Рішення № 112734496, 09.08.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/12119/23

Провадження №2/521/3402/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2023року Малиновский районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Леонова О. С.,

за участю секретаря Трояненко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)про звільнення майна з-під арешту.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов

03.05.2023 року позивач ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в якому просить суд зняти арешт з нерухомого майна, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700), а саме: квартира під номером АДРЕСА_1 , який накладено Першим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі постанови, АА 655020 від 26.05.2010 про арешт майна боржника (номер запису про обтяження: 10147598).

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилається на те, що 11 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №05/01/2008/840-К/9 (надалі Кредитний договір).

11 січня у забезпечення виконання зобов`язань, за вказаним Кредитним договором, між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О. Б. за реєстр. №4 (надалі Іпотечний договір) відповідно до умов якого предметом іпотеки виступала: квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Як стверджує представник позивача наразі кредитором за вказаним кредитним договором є ТОВ «Консалт Солюшенс», оскільки 27.03.2020 року було проведено електронний аукціон №UA-EA-2020-03-05-000053-b за лотом №GL3N216954 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги за 187 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 1 беззаставним кредитним договором. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» ЄДРПОУ 42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-05-000053-b.

24.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі Банк, ПАТ «КБ «НАДРА») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 125, (далі Договір) за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За змістом пункту 2 Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

За змістом пункту 60 Додатку №1 до Договору № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло правом вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за кредитним договором №05/01/2008/840-К/9 від 11.01.2008 року та іпотечним договором.

Разом з відступленням права вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» було передано права і за Іпотечним договором, про який зазначалось раніше.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором та Іпотечним договором, ТОВ «Консалт Солюшенс» скористалось своїм правом, визначеним Іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку» щодо позасудового врегулювання заборгованості та звернуло стягнення на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом реєстрації права власності (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»).

Право власності на вищевказане нерухоме майно підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, як стверджує представник позивача, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , було зареєстровано за ТОВ «Консалт Солюшенс» в установлений законом спосіб та виключно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Після реєстрації права власності за ТОВ «Консалт Солюшенс» з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна представник зазначає, що позивачем було встановлено наявність арешту (обтяження №10147598) на вищевказану квартиру. Зазначений арешт було накладено Першим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі постанови АА 655020 від 26.05.2010.

Також представник позивача вказує на те, що 25 січня 2023 року на адресу Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було направлено заяву про зняття арешту з нерухомого майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника.

Перший Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у своїй відповіді від 17.02.2023 р. за вих. №1196 повідомив наступне: відповідно до п. 15 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження . Таким чином, порядок зняття арешту по завершеним виконавчим провадженням чітко визначений Законом №1404-VIII та п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, а саме арешт знімається при надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону №1404- VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, представник ТОВ «Консалт Солюшенс» зазначає, що позивач вживши заходи позасудового зняття арешту, які не дали результату, Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», як законний власник квартири під номером АДРЕСА_1 не має можливості розпоряджатись своїм майном, а арешт, накладений на майно, не має жодного відношення до нового власника.

При цьому на думку представника позивача, зняття арешту не вплине на права попереднього власника, ОСОБА_1 , оскільки це нерухоме майно вже вибуло з її власності.

З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» звернулося до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Малиновського районного суду м. Одеси Леонову В. О.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеса Леонова В. О. від 17.05.2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.

Позивачем разом з позовною заявою було подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, у якій також представник позивача зазначив, що у разі виникнення обставин передбачених ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач відзив або заперечення на позов АТ «Універсал Банк» до суду не надавав та в судові засідання не з`явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, про час та місце судового розгляду повідомленим належним чином.

Відповідно до ст.128 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи . У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.3 ст.131 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, зі згоди позивача, викладеної в письмовій заяві, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засідання, 11 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та громадянкою України ОСОБА_1 був укладений Кредитний Договір №05/01/2008/840-К/9.

У забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки від 11 січня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О. Б. за реєстр. №4 відповідно до умов якого предметом іпотеки виступала квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

27.03.2020 року було проведено електронний аукціон №UA-EA-2020-03-05-000053-b за лотом №GL3N216954 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги за 187 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою та 1 беззаставним кредитним договором. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» ЄДРПОУ 42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-03-05-000053-b.

24.04.2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі Банк, ПАТ «КБ «НАДРА») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 125, (далі Договір) за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

За змістом пункту 2 Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

За змістом пункту 60 Додатку №1 до Договору № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло правом вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), за кредитним договором №05/01/2008/840-К/9 від 11.01.2008 року та іпотечним договором.

Разом з відступленням права вимоги ТОВ «Консалт Солюшенс» було передано права і за Іпотечним договором.

Разом з тим, після реєстрації права власності за ТОВ «Консалт Солюшенс», з Єдиного державного реєстру обтяжень нерухомого майна було встановлено наявність арешту (реєстраційний номер обтяження: 10147598) на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, вказаний арешт було накладено Першим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі постанови АА 655020 від 26.05.2010.

25 січня 2023 року на адресу Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачем було направлено заяву про зняття арешту з нерухомого майна, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника.

Листом від 17.02.2023 за вих. №1196 Першого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) позивачеві повідомлено, що відповідно до п. 15 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження . Таким чином, порядок зняття арешту по завершеним виконавчим провадженням чітко визначений Законом №1404-VIII та п. 15 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, а саме арешт знімається при надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону №1404- VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані абооспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповіднодо цьогоКодексу,вмежах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексомвипадках (ч.1ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такоїособи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Частина 1 ст. 317 ЦК України зазначає, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 321Цивільногокодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 вищезазначеного закону про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено що,у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, діїабо бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Чинним законодавством не передбачено заборони накладення арешту на майно, що є предметом іпотеки. Разом із тим ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено випадки, підстави й порядок зняття арешту з майна, у тому числі відповідно до ч.5 цієї норми у всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положеньЗакону України «Про іпотеку».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений Законом України «Про іпотеку».

Зокрема, частиною першою_218/ed_2016_10_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#218" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003">статті 33 Закону України «Про іпотеку»,передбачено,що вразі невиконанняабо неналежноговиконання боржникомосновного зобов`язанняіпотекодержатель вправізадовольнити своївимоги заосновним зобов`язаннямшляхом зверненнястягнення напредмет іпотеки.Право іпотекодержателяна зверненнястягнення напредмет іпотекитакож виникаєз підстав,встановлених статтею12цьогоЗакону України «Про іпотеку».

При цьому, за змістом частини шостоїстатті 3 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно дочастини сьомоїстатті 3 Закону України «Про іпотеку»пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Дана позиція узгоджується з Постановою Верховного суду від 16 травня 2018 року по справі № 338/1118/16-ц.

Ст. 16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способами захисту свого цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, припинення дії, яка порушує.

Стаття 81 ЦПК Українипередбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд приймає до уваги, щовідповідно доп.2Постанови ПленумуВищого СпеціалізованогоСуду Українивід 03.06.2016року №5«Про судовупрактику всправах прозняття арештуз майна»позов прозняття арештуз майнаможе бутипред`явленийвласником,а такожособою,яка володієна підставізакону чидоговору абоіншій законнійпідставі майном,що неналежить боржнику(речовеправо начуже майно).Позови назахист майновихправ малолітніхта неповнолітніхдітей боржника(засудженого)можуть бутипред`явленіїхніми законнимипредставниками,а увипадках,встановлених законом,органами таособами,яким наданоправо захищатиправа,свободи чиінтереси іншихосіб (статті3,45ЦПК).Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 141,258-260,263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700), а саме: квартира під номером АДРЕСА_1 , який накладено Першим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на підставі постанови АА 655020 від 26.05.2010 (номер запису про обтяження: 10147598).

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (адреса: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308, код ЄДРОПОУ 42251700) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 09.08.2023 року.

Суддя О.С. Леонов

09.08.23