Ухвала суду № 112654799, 03.08.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4180/23

Провадження № 1-кп/0203/769/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт №42022040000000150 від 20.05.2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов вказаний обвинувальний акт.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що судовий розгляд ще не розпочато, на даний час стосовно кожного обвинуваченого продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлені ухвалами слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська при обранні та продовженні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 можуть переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обвинувачуються у скоєнні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вони можуть незаконно впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, а також на інших осіб та свідків. Будучи обізнаними у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, своїми порадами та вказівками обвинувачені можуть допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності.

З метою спотворення чи зміни ними своїх свідчень, відмови від давання свідчень, надання завідомо неправдивих свідчень обвинувачені особисто чи через інших осіб можуть незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, яких під час судового розгляду ще не допитано, оскільки, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, отримали доступ до особистої інформації (телефонних номерів, місць мешкання, роботи).

Обвинувачені можуть вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, що підтверджується репутацією самих обвинувачених, які ніде не працевлаштовані, що надає органам досудового розслідування підстави вважати, що останні існують за рахунок отриманих злочинним шлюзом грошових коштів.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 заперечували проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на те, що продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, прокурором не доведено. Обвинувачені тривалий час тримаються під вартою. Досудове розслідування наразі закінчено, справа підлягає судовому розгляду. Також зазначили, що викладене в обвинувальному акті обвинувачення є необґрунтованим

Захисник ОСОБА_4 також послався на те, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 раніше не судимі, мають стійкі соціальні зв`язки, мають сім`ю. ОСОБА_10 має на утриманні двох малолітніх дітей. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, або при продовженні тримання обвинувачених під вартою визначити заставу.

Захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_8 послались на стан здоров`я ОСОБА_12 , просили обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Захисник ОСОБА_5 послався на те, що реальність ризиків щодо ОСОБА_14 не доведено. Він має постійне місце проживання, неповнолітню дитину, яку зобов`язаний утримувати. Раніше не судимий. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, надати ОСОБА_14 можливість працювати та утримувати неповнолітню дитину.

Захисник ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_16 активно сприяв розкриттю злочину, зазначені прокурором ризики відсутні. Просив обрати більш м`який запобіжний захід підзахисному.

Захисник ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_11 активно сприяв розкриттю злочину, зазначені прокурором ризики відсутні. ОСОБА_11 має сім`ю, дитину, у нього поганий стан здоров`я. Батько його дружини є інвалідом та потребує догляду. Захисник просив змінити запобіжний захід ОСОБА_11 на цілодобовий домашній арешт

Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 підтримали думку своїх захисників.

Вислухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

19.02.2023 ухвалами слідчих суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська відносно підозрюваних ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою кожному до 19.04.2023, які продовжувалися ухвалами слідчих судді від 19.04.2023 до 19.06.2024, та ухвалами слідчих суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2023 вказані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою щодо кожного обвинуваченого продовжено до 05.08.2023.

Закінчити судовий розгляд до спливу строку тримання під вартою обвинувачених є неможливим, оскільки слід провести підготовче засідання та судовий розгляд.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_12 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у складі злочинної організації, санкцією ч.2 ст. 255 КК України передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_12 не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, співучасників злочину у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, вказані ризики не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у складі злочинної організації, санкцією ч.2 ст. 255 КК України передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_9 не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, співучасників злочину у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, вказані ризики не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у складі злочинної організації, санкцією ч.2 ст. 255 КК України передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_10 не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, співучасників злочину у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, вказані ризики не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_14 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у складі злочинної організації, санкцією ч.2 ст. 255 КК України передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_14 не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, співучасників злочину у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, вказані ризики не зменшились, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_13 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у складі злочинної організації, санкцією ч.2 ст. 255 КК України передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_13 не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою, суд приходить до висновку про наявність стосовно нього ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки він обвинувачується у вчиненні умисних, особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері громадської безпеки та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у складі злочинної організації, санкцією ч.2 ст. 255 КК України передбачено покарання від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання від дев`яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_11 не має офіційного джерела доходу, тому є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Ризик незаконного впливу ОСОБА_11 та ОСОБА_13 на обвинувачених та свідків, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час не доведений, оскільки прокурор зазначає про активне сприяння вказаних осіб розкриттю злочину. В той же час ризики щодо вказаних обвинувачених, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Згідно п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 Кримінального кодексу України, а також щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що на даний час неможливо запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України у разі звільнення обвинувачених під заставу незалежно від її розміру, тому розмір застави судом не визначається.

Враховуючи, що вказані особи обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, аргументи захисників не є достатніми для зміни обвинуваченим запобіжного заходу як на домашній арешт, визначення розміру застави, так і на інший більш м`який запобіжний захід, тому слід продовжити строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів. Даних щодо неможливості за станом здоров`я перебувати обвинувачених у місцях попереднього ув`язнення суду не надано.

Одночасно прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про направлення даного обвинувального акта до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності, посилаючись на те, що дана справа не підсудна Кіровському районному суду м. Дніпропетровська, оскільки всі злочини вчинено у Дніпропетровській області - м. Жовти Води, м. Кривій Ріг, м. Верхівцеве, м. Вільногірськ.

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 погодились з думкою прокурора.

Суд, дослідивши обвинувальний акт, приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до ч.1, п. 6 ч.2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ухвалене з порушенням правил підсудності судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню.

Санкція ч.2 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Санкція ч.3 ст. 307 КК України передбачає покрання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 255 та ч.3 ст. 307 КК України за ступеню тяжкості є особливо тяжкими.

Відповідно до обвинувального акту, злочини, передбачені ч.2 ст. 255 та ч.3 ст. 307 КК України вчинені на території м. Жовти Води, м. Кривій Ріг, м. Верхівцеве ,м. Вільногірськ Дніпропетровській області. Останній злочин, передбачений ч.3 ст. 307 КК України, вчинено 19.02.23 у м. Вільногорську Дніпропетровської області.

Жодний злочин не вчинено на території, яка відноситься до юрисдикції Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Враховуючи, що дане кримінальне провадження не підсудно Кіровському районному суду м. Дніпропетровська, клопотання прокурора є обґрунтованим, слід направити кримінальне провадження Дніпровському апеляційному суджу для визначення підсудності.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 32, 34, 314-316, 331, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 строку тримання під вартою задовольнити у повному обсязі.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 01 жовтня 2023 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 01 жовтня 2023 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 01 жовтня 2023 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 01 жовтня 2023 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 01 жовтня 2023 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 01 жовтня 2023 року включно.

Строк дії даної ухвали в частині продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 під вартою - до 01 жовтня 2023 року включно.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про направлення обвинувального акта до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК України, направити до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження строку тримання під вартою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а обвинуваченими - з дня вручення йому копії ухвали, в інший частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1