Постанова № 11263291, 26.08.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 13/586 (2-а-14984/08) Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г. Суддя-доповідач: Заяць В.С.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" серпня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Зайця В.С.,

Суддів:Земляної Г.В.,

Коротких А.Ю.,

при секретарі:Леонтовичі М.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арком»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.08 року №0000832308/0,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.2008 року № 0000832308/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2009 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «р»Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 08.12.08 р. № 0000832308/0.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам по справі та допущені порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому просить скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід скасувати без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що на виконання постанови Генеральної прокуратури України від 17.06.2008 року у кримінальній справі № 49-2364, працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 530/1-23-08-31483257 від 24.11.2008 року.

Вказаним актом перевірки зафіксовано, що ТОВ «Арком»для здійснення діяльності по виготовленню засобів звязку (радіостанцій) на підставі видаткових накладних придбано комплектуючі у ТОВ «Світоптіком»на загальну суму 8236 953,60 грн. (в.т. числі сума без ПДВ 6864 128,00 грн., ПДВ 1372 825,60 грн.). Зазначені комплектуючі у відповідних звітних періодах позивачем обліковувались на рахунку 202 «Купівельні напівфабрикати».

Так, згідно договору на виконання робіт з виготовлення засобів звязку (радіостанцій) від 01.07.2006 року № 3-01/07-06, ЗАТ «Весна-Комплект»(Виконавець) за замовленнями ТОВ «Арком»(Замовник) № 5 від 09.01.2007 року, № 6 від 04.04.2007 року, № 7 від 09.08.2007 року, № 8 від 10.08.2007 року зобовязувалось виконати роботи по виготовленню радіостанцій. Актами прийому-передачі № АВ-11 від 09.01.2007 року, № АВ-12 від 04.04.2007 року, № АВ-13 від 09.08.2007 року, № АВ-14 від 10.08.2007 року підтверджується, що ТОВ «Арком»передано ЗАТ «Весна-Комплект»комплектуючі запчастини для виготовлення радіостанцій на загальну суму 6864 128,00 грн. (без ПДВ). На виконання вказаних замовлень ЗАТ «Весна-Комплект»(Виконавець) на адресу ТОВ «Арком»(Замовник) передано виготовлені радіостанції наступними актами прийому-передачі: № ВА-11 від 09.01.2007 року у кількості 300 одиниць на суму 156 300,00 грн. (без ПДВ), № ВА-12 від 04.04.2007 року у кількості 300 одиниць на суму 156 300,00 грн. (без ПДВ), № 320/3 від 28.08.2007 року у кількості 1748 одиниць на суму 5030 744,00 грн. (без ПДВ), № 320/4 від 29.08.2007 року у кількості 1432 одиниці на суму 1520 784,00 грн. (без ПДВ).

Отримані радіостанції ТОВ «Арком»оприбутковано на рахунок 281 «Товари на складі», а при проведенні перевірки виявлено, що станом на 01.01.2007 року, 01.04.2007 року, 01.07.2007 року на рахунку 202 «Купівельні напівфабрикати»у позивача обліковані комплектуючі запчастини до радіостанцій у наступних періодах: за 1 квартал 2007 року у сумі 156300,00 грн., за 2 квартал 2007 року у сумі 156300,00 грн., за 3 квартал 2007 року у сумі 6551528,00 грн. Однак перевіркою не зафіксовано, що за період 01.01.2007 року по 31.03.2008 року позивачем були перераховані грошові кошти на рахунок ЗАТ «Весна-Комплект»за одержані комплектуючі, тому у ТОВ «Арком»кредиторської заборгованості перед ЗАТ «Весна-Комплект»не виникало. А з урахуванням вимог ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач, маючи доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), що безоплатно надані платнику податку у звітному періоді, повинен був включити вартість одержаних безоплатно товарів до валових доходів у відповідних звітних періодах, що ним не було зроблено.

Внаслідок допущеного порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивачем було занижено податок на прибуток у перевіряємому періоді на загальну суму 1716032,00 грн., у тому числі: за І квартал 2007 року в сумі 39075,00 грн., за ІІ квартал 2007 року в сумі 39075,00 грн, за ІІІ квартал 2007 року в сумі 1637882,00 грн.

