Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 27.07.2023Справа № 645/442/22 Провадження № 2/554/2628/2023
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.07.2023 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючої судді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Луценко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Немишлянський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2022року адвокат Блага С.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась до Фрунзенського районного суду м.Харкова з позовом до ТОВ «Фінансова компанія Управління активами», треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Немишлянський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов мотивує тим, що 30.01.2020року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис № 10118 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість в розмірі 45571,71,00 грн. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що вона невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів», відступлено права вимоги на підставі Договору факторингу №20/01/20-1/2, якому в свою чергу ТОВ № «Дата Майнінг Груп», відступлено права вимоги на підставі Договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, якому в свою чергу ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору факторингу, відступлено права вимоги за Кредитним договор №500356105 від 25.03.2013року укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 08.10.2016року по 20.01.2020року включно. Сума заборгованості складає 45571,71 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 19944,00 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією - 13077,71 грн.; заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею - 12400,00 грн.; плата за вчинення виконавчого напису - 150,00 грн. Вважає, що виконавчий напис № 10118 від 30.01.2020року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О.М. про стягнення заборгованості є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, а також з пропуском строків звернення. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 10118 від 30.01.2020року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою віддповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованість в розмірі 45571,71 грн. та судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою судді Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П. від 16.02.2022року відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 08.03.2022 №2/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Фрунзенського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави, вказана позовна заява підсудна Октябрському районному суду м. Полтави.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022року, зазначену справу передано у провадження судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О. від 16.02.2023року цивільна справа прийнята до провадження, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.07.2023 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено.
У судове засідання позивач не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Представник відповідача в судове засідання не забезпечив явку свого представника. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.
Треті особи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, причини не явки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
У відповідності до приписів ст.280ЦПКУкраїни суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд , дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30.01.2020року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем вчинено виконавчий напис № 10118 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість в розмірі 45571,71,00 грн. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що вона невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія Управління активами» якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів», відступлено права вимоги на підставі Договору факторингу №20/01/20-1/2, якому в свою чергу ТОВ № «Дата Майнінг Груп», відступлено права вимоги на підставі Договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, якому в свою чергу ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору факторингу, відступлено права вимоги за Кредитним договор №500356105 від 25.03.2013року укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 08.10.2016року по 20.01.2020року включно, суму у розмірі: 19944,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 13077,71 грн.- заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 12400,00 грн.- заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150,00 грн.- плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 45571,71 грн.
Згідно постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Гайнутдіновою О.В. 09.02.2021 року відкрито виконавче провадження № 64425281 про примусове виконання виконавчого напису № 10118, виданого 30.01.2020 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічов О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління Активами» заборгованість в сумі 45571,71грн., відповідно до кредитного договору № 500356105 від 25.03.2013 року, укладеного з ПАТ «Альфа Банк».
Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, в редакції від 29.11.2001 року, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року з наступними змінами.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Згідно з ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» № 3425-XII від 02.09.1993 року, зі змінами, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно приписів ч.2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.
Як вбачається зі змісту спірного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат», та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.
Згідно приписів ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та нечинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.
Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001 року, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Позивач зазначає, що не визнає заборгованості, крім того, порушені строки звернення.
Відповідачами не подано до суду жодних доказів, які б спростовували пояснення позивача. Крім того не подано і кредитного договору, нотаріально посвідченого, згідно якого був здійснений спірний виконавчий напис нотаріусом.
Суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7500 грн. 00 коп. суд зазначає наступне.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права; факт оплати правової допомоги. При розрахунку розміру відшкодування має враховуватися час на надання правової допомоги: 1) у судовому засіданні; 2) під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; 3) під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
З метою підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи, позивачка надала лише ордер на налдання правничої допомоги,свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт.
З огляду на те, що позивачем не підтверджено заявлений розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу на суму 7500 грн. 00 коп., яку просить стягнути на його користь, вони не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.
Судом встановлено, що позивачем згідно квитанцій сплачено судовий збір у розмірі 992,40грн. за подання позовної заяви та 496,20грн за подачу заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 12, 81, 83, 89, 141, 142, 247, 263-265, 268, 280-282, 352 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», треті особи : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Немишлянський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис № 10118 від 30.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» заборгованість в розмірі 45571,71 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами» (08200,Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха,буд.9а, офіс 203, код ЄДРПОУ:35017877) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) 992,40грн. судового збору за подання позовної заяви та 496,20грн. за подачу заяви про забезпечення позову.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасником справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, зазначених вище, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 31.07.2023року.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Управління активами», адреса: 08200,Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха,буд.9а, офіс 203, код ЄДРПОУ: 35017877;
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, адреса: м. Київ вул. Мала Житомирська,6;
Немишлянський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), адреса: м. Харків пр. Гагаріна,181, літ. «Ж-8».
Суддя М.О. Материнко
Судове рішення № 112595804, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 27.07.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 645/442/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: