Ухвала суду № 112750893, 07.08.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30995/23-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12023100060000696, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні 12023100060000696 прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт не містить усіх обов`язкових реквізитів та викладене в ньому обвинувачення є неконкретним. Обґрунтовуючи свою позицію, зазначив, що обвинувальний акт не містить відомостей про потерпілого - юридичну особу у кримінальному провадженні. Також зазначив, що згідно з обвинувальним актом, обвинувачені обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК, а саме у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов`язаному з опором представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку. Разом з тим, в обвинувальному акті не зазначено, які саме дії обвинувачених, на думку сторони обвинувачення, становлять опір представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, тобто обвинувальний акт не містить викладу обставин, що підлягають доказуванню. Також вказав на недоліки долученого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування, оскільки він не містить відомостей про всі застосовані запобіжні заходи відносно обвинувачених.

Захисник обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію адвоката ОСОБА_4 , вважав наявними підстави для повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_6 просив повернути обвинувальний акт прокурору у зв`язку з недоліками реєстру матеріалів досудового розслідування, позаяк він не містить відомостей про всі застосовані на стадії досудового розслідування запобіжні заходи.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_7 підтримав позицію інших захисників, вважав наявними підстави для повернення обвинувального акта прокурору.

Обвинувачені ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 підтримали позицію своїх захисників, просили повернути обвинувальний акт прокурору.

Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту заперечив та просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що обвинувальний акт складений у відповідності до вимог КПК України, підстав для його повернення чи закриття кримінального провадження немає, угод у провадженні не укладено. Також зауважив, що в обвинувальному акті, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, вказано, що шкоду кримінальним правопорушенням завдано юридичній особі, а також зазначено відомості про представника потерпілого.

Особа, зазначена в обвинувальному акті як представник потерпілого - ОСОБА_12 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, у підготовче судове засідання не з`явився.

З урахуванням належного повідомлення ОСОБА_12 про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, принципу диспозитивності кримінального провадження, судом визнано можливим провести підготовче судове засідання за його відсутності.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті наявні матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку.

У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, серед іншого, рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, і вказані вимоги є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

Поряд з тим, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12023100060000696 відсутні дані про потерпілого - юридичну особу, якій спричинено шкоду, зазначено лише дані представника потерпілого. Поряд із тим, відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, у рамках вказаного кримінального провадження приймалась постанова про визнання юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні /а. м. 18/.

Посилання прокурора на те, що в обвинувальному акті зазначено відомості про представника потерпілого, відтак обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, є необґрунтованими, оскільки, по-перше, вказана норма не передбачає зазначення відомостей про представника потерпілого в якості обов`язкового реквізиту обвинувального акта, та, по-друге, в порушення вимог даної статті, в обвинувальному акті не зазначено юридичну особу, яка стороною обвинувачення визнана потерпілим у кримінальному провадженні, якій злочином завдано шкоди та яка має право на відшкодування шкоди в результаті злочину.

Посилання прокурора на те, що при викладення фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті зазначено, що шкоду завдано Національному заповіднику Києво-Печерська Лавра, не спростовують необхідності виконання вимог п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України в частині зазначення відомостей про потерпілого, із зазначенням його адреси.

Вказане не є простою формальністю, а дозволяє суду належним чином викликати учасників провадження в судове засідання, зокрема і у випадку зміни представника потерпілої особи протягом судового провадження. В даному ж кримінальному проваджені дані щодо потерпілого, його адреси не зазначено не тільки в обвинувальному акті, а і в супровідному листі, яким обвинувальний акт скеровувався до суду та в якому зазначено адреси та контактні дані учасників провадження.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, у хуліганстві, а саме грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, пов`язаному з опором представникові влади, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку.

Проте формулювання в обвинувальному акті обвинувачення ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 296 КК України, викладено неконкретно.