На підставі зафіксованих у акті перевірки порушень, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято оспороюване податкове повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.2008 року № 0000832308/0, яким позивачу донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі 3432 064,00 грн.

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Арком», суд першої інстанції посилався на те, що право проведення планових і позапланових перевірок у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва виникає лише на підставі та у порядку, визначеному ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою не передбачено право відповідача проводити перевірку за вказівкою органів прокуратури, в приміщеннях органів прокуратури, з порушенням порядку призначення такої перевірки та без участі представника позивача.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що позивач передав ЗАТ «Весна-Комплект»комплектуючі запчастини для виготовлення радіостанцій на загальну суму 6 864 128,00 грн. (без ПДВ), а на виконання договору підряду ЗАТ «Весна-Комплект»були виготовлені радіостанції та передані позивачу, згідно з актів прийому-передачі на загальну суму 6864128,00 грн., тобто ЗАТ «Весна-Комплект»повернуло власнику зібрані комплектуючі на таку ж суму, що й і отримувало для зборки. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що право власності на матеріальні цінності (окремі комплектуючі та комплектуючі у зборі) від позивача до ЗАТ «Весна-Комплект»та від ЗАТ «Весна-Комплект»до позивача не переходило, отже позивач весь час залишався власником комплектуючих.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що вказані операції з передачі комплектуючих для проведення їх зборки в готові вироби (радіостанції) від позивача до ЗАТ «Весна-Комплект»та повернення зібраних комплектуючих у вигляді радіостанцій від ЗАТ «Весна-Комплект»позивачеві, при яких переходу права власності на комплектуючі від позивача до ЗАТ «Весна-Комплект»та від ЗАТ «Весна-Комплект»до позивача не відбувалося, не є операціями з продажу товарів, тому суд першої інстанції визнав необгрунтованими висновки відповідача, зазначені в акті перевірки та вважав за можливе визнати нечинним і скасувати прийняте ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкове повідомлення-рішення форми «р»від 08.12.2008 року № 0000832308/0.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на слідуюче.

Частиною 15 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

З наявних матеріалів слідує, що перевірку ТОВ «Арком»з питань дотримання ним податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року було проведено відповідачем на виконання постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України про призначення позапланової документальної перевірки від 17.06.2008 року, яка була винесено в рамках розслідування кримінальної справи № 49-2364 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, по факту службової недбалості службових осіб ДП «Укрзалізничпостач»при прийманні у ТОВ «Арком»некомплектних радіостанцій Kenwood ТК 2260-1, та кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, по факту службового підроблення, а саме внесення службовою особою позивача до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Оскільки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва позапланову документальну перевірку ТОВ «Арком»було проведено після порушення кримінальної справи проти службових осіб позивача, тому висновки суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача права на проведення перевірки позивача, колегією суддів визнаються такими, що не відповідають встановленим судом апеляційної інстанції обставинам справи.

При вирішенні решти позовних вимог в частині оскарження виявленого податковим органом порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судова колегія вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до абз. 2 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

В наявних матеріалах справи відсутні відомості про те, що в період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року позивачем перераховано грошові кошти за одержані комплектуючі на рахунок ЗАТ «Весна-Комплект», кредиторської заборгованості у позивача не виникало, тому в цей період ТОВ «Арком»мало доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), які були безоплатно надані платнику податку у звітному періоді.

Наведені обставини дають підстави вважати, що вартість одержаних безоплатно товарів від ЗАТ «Весна-Комлпект»у сумі 6864128,00 грн. у період з 01.01.2007 року по 01.10.2007 року позивач безпідставно не включив до валових доходів.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до однозначного висновку, що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, так як в матеріалах справи не вбачається доказів того, що на час проведення перевірки діяльності позивача ним було дотримано вказані вимоги абз. 2 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому підстав для визнання неправомірним оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача у апеляційного суду немає.

Висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, тому оскаржуване рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі, яким в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2009 року скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в позові відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: ____ В.С. Заяць

Судді: ____ Г.В. Земляна

____А.Ю. Коротких

Повний текст рішення виготовлений 31 серпня 2010 року