Ухвала суду № 112737787, 08.08.2023, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3434/23

Провадження № 1-кп/175/162/23

Ухвала

Іменем України

08 серпня 2023 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретареві ОСОБА_2 ,

за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

а також представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023041440000352 відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, маючого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого увчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

встановив:

14.07.2023 року на розгляд Дніпропетровського районного суду зі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт від 13.07.2023 року (з додатками) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041440000352 від 30.05.2023 року, по якому 16.06.2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру, а 13.07.2023 року повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Згідно зПротоколом автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від14.07.2023року,обвинувальний актрозподілений насуддю ОСОБА_1 ,який 17.07.2023року своєюухвалою призначивобвинувальний актдо розглядуу підготовчомузасіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України та підлягає призначенню до судового розгляду за участю сторін і представника потерпілого. Крім того, заявив письмове клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання, з посиланням на п.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, рішення ЄСПЛ у справах «Ілійков проти Болгарії», обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які, на його переконання, не дозволяють застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, які не здатні запобігти цим ризикам.

Захисник вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, але заперечував щодо продовження найсуворішого запобіжного заходу його підзахисному через не доведення прокурором наявності зазначених у клопотанні ризиків. На його переконання, цілодобовий домашній арешт зможе забезпечити виконання ОСОБА_9 обов`язків, що покладаються на обвинувачених.

Представник потерпілого погодився з прокурором щодо можливості призначення обвинувального акта до судового розгляду, а щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою покладався на розсуд суду, зауваживши, що на даний час збитки відшкодовані та ТОВ «МК Ювілейний» не має претензій до обвинуваченого.

Обвинувачений погодився зі своїм захисником і просив застосувати до нього домашній арешт.

Вислухавши думку учасників підготовчого засідання, дослідивши обвинувальний акт (з додатками) та клопотання прокурора, суд встановив наступне.

За приписом ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

З обвинувального акта вбачається, що кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_10 , у відповідності до ч.5 ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, які вчинені на території Дніпровського району Дніпропетровської області, а тому відповідно до ч.1 ст.31, ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження територіально підсудне Дніпропетровському районному суду і підлягає судовому розгляду суддею одноособово.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, або зупинення провадження, суд не вбачає.

За приписом п.3 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Такі ж вимоги застосовуються й до представника потерпілого, який не є адвокатом.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що обвинувальний акт не містить відомостей щодо місця народження та громадянства представника потерпілого, який представляє інтереси ТОВ «МК Ювілейний» за довіреністю, що формально свідчить про невідповідність обвинувального акта вказаним вимогам процесуального закону.

Однак, під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_6 надав паспорт громадянки України НОМЕР_1 , в якому зазначені відомості щодо місця народження та громадянства.

Суд вважає можливим усунути в цій частині неповноту обвинувального акта, яка не є безумовною підставою для повернення обвинувального акта.

В іншій частині обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст.291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, а тому підстави для повернення обвинувального акта відсутні.

За таких обставин і за відсутності обмежень, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинувального акта на підставі п.5 ч.3 ст.314 КПК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін і представника потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право своєю ухвалою обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема:1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Частиною другою цієї статті передбачено, що підставою запобіжного заходу є наявність… ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що …обвинувачений… може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, …суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання… винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого …обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я… обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків… обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; 5) наявність у …обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію …обвинуваченого; 7) майновий стан …обвинуваченого; 8) наявність судимостей у …обвинуваченого; 9) дотримання …обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (ст.178 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Водночас, діючий КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Отже, перш за все, суду слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.

Судом установлено, що під час досудового розслідування слідчим суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області встановлені ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим, 16.06.2023 року до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.08.2023 року із можливістю внесення застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наразі, виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням об`єктивних причин, які не дозволяють розпочати судовий розгляд до спливу цього строку, враховуючи, що зазначені ризики на день проведення підготовчого судового засідання не зменшилися, клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню.

З наведених вище підстав, доводи захисника на обґрунтування зміни запобіжного заходу суд залишає поза увагою.

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається…судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану…обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання …обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За приписом частини 5 цієї статті розмір застави визначається …щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обговорюючи питання застосування застави та її розміру, враховуючи обставини справи, дані про особу ОСОБА_11 і встановлені судом ризики, суд вважає за необхідне визначити заставу усорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2023 року складає 2684 грн.),що становить суму 107360 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Крім того, застосовуючи до ОСОБА_11 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно доч.5 ст.194 КПК Українипокласти на нього певні обов`язки.

Керуючисьст.ст.314-316,369КПК України, суд

ухвалив:

На підставіобвинувального актау кримінальномупровадженні №12023041440000352відносно ОСОБА_5 за обвинуваченняму вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.185КК України,призначити судовийрозгляд суддеюодноособово увідкритому судовомузасіданні на12.00 годину 17.08.2023 року. Резервними днями визначити 23.08.2023 року о 12.00 годині та 28.08.2023 року о 14.00 годині.

Усунути неповноту обвинувального акта в частині того, що представник потерпілого ОСОБА_6 народився у м. Христинівка Христинівського району Черкаської області та є громадянином України.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід,обраний обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком до 14.08.2023 року, продовжити на 60 днів, тобто до 06.10.2023 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу в розмірі 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень, яка підлягає внесенню на депозитний рахунок: Одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 26239738, Код банку отримувача МФО: 820172, Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Києва.

Призначення платежу:застава,як міразапобіжного заходуза обвинуваченого ОСОБА_5 (ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області по справі № 175/3434/23, ПІБ особи, яка вносила кошти).

У разі внесення ОСОБА_5 або іншою фізичною особою встановленої застави на вказаний депозитний рахунок, вважати, що ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Дніпровська УВП № 4».

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою.

У разівнесення заставита звільненняобвинуваченого ОСОБА_5 у зв`язку з цим з-під варти, покласти на нього строком до 06.10.2023 року наступні обов`язки:

- повідомляти прокурора чи суд про своє місце проживання;

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому обвинувачений проживає, без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання до суду свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання ним після звільнення зазначених обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт залишити без задоволення.

Судове засідання провести за участю прокурора, представника потерпілого, захисника та обвинуваченого.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику і обвинуваченому, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП № 4».

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1