Рішення № 112696941, 07.08.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року

справа № 380/2254/23

провадження № П/380/2280/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306, яким визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік в загальному розмірі 59 710,00 грн.

Ухвалою від 13.02.2023 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 20.04.2023 суддя перейшла із спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 380/2254/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 07.06.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 на праві власності належить будинок, загальною площею 578,5 кв.м, який знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 114158032. 13.10.2022 позивачу надійшло податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306 ГУ ДПС у Львівській області, яким відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 256.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2021 рік на суму 59 710,00 грн. З вказаного податкового повідомлення-рішення вбачається, що за 2021 рік ОСОБА_2 нараховано 59 710,00 грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, розрахунку податкового зобов`язання за 2021 рік відповідачем, до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №1353455-2411-1306 від 05.09.2022 не долучено. У випадку відповідачем не враховано, що будинок загальною площею 578,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складається із 185,9 кв.м житлової площі, 392,6 кв.м - нежитлова площа, у яку входить, зокрема, приміщення майстерень, що підтверджується технічним паспортом від 29.01.2013 та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого чайна щодо об`єкта нерухомого майна № 315597078. Тому, збільшення позивачу суми податку, що підлягає сплаті на 25000 грн є безпідставним. Таким чином, з огляду на те, що розрахунок суми податкового зобов`язання в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні зроблений неправильно та з урахуванням того, що суд немає повноважень самостійно визначити суму податкового зобов`язання позивачу, оспорюване податкове податкове-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 24.03.2023 (вх. № 20181), у якому зазначає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення - від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306 на суму 59 710,00 грн за 2021 рік Головне управління ДПС у Львівській області використало визначені ПК України джерела податкової інформації про об`єкти оподаткування податком на майно, зокрема інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та діяло в межах повноважень та спосіб, визначені ПК України, тому підстав для скасування даних податкових повідомлень - рішень немає.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 на праві власності належить будинок, загальною площею 578,5 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 114158032.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 315597078), об`єкт житлової нерухомості загальною площею 578,5 кв.м, житлова площа 125,5 кв.м, складається з наступних складових частин: житловий будинок складається з чотирьох кімнат, двох кухонь, загальна площа літера А-2 - 185,9 кв.м; загальна площа прибудинкових господарських приміщень літера А-2 - 392,6 кв.м, згідно з технічним паспортом та декларацією про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , який виготовлений 29.01.2013, загальна площа житлових приміщень у вказаному будинку становить 185,9 кв.м, загальна площа нежитлових приміщень становить 392,6 кв.м.

Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306, яким відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2021 рік на суму 59710,00 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 ст. 266 ПК України).

Згідно з підпунктом 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Ставка податку для об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в залежності від місця розташування та типів таких об`єктів нерухомості (пп.266.5.1 ПКУ), а об`єкт оподаткування залежить від виду діяльності та типу будівель чи споруд за ДК 018-2000 (п. 266.2 ПКУ) (постанови Верховного Суду у справах № 826/1338/17 та № 500/90/19).

Підпунктом 266.7.1. пункту 266.7 статті 266 ПКУ встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до п. 266.7.1-1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" підпункту 266.7.1 цього пункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Оскарженим податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Львівській області від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306 визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке підлягає сплаті фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 рік у розмірі 59710,00 грн.

Податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення використовувалась інформація наявна в системі ІС «Податковий блок» та інформація витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 181974139), ОСОБА_1 є власником житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 578,5 кв.м, житлова площа 125,5 кв.м, складається з наступних складових частин: житловий будинок складається з чотирьох кімнат, двох кухонь, загальна площа літера А-2 - 185,9 кв.м; загальна площа прибудинкових господарських приміщень літера А-2 - 392,6 кв.м, згідно з технічним паспортом та декларацією про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд звертає увагу на те, що спірним в справі, що розглядається, є правомірність нарахування позивачу 25000 грн за перевищення житлової нерухомості полощею 500 кв.м. відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, згідно з яким за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Згідно з матеріалами справи, будинок АДРЕСА_1 , крім житлових приміщень, включає також нежитлові приміщення, загальна площа прибудинкових господарських приміщень літера «А-2» - 392,6 кв.м, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 181974139) та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу, що житлова площа будинковолодіння по АДРЕСА_1 становить лише 185,9 кв.м, решта площі 392,6 кв.м є нежитловими приміщеннями.

Однак при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке підлягає сплаті фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2021 рік, відповідач окрім житлової площі, врахував також площу нежитлових приміщень.

Отже, суд вважає, що збільшення позивачу суми податку, що підлягає сплаті на 25000 грн відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України є безпідставним.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306 є протиправним та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.09.2022 № 1353455-2411-1306.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1073,60 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 07.08.2023.

Суддя Кедик М.В.