За змістом обвинувального акта (про що вказано як при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і в самому формулюванні обвинувачення), група осіб, до складу якої входили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , разом з іншими невстановленими в ході досудового розслідування особами, демонструючи свою зверхність перед іншими та неповагу до існуючих правил і норм поведінки, діючи агресивно, ігноруючи зауваження працівників поліції та здійснюючи опір представникам влади, а саме поліцейським, які несли службу із охорони громадського порядку та публічної безпеки, та їх вимоги припинити протиправні дії, підійшли до зачиненого входу корпусу № 37 Національного заповідника Києво-Печерська лавра, що за адресою: м. Київ, вул. Лаврська, 15, та стали руками та ногами ламати металево-пластикові ролети та розташовані за ними зачинені на замок дерев`яні вхідні двері вищезазначеної будівлі, чим спричинили матеріальну шкоду у розмірі 9220 гривень Національному заповіднику Києво-Печерська Лавра (аркуші 4 - 9).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові Касаційного кримінального суду від 17.09.2020 у справі № 463/4135/16-к, частина 3 статті 296 КК України передбачає відповідальність за хуліганство, пов`язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов`язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії. Опір як кваліфікуюча ознака хуліганства виявляється в активній протидії (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень тощо) представникові влади чи громадськості або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати службовий чи громадський обов`язок з охорони громадського порядку.

У сформульованому ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 обвинувачення взагалі не вказано, які дії обвинувачених кваліфіковані як опір представникові влади, який становить об`єктивну сторону (одну з кваліфікуючих ознак) складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті.

Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується саме змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи (рішення у справі «Девеер проти Бельгії» від 27.02.1980).

Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999, а також рішення у справі «Даллос проти Угорщини» від 01.03.2001).

Європейський суд з прав людини у справі «Камасінські проти Австрії» (рішення від 19.12.1989) та у справі «Абрамян проти Росії» (рішення від 09.10.2008) зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

Отже, пред`явлене ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 3 ст. 296 КК України є неконкретним за своїм змістом, оскільки не містить викладу дій обвинувачених, в яких, на переконання сторони обвинувачення, полягав їх опір представникам влади, які виконували обов`язки з охорони громадського порядку.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України).

Отже, висунуте обвинувачення повинно бути зрозумілим як сторонам кримінального провадження, так і суду.

Коректний виклад обвинувального акту, в частині всіх інкримінованих особі дій та кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, необхідний для забезпечення права осіб на захист, вірного окреслення предмета доказування у провадженні, ефективного допиту свідків та самих обвинувачених.

Надане прокурору ч. 2 ст. 337 КПК України право змінити обвинувачення в ході судового розгляду суттєвості цих недоліків не зменшує, оскільки з огляду на положення ч. 1 ст. 338 КПК України таке право виникає тільки при встановленні в ході судового розгляду нових фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа. Відповідно, право на подальшу зміну обвинувачення не має використовуватись для усунення недоліків обвинувального акта, що очевидні в підготовчому судовому засіданні та перешкоджатимуть ефективному судовому розгляду від його початку.

Таким чином, відсутність в обвинувальному акті відомостей про потерпілого у кримінальному провадженні, а також неконкретність викладеного обвинувачення, на переконання суду, свідчать про невідповідність обвинувального акта наведеним вимогам КПК України, а допущені при його складанні недоліки виключають можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, а тому, керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, виходячи із передбачених ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 7 КПК України загальних засад кримінального провадження, з метою забезпечення учасникам судового процесу права на справедливий судовий розгляд справи, обвинувальний акт відносно ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, підлягає поверненню прокурору.

Доводи захисту про наявність недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування не можуть слугувати підставою для повернення обвинувального акта прокурору, оскільки суду в підготовчому судовому засіданні пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України надано право повернути обвинувальний акт саме у зв`язку із недоліками обвинувального акта, а не реєстру матеріалів досудового розслідування.

Водночас вказане не спростовує висновків суду про невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України та наявність підстав для його повернення прокурору.

У зв`язку з тим, що судом, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, прийнято рішення про повернення обвинувального акта прокурору, питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, визначені ст. 315 КПК України, вирішенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 369 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023100060000696, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України - повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя ОСОБА_1