Ухвала суду № 11269317, 22.04.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2010 р.Справа № 2-а-4370/09/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник позивача - Бойко Л.М.

Представник відповідача - Дерев'янко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. по справі№2-а-4370/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" <Список ><Текст >

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просив суд встановити відсутність повноважень Конотопської МДПІ для документальної невиїзної перевірки ТОВ „Мотордеталь-Конотоп" з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ по деклараціях за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р., яка була проведена 16.06.2009р. та визнати незаконним проведення цієї перевірки; визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 17.06.2009 р. № 0000472311/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 58201,00 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" (місцезнаходження вул. Вирівська, 64, м. Конотоп, Сумська область; п/рахунок № 2600310773 в ВАТ "Український професійний банк", м.Київ, МФО 300205; ідентифікаційний код 30573983) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за результатами діяльності листопад 2008 р. - 18428,00 грн., грудень 2008 р. - 19107,00 грн., січень 2009 р. -20666,00 грн., а всього 58201,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч двісті одна грн.); стягнути з Державного бюджету м. Суми (Головне управління державного казначейства України у Сумській області вул. Воскресенська, 7, м. Суми, код 23636315) на користь ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" (місцезнаходження вул. Вирівська, 64, м. Конотоп, Сумська область; п/рахунок № 2600310773 в ВАТ "'Український професійний банк", м. Київ, МФО 300205; ідентифікаційний код 30573983) суму витрат по сплаті державного мита у розмірі 585,41 грн.

В обгрутування позову зазначив, що 16.06.2009 року Конотопською МДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 190/23-5/30573983 від 16.06.2009 року та 17.06.2009 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472311/0, у якому зазначено про порушення вимог пункту 1.8 Закону України “Про податок на додану вартість” у ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 58201,00 грн.

Проведення перевірки та податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним, з тих підстав що проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом України „Про податок на додану вартість”, зокрема п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування ”.

На підставі зазначеної норми Конотопською МДПІ по деклараціях за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р. були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування. За результатами цих перевірок складено довідки № 49/23-5/30573983 від 18.02.2009 р. та № 104/23-5/30573983 від 30.03.2006 р. якими податковий орган підтвердив заявлені ТОВ „Мотордеталь-Конотоп” суми бюджетного відшкодування сумам, заявленим у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.7.7.7 Закону про ПДВ, тільки за наслідками цих перевірок у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування податковий орган надсилає платнику повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки 16.06.2009 р. суперечить п.7.7.5 Закону про ПДВ, оскільки 30-денний термін після подачі зазначених декларацій минув. Минув також термін для проведення позапланової виїзної перевірки (документальної). До того ж ці перевірки вже були проведені податковим органом про що вказано вище. Отже, підстава для повторного її проведення відсутня.

Крім цього, порядок проведення камеральної перевірки визначений у пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. У Акті ж зазначено, що перевірка проведена на підставі одержаної інформації від ДПІ у м. Херсон та Кременчуцької ОДПІ, до яких були зроблені відповідні запити. Але, відповідно до Закону № 2181, камеральна перевірка проводиться на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому забороняються будь-які інші види перевірок (у тому числі зустрічних). Таким чином, проведення Конотопською МДПІ 16.06.2009 року документальної невиїзної перевірки ТОВ „Мотордеталь-Конотоп” є незаконним, оскільки суперечить Конституції та чинному законодавству.

Окрім того, як підстава для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податковим органом вказане порушення позивачем п.1.8 Закону України “Про податок на додану вартість”, а з акту перевірки вбачається, що позивачем неправомірно заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість по придбанню феррохрому по ланцюгу постачальників, у яких неможливо провести перевірку та встановити факт ними сплати податку до бюджету по господарських операціях. Позивач зазначає при цьому, що покладення відповідальності за невнесення податку до бюджету продавцями у ланцюгу до виробника на покупця цих товарів ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” у вигляді зменшення заявленої до відшкодування суми ПДВ є неправомірним та не підтверджується жодною нормою законодавства. Відповідно до пунктів 1.3, 1.6, 1.8. статті 1, підпункту 6.1.1. статті 6, пунктів 7.1, 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сплата ПДВ була здійснена при оплаті придбаного ним товару від продавців таких товарів і факт сплати ПДВ продавцю підтверджується виданими останнім податковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог Закону, що не заперечується Конотопською МДПІ.

Представник відповідача Конотопської МДПІ в судовому засіданні суду першої інстанції проти позову заперечив та пояснив, що перевірка була здійснена на підставі п. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка передбачає що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно вид способу їх подачі). Абзацом 3 пп.1.2 п.1 наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" № 327 від 10.08.2005 року дано визначення невиїзної документальної перевірки. Згідно зазначеного підпункту, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно вид способу їх подачі. В відповідності з зазначеним підпунктом дана невиїзна перевірка здійснювалась в приміщенні Конотопської МДПІ. При цьому при проведенні перевірки перевіряючими використовувались виключно документи, які були в розпорядженні податкових органів (подані платником податків податкові декларації, листи -запити, листи - відповіді від ДПІ у м.Херсоні, Кременчуцькій ОДПІ).

