Рішення № 112657355, 07.08.2023, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1485/23 Провадження № 2-а/724/35/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року Хотинський районний суду Чернівецької області у складі:

головуючого судді Скрипника С.М.,

за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.,

розглянувши в м. Хотині Чернівецької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії БАД №550942 від 25.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 та ч.2 ст.122 КУпАП, -

встановив:

12 липня 2023 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії БАД №550942 від 25.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 та ч.2 ст.122 КУпАП.

Адміністративний позов обґрунтовує тим, що постановою поліцейського ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області серії БАД № 550942 від 25.06.2023 року, його було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 121- 3 КУпАП, а також за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190,00 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень. Відповідно до описової частини вищевказаної постанови зазначено,що 25 червня 2023 року в м. Теребовля, по вул. Кн.Василька він керував транспортним засобом, у якого в нічну пору доби не освітлювався задній номерний знак, а також водій після зупинки не увімкнув аварійної сигналізації; чим своїми діями порушив п. п. 2.9 (В), 9.9 (Б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Зазначає, що дана постанова поліцейського була прийнята із грубим порушенням КУпАП, а його вина у вчиненні вищевказаних правопорушень належним чином не доведена.

Посилається на те, що після зупинки працівниками поліції автомобіля, під його керуванням, він повідомив їм, що конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому під час руху він не міг знати про можливу несправність. Крім того, під час руху транспортного засобу неможливо спостерігати, чи працює освітлення номерного знаку, неможливо спрогнозувати дату та час, коли воно може вийти з ладу. Окрім того, він зупинив автомобіль на вимогу поліції і дізнався від інспектора про непрацююче освітлення заднього номерного знаку, яке вочевидь вийшло з ладу саме у дорозі, вірогідно через низьку якість дорожнього покриття, враховуючи неможливість його негайно відремонтувати безпосередньо на місці через пізній час, він мав законний намір продовжити рух до місця стоянки у м. Теребовля, або до першої АЗС застосувавши всі необхідні заходи безпеки. При цьому, відсутність освітлення номерного знаку не є перешкодою для подальшого руху автомобіля і не загрожує безпеці дорожнього руху.

Однак, не дивлячись на всі його спроби пояснити вищевказані обставини, інспектор поліції віднісся зухвало та упереджено, вийшов з автомобіля, для огляду даної несправності, де ним було виявлено непрацюючу одну з двох лампочок освітлення ДНЗ.

Тобто всі символи номерних знаків чітко читались на відстані 20 метрів при освітленні однієї працюючої лампочки, після огляду він відразу ж усунув несправність шляхом заміни лампочки на місці.

Проте, інспектор поліції проігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення та склав оскаржувану постанову.

Крім того, посилання працівника поліції у оскаржуваній постанові про відсутність увімкненої аварійної світлової сигналізації зовсім не відповідає дійсності, оскільки він під час зупинки автомобіля, як то передбачено вимогами ПДР України, увімкнув світлову сигналізацію, що і пояснював поліцейським, однак останні повідомили, що не бачили такої сигналізації, а на його вимогу показати доказ даного правопорушення, вони відмовилися його надавати, мотивуючи це тим, щоб він звертався до суду й там все пояснював.

Також зазначає, що при винесенні постанови інспектором його не було ознайомлено із правами ст. 268 КУпАП та строком оскарження за ст.289 КУпАП, що є грубим порушенням та тільки даний факт вже може бути підставою для скасування постанови. Саме по собі формулювання в оскаржуваній постанові змісту правопорушення не може бути доказом вчинення правопорушення, без наявності інших доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини викладені у постанові.

Позивач вважає складену відносно нього постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм процесуального права, тому просить позов задовольнити та скасувати постанову серії БАД №550942 від 25.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 та ч.2 ст.122 КУпАП, провадження по справі закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12.07.2023 року провадження у даній справі відкрито, розгляд справи призначений на 21 липня 2023 року.

Розгляд справи відкладено на 07 серпня 2023 року.

07 серпня 2023 року на адресу суду, від представника позивача адвоката Боднарюка В.І., надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивача ОСОБА_1 , заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про день час та місце розгляду справи відповідно до ст.268 ч.1 КАС України, причини неявки суду не повідомили, відзив до суду не направили.

Крім того, у строк встановлений судом відповідачем не надано відзив на позов, що згідно положень ч.4 ст.159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Учасники справи в судове засідання, призначене на 07 серпня 2023 року, не з`явилися, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.1 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевіряєся на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції,

у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Так, судом встановлено, що згідно з постановою поліцейського ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області серії БАД № 550942 від 25.06.2023 року, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 121- 3 КУпАП, а також за ч. 2 ст. 122 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 25 червня 2023 року в м. Теребовля, по вул. Кн.Василька керуючи транспортним засобом, у якого в нічну пору доби не освітлювався задній номерний знак, а також водій після зупинки не увімкнув аварійної сигналізації; чим своїми діями порушив п. п. 2.9 (В), 9.9 (Б) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідальність за ч. 1ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; ч. 1 ст. 121-3 КУпАП передбачає відповідальність водія за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Таким чином підставою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1ст. 121-3 КУпАПє керування водієм транспортним засобом із несправними зовнішніми світловими приладами (темної пори доби), а також умисне приховування номерного знака.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправні рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Обставини оскарження позивачем постанови у справі про адміністративні правопорушення відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій, в цій частині залишено без будь-якого на то реагування та, крім поданих позивачем матеріалів, суду не надано інших доказів на доведення законності складеної постанови, доведеності факту наявності в діях позивача складу правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Разом з цим, під час судового розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення неможливо, інші докази до вказаної постанови не додані.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати її як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові (постанова Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17, № рішення 73700340).

Разом з тим, суд наголошує, що обов`язок щодо збирання доказів, згідно із ч.2 ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи викладені обставини, суд переконаний, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена, а відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак вимоги позивача суд знаходить такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії інспектора поліції під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст. 245, 280 КУпАП, а відтак є незаконними. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293КУпАП скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Відповідно ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд враховує як розподілити між сторонами судові витрати, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В порядку ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судовий збір стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, так як відповідачем у справі виступала його посадова особа.

Керуючись ст.ст.77,243-245, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови серії БАД №550942 від 25.06.2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.121-3 та ч.2 ст.122 КУпАП- задовольнити.

Постанову серії БАД №550942 від 25.06.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 та ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 гривень - скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок у рахунок повернення сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області протягом десяти днів з дня його постановлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, місцезнаходження: 46001, м.Тернопіль, вул.Валова,11 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108720.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2023 року.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК