Постанова № 11266760, 16.09.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» вересня 2010 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дєдєєв Ю.С. за участю ОСОБА_1, розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2010 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх діток, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 31 липня 2010 року, близько 10 години 45 хвилинах, на 6 км перехрестя автодоріг Нижньогірськ-Білогірськ та вул. Перемоги у смт. Нижньогірський АР Крим, керуючи транспортнім засобом „ВАЗ-2103 ”, реєстр. номер НОМЕР_1, не надав переваги у русі та здійснив зіткнення з транспортним засобом „ВАЗ-2106 ”, реєстр. номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, чим спричинив пошкодження транспортного засобу, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України.

Як видно з апеляції, ОСОБА_1, вже не оспорюючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій, ставить питання про зміну постанови у звязку з тим, що за наявності альтернативних видів стягнення, передбачених санкцією даної статті, він необґрунтовано був притягнутий саме до позбавлення прав керування. Вважає, що таке стягнення є більш, ніж суворим тоді, як він після судового засідання, проведеного у суді першої інстанції, все освідомив й щиро розкаюється у вчиненому, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, одружений, має на утриманні дружину та двох малолітніх діток, 2008 та 2010 років народження, які постійно хворіють, а тому посвідчення водія потрібно йому не тільки для відвозу їх до лікарні, а й для заробітку при перевезенні сільськогосподарської продукції, що є єдиним заробітком його сімї, на підставі чого просить замінити накладене на нього стягнення на штраф.

Заслухавши апелянта, який підтримав апеляційну скаргу й своє прохання в частині призначення йому більш мякого стягнення або скорочення строку вже накладеного, й пояснив, що ручне гальмо було ослаблено, а коли він виїхав на перехрестя й двигун його автомобілю заглох, а тому внаслідок відключення гідравлічної системи перестав працювати й ножне гальмо, він не мав можливості попередити зіткнення, вину визнає у повному обсязі та щиро розкаюється у вчиненому, перевіривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню .

Дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП кваліфіковані вірно.

Обставини щодо вчинення вказаного в мотивувальній частині постанови правопорушення були досліджені у судовому засіданні, ніким під сумнів не ставляться, у тому числі й самим ОСОБА_1, який лише у суді першої інстанції не визнавав себе винним.

Проте, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, суд порушив вимоги ст. ст. 33-35 КУпАП, а також розяснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., згідно до яких стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність.

Як вбачається із постанови судді, адміністративне стягнення на ОСОБА_1 покладено без врахування даних про його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні дружину та двох малолітніх діточок: доньку 2008 та сина - 2010 років народження, що підтверджується також свідоцтвами про їх народження та довідкою з міста проживання [а. 19, 20-21, 29]. Не прийнято до уваги також і те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався; за відсутністю робочих місць в ЧСП «Гвардієць» він вимушений працювати із використанням автомашини, дружина роботи не має у звязку із находженням у відпустці по догляду за двома малолітніми дітьми, позбавлення прав керування транспортним засобом може залишити його сімю без єдиного джерела доходу, підтвердженням чому є Акт матеріально-побутового обстеження сімї правопорушника, зміст якого свідчить про їхнє скрутне становище [а. 22, 27].

Вищевказані обставини суддею враховані не були.

На підставі викладеного, вважаю, що постанова підлягає зміні із призначенням стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 289, 293, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляцію правопорушника ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 12 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, змінити , замінивши накладене на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, на штраф у розмірі 425 грн., якій підлягає сплаті на рахунок:

- № 33112336700193 ГУДКУ в АР Крим,

- код банку (МФО ГУДКУ) 824026,

- код ЄДРПОУ № 34740615.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду АР Крим Ю.С. ДЄДЄЄВ