Проведеною перевіркою зменшено заявлені до відшкодування суми ПДВ по декларації за листопад 2008 року - 18428,00 грн., по декларації за грудень 2008р. - 19107,00грн., за січень 2009р. - 20666,00 грн. в зв'язку з тим, що в ході перевірки було встановлено, що постачальники по ланцюгу: ПФ "Респірес" відмовилось надавати інформацію по постачальникам реалізованого товару, ПП КФ «Бетта» не відповідає на листи запрошення, надіслані на юридичну адресу підприємства не з'являються для надання пояснень по взаємовідносинам з ТФ «Барко», провести зустрічну перевірку ПП «Арона Сервіс» неможливо у зв'язку з тим, що в приміщенні підприємства робітниками Кременчуцького відділу міліції було проведено обшук та вилучення всіх документів, їх копій та комп'ютерної техніки з електронною інформацією.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду (підпункт 7.4.1 пункту 7.4. ст. 7 Закону).

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 вказаного Закону, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким чином на відміну від податкового кредиту, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Таким чином, право на бюджетне відшкодування сум ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Тому ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" в порушення вищезазначених норм законодавства України неправомірно заявило до відшкодування з бюджету за серпень, липень, грудень 2006 року податок на додану вартість в сумі 59075,00 грн. по придбанню металобрухту від вищезазначених підприємств, оскільки по даним господарським операціям відсутні факти надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України "Про податок на додану вартість", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 16.06.2009 року Конотопською МДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 190/23-5/30573983 від 16.06.2009 року та 17.06.2009 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000472311/0, у якому зазначено про порушення вимог пункту 1.8 Закону України “Про податок на додану вартість” у ТОВ “Мотордеталь-Конотоп” та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 58201,00 грн. (а.с. 11-16, 17). До такого висновку податковий орган прийшов, перевіривши господарські операції з поставки позивачеві ферродобавок по ланцюгу постачальників та, через неможливість проведення зустрічних перевірок, констатував факт несплати до Державного бюджету податку на додану вартість такими постачальниками.

Так, досліджуючи ланцюг по придбанню феррохрому від ПФ «Респірес» по ланцюгу з ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» - ТФ «Барко» у формі ТОВ - ПФ «Респірес, відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість останнім постачальником. При цьому, між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТФ «Барко» у формі ТОВ наявні та досліджувались всі первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема: платіжні доручення, приходні ордери, накладні, податкові накладні за спірний період.

Досліджуючи ланцюг по придбанню ферромарганцю від ПП КФ «Бета» по ланцюгу ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» - ТФ «Барко» у формі ТОВ - ПП КФ «Бетта» відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість останнім постачальником. Однак, між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»та ТФ «Барко» у формі ТОВ наявні та досліджувались всі первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема: платіжні доручення, приходні ордери, накладні, податкові накладні за спірний період і порушень податквих зобов'язань при здійсненні господарських операцій податковим органом не виявлено.

При перевірці ланцюга по придбанню феромарганцю, ферросіліцію та феррохрому від ПП «Арона Сервіс» по ланцюгу ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»- ТФ «Барко»у формі ТОВ ТОВ «Легіон»- ПП «Арона Сервіс» відповідачем встановлено відсутність надмірної сплати податку на додану вартість останнім постачальником. При цьому, між ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та ТФ «Барко» у формі ТОВ наявні та досліджувались всі первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема: платіжні доручення, приходні ордери, накладні, податкові накладні.

Таким чином, договори на поставку товарів позивачем було укладено із ТФ „Барко” у формі ТОВ, яка зареєстрована як платник ПДВ (а.с.125-126, 127) і якій було сплачено позивачем суми податку на додану вартість у ціні придбаного товару що підтверджується податковими накладними (а.с. 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121,123) та не заперечується Конотопською МДПІ.

Відповідно до п.1.8 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків визначений п.7.7 ст.7 цього Закону, відповідно до якого, сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. П.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку. Тобто мова йде не тільки про фактично сплачені, а й про нараховані суми, але які можуть бути включені до податкового кредиту.

Оскільки ПДВ є непрямим податком, то обовязком покупця є сплата ПДВ у ціні товару продавцю товару, а обовязок утримання такого непрямого податку із вартості проданого товару та перерахування його до бюджету несе продавець такого товару. Обовязок покупця товару в сплаті непрямого податку завершується із сплатою вартості придбаного товару, обов'язку покупця при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги доводи позивача щодо порушення податковим органом порядку і строків проведення документальної невиїзної перевірки 16.06.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Конотопською МДПІ по деклараціях за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р. були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування. За результатами цих перевірок складено довідки № 49/23-5/30573983 від 18.02.2009 р. та № 104/23-5/30573983 від 30.03.2006 р. якими податковий орган підтвердив заявлені ТОВ „Мотордеталь-Конотоп” суми бюджетного відшкодування сумам, заявленим у податкових деклараціях. (а.с. 30-33), однак, у визначений у п.7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість» п'ятиденний строк після закінчення перевірки не подав до органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що проведення документальної невиїзної перевірки 16.06.2009 р. суперечить п.7.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки 30-денний термін після подачі зазначених декларацій минув. Минув також термін для проведення позапланової виїзної перевірки (документальної). До того ж ці перевірки вже були проведені податковим органом про що вказано вище. Отже, підстава для повторного її проведення відсутня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, відповідно є нечинним, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, Указу Президента України від 27.04.1995 р. «Про державне казначейство України», Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою КМУ від 31.07.1995 р. № 590, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року по справі№2-а-4370/09/1870 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2009р. по справі №2-а-4370/09/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 27.04.2010 р.