, пр. Героїв Харківа, 135-А, код ЄДРПОУ 34470937) 118 617,73грн. заборгованості, з якої: 102 440,00грн. основний борг, 14 260,83грн. пеня, 1916,90грн. інфляційні втрати та 2034,40грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Коссак С.М.